Постанова № 30455337, 05.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 квітня 2013 року 11:00 № 826/1524/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С. при секретарі судового засідання Іконніковій О.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справуза позовомДочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»доДержавної фінансової інспекції в Київській областіпровизнання протиправною та скасування вимоги в частині,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати наступні пункти вимоги відповідача від 20.12.2012 № 10-06-14-14/11702:

- п.п. 3, 4, 5, 8 вимоги по ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»;

- п. 1 вимоги по філії «Іванківське райДУ» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»;

- п. 1 вимоги по філії «Києво-Святошинське райДУ» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»;

- п.п. 1, 2, 4 вимоги по філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ» ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили відмовити у задоволенні позову.

12.03.2013 в судовому засіданні за згодою представників сторін ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.11.2012 за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності ДП «Київське обласне дорожнє управління» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі - ДП «Київський Облдорупр») за період з 01.04.2010 по 01.10.2012 відповідачем складено Акт ревізії № 06-20/083 (далі - Акт ревізії), яким, зокрема, встановлено:

по ДП «Київський Облдорупр»:

- завищення вартості виконаних ТОВ «Ростдорстрой» будівельних робіт на суму у розмірі 582237,79 грн.;

- безпідставне здійснення витрат з надання автотранспортних послуг на загальну суму у розмірі 196625,72 грн.;

- в порушення п. 2.3 Положення про преміювання працівників ДП «Київський Облдорупр» протягом періоду з 01.04.2010 по 01.08.2012 працівникам апарату підприємства нараховувалася та виплачувалася премія у завищеному розмірі, оскільки для розрахунку місячного розміру премії враховувалися не тільки розміри посадових окладів, тарифних ставок, а й доплати за суміщення професій, виконання роботи тимчасово відсутнього працівника, що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати на загальну суму 9811,47 грн. та зайвого перерахування коштів до державних цільових фондів на суму 3418,84 грн.;

- в порушення п. 2 ст. 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг на загальну суму у розмірі 8417984326,50 грн. без проведення процедури закупівлі;

по філії «Іванківське райДУ» ДП «Київський Облдорупр»:

- в порушення вимог ст. 97 Кодексу Законів про працю України, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» провідним економістом Стехун Т.М. внесено недостовірні дані до особового рахунку ОСОБА_2, що призвело до переплати допомоги в сумі 3020 грн.;

по філії «Києво-Святошинське райДУ» ДП «Київський Облдорупр»:

- прийнято завищені обсяги робіт від ДП «ШРБУ № 100», які виконувались на замовлення Служби автомобільних доріг в Київській області на суму 12397,15 грн., чим не дотримано п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

по філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ» ДП «Київський Облдорупр»:

- в порушення п. 1 Положення про порядок встановлення і виплати надбавок працівникам за роз'їзний характер робіт по ДП «Київське обласне дорожнє управління», працівникам філії зайво нараховано та виплачено надбавки у розмірі 5531,43 грн.;

- проведеним аналізом щодо понесених витрат електроенергії на зливання та приготування бітуму відповідно до розрахунку, встановлено оплату енергоресурсів в обсягах, що перевищують технологічні норми спожитої електроенергії, загальна сума витрат склала 23353,58 грн., а саме за 2010 рік на 1225 кВт/год., на суму 994,84 грн. (в т.ч. ПДВ 165,81 грн.); за 2011 рік 22432 кВт/год., на суму 22358,74 грн., (в.т.ч. ПДВ 3726,46 грн.), що призвело до завищення витрат;

- застосування коефіцієнта К-1, 2 при складанні проектно-кошторисної документації не обґрунтовано, як визначено вимогами п. 5 «Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм» СОУ 45.2-00018112-071:2011, внаслідок чого по 8-ми актах виконаних робіт були завищені витрати по людино-годинах на суму 7774,00 грн., в т.ч. ПДВ 1555,00 грн.

