Рішення № 30457144, 19.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1362/13 19.03.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»

до Приватного акціонерного товариства «Універсам «Київ»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Чемерис М.С.

У засіданні брали участь:

від позивача: Ізмалков А.Г. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 19 березня 2013 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

24 січня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» (позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву б/н від 24.01.2013р. в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Універсам «Київ» (відповідач) заборгованості за договором № 1085 від 02 січня 2008 року в сумі 27 740,67 грн. з них основного боргу - 27 113,66 грн. (двадцять сім тисяч сто тринадцять гривень 66 копійок), пені - 522,27 грн. (п'ятсот двадцять дві гривні 27 копійок) та 3% річних - 104,74 грн. (сто чотири гривні 74 копійки).

Під час перебування справи на розгляді в суді позивач, користуючись передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, 19.02.2013р. через канцелярію подав до суду заяву б/н б/д «Про зменшення позовних вимог» в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Універсам «Київ» боргу за договором № 1085 від 02 січня 2008 року, що складається з: основного боргу - 23 656,14 грн., пені - 455,67 грн. та 3% річних - 91,38 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором № 1085 від 02 січня 2008 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просить суд в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 21.02.2013 року.

19 та 20 лютого 2013 року через канцелярію до суду від позивача та відповідача надійшли для залучення до матеріалів справи додаткові документи по справі разом з заявою про зменшення позовних вимог і відзив на позовну заяву відповідно, які долучено судом до матеріалів справи № 910/1362/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2013 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 19.03.2013 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2008 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір купівлі-продажу № 1085 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого його предметом є поставка товару на умовах, визначених Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 27 113,66 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором, з урахуванням 3 457,52 грн. визнаного останнім боргу, в розмірі 23 656,14 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеним позивачем у позовній заяві твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві зауважив на тому, що відповідно до акту звірки у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у сумі 23 656,14 грн., яку Покупець перерахував на користь Продавця, про що свідчить платіжне доручення № 25 від 19.02.2013р., а тому, за переконанням відповідача, Покупець виконав повністю розрахунок з Продавцем за поставлені товари.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що провадження у даній справі в окремій частині підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень, підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 02 січня 2008 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 1085 згідно п. 1.1. якого його предметом є поставка товару на умовах, визначених Договором.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з липня по серпень 2012 року позивач передав товар на загальну суму 27 113,66 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: 149727, 8851 ПР, 150756 ПР, 151505 ПР та 33019 (копії в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на відповідних накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 6.4. Договору встановлено, що розрахунки за товари проводяться кожні 7 (сім) днів за фактично реалізований товар.

Мотивуючи свої позовні вимоги з урахуванням поданої зави про зменшення позовних вимог позивач стверджує, що вартість поставленого Продавцем товару, а саме в розмірі 23 656,14 грн., у передбаченому Договором порядку та строки Покупець в повному обсязі не здійснив.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З урахуванням викладеного, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення боргу за Договором, який виник у відповідача внаслідок неоплати поставленого позивачем товару, розмір якого/боргу/ складає 23 656,14 грн.

При цьому, 20.02.2013р. через канцелярію до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній звернув увагу суду на те, що після звернення Продавця до суду ПАТ «Універсам «Київ» сплатило на користь ТОВ «Комюкрейнторг» боргу в розмірі 23 656,14 грн. В додаток до відзиву відповідачем надано, а судом долучено до матеріалів справи докази, які свідчать про сплату ПАТ «Універсам «Київ» на користь ТОВ «Комюкрейнторг» 23 656,14 грн. за товар, а саме: платіжне доручення № 25 від 19.02.2013р.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 23 656,14 грн. підлягає припиненню з підстав відсутності предмету спору у відповідній частині.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 9.2. Договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати або поставки товарів, визначених договором, винна сторона сплачує на користь іншої сторони пеню в розмірі 0,5% від вартості непоставленого товару або простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З урахуванням викладеного, за порушення термінів оплати товарів, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Продавця 455,67 грн. пені.

Пунктом 9.1. Договору встановлено, що за порушення умов Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки, у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товарів, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця на користь Продавця підлягає 91,38 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 23 656,14 грн. підлягає припиненню, а в іншій частині позовні вимоги, з урахуванням поданих уточнень в цілому, підлягають задоволенню про стягнення 547,05 грн. з них пені - 455,67 грн. та 3% річних - 91,38 грн.

Щодо господарських витрат у справі № 910/1362/13.

В інформаційному листі від 20.10.2006р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» Вищий господарський суд України з приводу запитання: «Якими є правові наслідки зменшення розміру позовних вимог?» довів до відома Господарським судам України наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Загальна сума ціни позову, з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, становить - 24 203,19 грн.

Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 720,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Універсам «Київ» (ідентифікаційний код: 01293599, адреса: 02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 160, р/р 26002300101019 2 КФ ВАТ «ВіЕйБі Банк», МФО 320519), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» (ідентифікаційний код: 33691127, адреса: 03118, м. Київ, вул. Козацька, 118, р/р 26005000110284 у філії AT «Укрексімбанку» м. Дніпропетровськ, МФО 305675), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: пені - 455,67 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять гривень 67 копійок), 3% річних - 91,38 грн. (дев'яносто одна гривня 38 копійок) та судові витрати - 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

В частині позову б/н від 24.01.2013р. про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Універсам «Київ» (ідентифікаційний код: 01293599, адреса: 02091, м. Київ, Харківське шосе, буд. 160) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг» (ідентифікаційний код: 33691127, адреса: 03118, м. Київ, вул. Козацька, 118) основного боргу - 23 656,14 грн. (двадцять три тисячі шістсот п'ятдесят шість гривень 14 копійок) провадження у справі № 910/1362/13 - припинити.

Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/1362/13.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.03.2013р.

Суддя О.В. Котков