Постанова № 30456835, 02.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року № 810/238/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Колеснікової І.С., при секретарі судового засідання Гололобові В.Ю., за участю представників сторін

від прокурора: Дутчин І.М.,

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Кікоть Г.М., Вовченко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом заступника Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області доприватного акціонерного товариства Бориспільське підприємство «Райагрохім»простягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

Заступник Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області (надалі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства Бориспільське підприємство «Райагрохім» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 239390, 23 грн., податку на прибуток у розмірі 11494, 50 грн. та земельного податку у розмірі 74640, 11 грн. Загалом - 325524, 84 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2013, на підставі статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України відкрито скорочене провадження у справі.

До Київського окружного адміністративного суду надійшло заперечення відповідача на адміністративний позов із посиланням на відсутність заборгованості у розмірі, вказаному позивачем, у зв'язку з її частковою сплатою. Водночас, позивач не заперечував наявність заборгованості у розмірі 103716,00 грн., у тому числі: по податку на додану вартість у розмірі 87090,00 грн., по податку на прибуток у розмірі 11600,00 грн. та по земельному податку у розмірі 5026,00 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 адміністративну справу призначено до судового розгляду на підставі частини четвертої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

У ході судового розгляду справи, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості, позивачем неодноразово зменшувався розмір позовних вимог. Так, позивач 02.04.2013 подав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати податку на прибуток у розмірі 11494, 50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток та пені. Позивачем зауважено, що податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Прокурор у судовому засіданні 02.04.2013 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник позивача, своєчасно та належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не відомі. Письмових заяв чи клопотань про розгляд справи без участі позивача або письмової заяви про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Представники відповідача у судовому засіданні 02.04.2013 не заперечували з приводу наявності податкового боргу зі сплати податку на прибуток у розмірі 11494, 50 грн.

Заслухавши думку присутніх представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Приватне акціонерне товариство Бориспільське підприємство «Райагрохім» зареєстровано Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області 23.12.1997 та перебуває на податковому обліку у Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції у Київській області.

Податковий борг виник у таких сумах і з таких підстав:

10479,00 грн. - заборгованість зі сплати податку на прибуток, яка виникла на підставі податкової декларації по податку на прибуток за І квартал 2011 року;

994,00 грн. - заборгованість зі сплати податку на прибуток, яка виникла на підставі податкової декларації по податку на прибуток за 2011 рік;

21,50 грн. - пеня, нарахована податковим органом за несвоєчасну сплату податку на прибуток;

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 11494,50 грн., позивач звернувся до суду із позовом про його стягнення.

Надаючи правову оцінку відносинам, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

В силу приписів статті 9 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств належать до загальнодержавних податків.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств в силу підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно приписів пункту 152.1 статті 152 Податкового кодексу України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Цією ж статтею встановлено, що для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали та рік.

Підпунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу передбачено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 31.3 статті 31 Податкового кодексу України, строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому, згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами пункту 56.11 статті 56 вказаного кодексу, визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як то вбачається з матеріалів адміністративної справи, відповідачем було подано до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області податкові декларації з податку на прибуток підприємств, належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що сума самостійно визначених податкових зобов'язань по податку на прибуток у розмірі 11473,00 грн. позивачем у строки, встановлені законодавством, не сплачено.

Водночас, суд зауважує, що підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 129.4 вказаної статті, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що податковим органом на виконання вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання нараховано пеню по податку на прибуток у розмірі 21,50 грн.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, встановлено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Аналогічні норми містилися і у статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вiд 21.12.2000 № 2181-III, чинного на момент надсилання податкових вимог.

У зв'язку з наявністю заборгованості, позивачем було направлено відповідачеві податкові вимоги від 25.02.2009 за № 1/109 та від 26.05.2009 № 2/318, які отримані відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на копії повідомлення про вручення поштового відправлення та копії корінця податкової вимоги, наявних у матеріалах справи (а.с.23).

Суд звертає увагу, що норми податкового законодавства не містять приписів щодо необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни суми податкового боргу.

У зв'язку із тим, що сума податкового боргу, зазначена у позовній заяві про стягнення коштів за податковим боргом інша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податкових вимогах, які були надіслані платнику податків, органом державної податкової служби надано суду документальне підтвердження збільшення податкового боргу після надсилання (вручення) платнику податків податкових вимог із зазначенням підстав виникнення вказаної заборгованості.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи та розрахунку податкової заборгованості, поданого позивачем, у відповідача наявна заборгованість зі сплати на прибуток у розмірі 11494, 50 грн., що не заперечується відповідачем.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Відповідно підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду надано не було.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму податкового боргу до бюджету відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачено; наявність у нього вказаного боргу підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи та не заперечується відповідачем; доказів погашення відповідачем зазначеного боргу на день винесення рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства Бориспільське підприємство «Райагрохім» (ідентифікаційний код 05489336) заборгованість зі сплати податку на прибуток у розмірі 11494 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 квітня 2013 р.