В подальшому, на підставі Акта ревізії позивачу надіслано вимогу про усунення порушень від 20.12.2012 № 10-06-14-14/11702 (далі - Вимога).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 оскаржуваної Вимоги зобов'язано позивача відобразити в обліку дебіторську заборгованість за різницю у вартості виконаних та запроцентованих обсягів робіт з влаштування шару ЩМА-20 (за товщиною шару) на ділянці 19+100 - км 21+200 автомобільної дороги М-07 сполученням «Київ - Ковель - Ягодин» в сумі 582237,79 грн., вжити заходів щодо відшкодування зазначеної суми, у разі необхідності, провести претензійно-позовну роботу з ТОВ «Ростдорстрой», в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Як видно з Акту ревізії, між позивачем та ТОВ «Ростдорстрой» укладено договір про надання послуг від 17.10.2011 № 130-02, відповідно до п. 1.1 якого субпідрядник (ТОВ «Ростдорстрой») зобов'язується за дорученням генпідрядника (позивач) та замовника - Служби автомобільних доріг в Київській області, надати послуги з поточного ремонту автомобільної дороги державного значення М-07 сполученням «Київ - Ковель - Ягодин» на ділянці км 19+100 - км 21+200, а генпідрядник (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги після оплати послуг замовником.

Згідно з п. 3.1 вказаного договору ціна послуг становить 16667052,00 грн., в т.ч. ПДВ 2777842,00 грн. При цьому, п. 4.1 договору передбачено, що розрахунки за виконані послуги здійснюються на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (ф. КБ-3) після надходження фінансування від замовника - Служби автомобільних доріг в Київській області. Генпідрядник при проведенні взаєморозрахунків з субпідрядником утримує кошти за послуги генпідряду.

Відповідно до актів виконаних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість будівельних робіт (ф. КБ-3) відповідно до договору від 17.10.2011 № 130-02 вартість виконаних будівельних робіт становить 15779289,60 грн.

Водночас, з Акту ревізії видно, що позивач здійснив оплату за виконані ТОВ «Ростдорстрой» роботи за договором від 17.10.2011 № 130-02 платіжним дорученням від 01.03.2012 № 759 на загальну суму у розмірі 15621496,70 грн.

ДФІ в Київській області у ході зустрічної звірки на вказаній ділянці км 19+100 - км 21+200 автомобільної дороги М-07 сполученням «Київ - Ковель - Ягодин» проведено кернування асфальтобетонного шару, за результатами якого встановлено, що середня товщина верхнього шару зразків - кернів асфальтобетону складає 4,4 см., про що було складено акт обстеження від 29.10.2012, у якому відображені вказані результати вимірювання. В обстеженні та замірах прийняли участь, зокрема, начальник лабораторії з контролю якості виробництва Служби автомобільних доріг у Київські області Пісков М.О., начальник дільниці ТОВ «Ростдорстрой» Тончев І.П., начальник лабораторії Служби автомобільних доріг в Київські області Пісков М.О., начальник лабораторії з контролю виробництва ДП «КОДУ» Вишнівський Б.О.

В подальшому, на підставі вказаного акту обстеження Головним управлінням капітального будівництва Київської обласної державної адміністрації (далі - ГУКБ КОДА) складено довідку про визначення різниці вартості виконаних та запроцентованих обсягів робіт з влаштування шару ЩМА-20 (за товщиною шару) на ділянці км 19+100 - км 21+200 автомобільної дороги М-07 сполученням «Київ-Ковель-Ягодин» від 15.11.2012 № 01-28/78, відповідно до якої середня товщина фактично виконаного верхнього шару ЩМА-20 менша за запроцентовану товщину 0,6 см, а різниця вартості виконаних та запроцентованих обсягів робіт із влаштування шару ЩМА-20 (за товщиною шару) становить - 582237,79 грн. з ПДВ.

За змістом ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів.

При цьому, в Акті ревізії відсутні будь-які посилання про залучення на договірних засадах не тільки вищевказаних осіб, але й будь-яких інших кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення відповідних контрольних обмірів, а також відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Відповідачем також не надано підтверджуючих документів щодо займаних посад та наявності у вказаних в акті обстеження від 29.10.2012 осіб необхідної кваліфікації для проведення відповідних контрольних обмірів.

Водночас, твердження відповідача про присутність головного спеціаліста відділу технічного нагляду за будівництвом ГУКБ КОДА Кашки В.Б. не приймається судом до уваги з огляду на те, що вказана особа взагалі не значиться в акті обстеження від 29.10.2012 і відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження укладення відповідних договорів та наявність відповідної кваліфікації у такого спеціаліста.

Таким чином, вказаний акт обстеження від 29.10.2012, за висновком суду, є доказом, одержаним з порушенням закону, у зв'язку з чим, в силу вимог ч. 3 ст. 70 КАС України, при вирішенні даної справи не може братися судом до уваги.

За таких умов, судом не приймається до уваги також посилання відповідача на довідку ГУКБ КОДА від 15.11.2012 № 01-28/78, оскільки, по-перше, остання складена на підставі зазначеного акту обстеження від 29.10.2012, який не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 70 КАС України, по-друге, чинне законодавство України не наділяє ГУКБ КОДА, як структурний підрозділ Київської обласної державної адміністрації, повноваженнями щодо проведення оцінки вартості виконаних будівельних робіт, по-третє, згідно з листом ГУКБ КОДА від 11.12.2012 № 01-29/86, різниця вартості має розрахунковий характер і не може застосовуватися для коригування (зменшення або збільшення) вартості виконаних обсягів робіт, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказана довідка не може розцінюватися судом як належний доказ підтвердження наявності у позивача заборгованості за різницю у вартості виконаних та запроцентованих обсягів робіт з влаштування шару ЩМА-20 (за товщиною шару) на ділянці 19+100 - км 21+200 автомобільної дороги М-07 сполученням «Київ - Ковель - Ягодин» в сумі 582237,79 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано жодних інших доказів на підтвердження вказаних обставин, висновки Державної фінансової інспекції Київській області про завищення вартості виконаних ТОВ «Ростдорстрой» будівельних робіт на суму у розмірі 582237,79 грн. є необґрунтованими та безпідставними, з урахуванням чого суд приходить до висновку, що п. 3 Вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, пунктом 4 Вимоги відповідача зобов'язано позивача відобразити дебіторську заборгованість за Державною Службою автомобільних доріг України (Укравтодор), щодо якої філією «Спецавтобаза» здійснено безпідставні витрати з надання автотранспортних послуг в сумі 196625,72 грн., вжити заходів щодо відшкодування зазначеної суми, у разі необхідності, провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо відшкодування коштів, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті витрат сторонніх юридичних осіб на суму 196625,72 грн., шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до змісту ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно з п.п. 1.2, 2.7, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за N 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи. Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Як видно з Акту ревізії: «…в ході ревізії філії «Спецавтобаза» встановлено, що протягом квітня-грудня 2010 року, 2011 року та І півріччя 2012 року Філією надавались послуги для Державної служби автомобільних доріг України (далі - Укравтодор) як власним автотранспортом так і орендованим. Ревізією встановлено, що для надання послуг легковим автотранспортом в 2010 році були задіяні 6 автомобілів, в 2011 році - 5 автомобілів, в 2012 році - 4 автомобілі.

В ході ревізії встановлено, що в подорожніх листах службових легкових автомобілів зазначено, що фактично вищевказані транспортні засоби використовувались для обслуговування Укравтодору. Прізвища осіб, які користувалися легковими автомобілями у подорожніх листах службових легкових автомобілів не вказувалися.

Крім того, в ході зустрічної звірки проведеної в Філії «Спецавтобаза» перевіркою дотримання законодавства при експлуатації власних та орендованих транспортних засобів встановлено, що протягом І-IV кварталу 2010 року та 2011 року легковий автомобіль Audi А6 державний номер НОМЕР_2 згідно записів подорожніх листів перебував у розпорядженні Укравтодору без укладання договірних відносин.

Так, відповідно до подорожніх листів за травень місяць 2011 року серія 05 СК №6536476 - по 6537135 водій ОСОБА_10 на використання автотранспортного засобу Audi А6 державний номер НОМЕР_2 зазначено, що транспортний засіб був у розпорядженні Укравтодору, прізвище особи, що користувалась автомобілем та підпис зазначено «Ломінога».

На письмові вимоги до зустрічної звірки не надано договорів оренди на зазначений автомобіль з посадовими особами Укравтодору.

В ході зустрічної звірки зроблено копії підтверджуючих первинних документів, а саме подорожні листи, які завірені належним чином та підтверджують використання автомобіля Audi А6 Укравтодором.

За результатами зустрічної звірки встановлено, що ІІ-ІV кварталів 2010 року та 2011 року, Філією «Спецавтобаза» понесені витрати на обслуговування автомобіля Audi А6 (бензин, автомийка, запасні частини та матеріали, заробітна плата водіїв, техобслуговування, відрядження тощо) для Укравтодору без договірних відносин на загальну суму 196625,72 гривень, в т.ч. протягом І-ІV кварталів 2010 року - 89640,90 грн., для ОСОБА_11 за 2011 рік - 106984,82 гривень.».

Як встановлено судом із наявного в матеріалах справи договору про надання послуг з обслуговування легковим автотранспортом від 15.12.2010 № 814-04, укладеного між позивачем та Державною службою автомобільних доріг України (далі - Укравтодор), замовник (Укравтодор) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання з надання послуг з обслуговування легковим автотранспортом центрального апарату замовника. Поряд з цим, пунктом 1.2 вказаного договору передбачено відомості про автомобілі: марка: MERCEDES-BENS S500L, державний № НОМЕР_3; марка: TOYOTA RAV 4, державний № НОМЕР_4; марка: TOYOTA Corolla, державний № НОМЕР_5.

Додатковою угодою від 28.12.2010 № 1 доповнено перелік легкових автомобілів, якими надаються послуги, а саме: марка: MERCEDES-BENS S500L, державний НОМЕР_3; марка: TOYOTA RAV 4, державний № НОМЕР_4; марка: TOYOTA Corolla, державний № НОМЕР_5; марка: Audi А6, державний № НОМЕР_2. А також продовжено термін дії договору до 04.04.2011.

Разом з тим, відповідно до наявного в матеріалах справи договору про надання послуг з обслуговування легковим автотранспортом від 05.04.2011 № 26-04, укладеного між позивачем та Державною службою автомобільних доріг України, замовник (Укравтодор) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання з надання послуг з обслуговування легковим автотранспортом центрального апарату замовника. Поряд з цим, пунктом 1.2 вказаного договору передбачено відомості про автомобілі: марка: MERCEDES-BENS S500L, державний № НОМЕР_3.

Додатковою угодою від 08.06.2011 № 1 змінено відомості про легковий автомобіль, а саме: марка: MERCEDES-BENS S500L, державний № НОМЕР_6, а додатковою угодою від 17.06.2011 № 2 продовжено термін дії договору до 31.12.2011.

При цьому, додатковою угодою від 23.06.2011 № 3 доповнено перелік легкових автомобілів, якими надаються послуги, а саме: марка: MERCEDES-BENS S500L, державний № НОМЕР_6; марка: TOYOTA Landcruiser 200, державний № НОМЕР_7; марка: TOYOTA RAV 4, державний № НОМЕР_4; марка: TOYOTA Corolla, державний № НОМЕР_5; марка: Audi А6, державний № НОМЕР_2. А також продовжено термін дії договору до 01.12.2012.

Відповідно до змісту п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 N 550, акт ревізії містить констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, а також висновок про наявність або відсутність порушень законодавства. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Таким чином, з аналізу вказаних обставин справи та їх співставлення з викладеними в Акті ревізії висновками відповідача судом встановлено, що в Акті ревізії відповідачем допущено наступні неточності та суперечності при викладенні обставин ревізії: на сторінці 58 Акту ревізії в абзаці першому зазначено про експлуатацію легкового автомобіля Audi A6, державний номер НОМЕР_2 протягом І-IV кварталів 2010 року та 2011 року, який згідно записів подорожніх листів, перебував у розпорядженні Укравтодору без укладення договірних відносин; проте у абзаці 5 сторінки 58 Акту ревізії вказано, що за результатами зустрічної звірки встановлено, що вже за ІІ-IV квартали 2010 року та 2011 рік філією понесені витрати на обслуговування вказаного автомобіля на загальну суму у розмірі 196625,72 грн., а також конкретизовано за який період та у якому розмірі, при чому знову зазначено інший період, а саме - протягом І-IV кварталів 2010 року - 89640,90 грн. та за 2011 рік - 106984,82 грн.; в 6 абзаці на сторінці 58 Акту ревізії зроблено висновок, що без договірних відносин для Укравтодору у 2010 та 2011 роках філією понесено зайві витрати пов'язаної юридичної особи на загальну суму 196625,72 грн.

Водночас, в Акті ревізії в порушення вимог п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, крім вказаних неточностей та суперечностей, при описанні допущених позивачем порушень вимог чинного законодавства зазначено посилання на первинні документи лише за травень 2011 року - подорожні листи серії 05 СК № 6536476-6537135 (абз. 2 стор. 58 Акту ревізії).

Поряд з цим, у п. 8 оскаржуваної Вимоги відповідачем також не конкретизовано за який період позивачу необхідно відобразити дебіторську заборгованість за Державною Службою автомобільних доріг України (Укравтодор) в сумі 196625,72 грн.

Згідно з довідкою зустрічної звірки взаєморозрахунків між позивачем та Філією «Спецавтобаза» за період з 01.04.2010 по 01.10.2012 від 15.11.2012 № 06/20/074, фактичні витрати на утримання легкового автомобіля Audi A6, державний номер НОМЕР_2, за ІІ-IV квартали 2010 року та 2011 рік загалом становлять 196625,72 грн., в тому числі: витрати на зарплату водія -74092,56 грн.; відрахування до фондів соціального страхування - 27891,96 грн.; витрати на пальне та масло - 67931,94 грн.; запчастини, матеріали - 360,00 грн.; техобслуговування - 10373,98 грн.; амортизація - 13625,28 грн.; автомийка - 2350,00 грн.

Водночас, відповідно до наданих позивачем довідок про витрати філії «Спецавтобаза» на обслуговування автомобілів Укравтодора (Audi A6, державний номер НОМЕР_2) за ІІ-IV квартали 2010 року загальні витрати становлять 89640,90 грн., а за 12 місяців 2011 року - 106984,82 грн., в тому числі, за травень 2011 року - 12551,54 грн.

З огляду на вищевикладене, враховуючи надані у судовому засіданні пояснення представників сторін, судом встановлено, що зазначені ДФІ в Київській області в Акті ревізії та спірній Вимозі безпідставні витрати з надання позивачем автотранспортних послуг легковим автомобілем Audi A6, державний номер НОМЕР_2 Укравтодору, щодо яких позивачем не відображено дебіторську заборгованість, коректно описано в Акті ревізії та підтверджено матеріалами справи лише за періоди з ІІ по IV квартали 2010 року та травень 2011 року.

Зважаючи на викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу ДФІ в Київській області в частині необхідності відобразити дебіторську заборгованість за Державною Службою автомобільних доріг України (Укравтодор) в сумі 102192,44 грн. (89640,90 грн. за ІІ-IV квартали 2010 року + 12551,54 грн. за травень 2011 року), а також вжити заходів щодо відшкодування зазначеної суми, у разі необхідності, провести претензійно-позовну роботу з контрагентом щодо відшкодування коштів, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставному покритті витрат сторонніх юридичних осіб, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 Кодексу законів про працю України, а не в сумі 196625,72 грн., у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про протиправність п. 4 Вимоги відповідача в частині заборгованості у розмірі 94433,28 грн. (196625,72 грн. - 102192,44 грн.), а відтак вказаний пункт Вимоги у цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

В пункті 5 Вимоги ДФІ в Київській області зазначено, що в порушення п. 2.3 Положення про преміювання працівників ДП «Київський Облдорупр» протягом періоду з 01.04.2010 по 01.08.2012 працівникам Апарату Підприємства нараховувалася та виплачувалася премія у завищеному розмірі, оскільки для розрахунку місячного розміру премії враховувалися не тільки розміри посадових окладів, тарифних ставок, а й доплати за суміщення професій, виконання роботи тимчасово відсутнього працівника, що призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати на загальну суму 9811,47 грн. та зайвого перерахування коштів до державних цільових фондів на суму 3418,84 грн., у зв'язку чим позивачу необхідно: вжити заходів щодо відшкодування зазначеної суми коштів; у разі необхідності, провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів, в іншому випадку стягнути з особи, винної у зайвих грошових виплатах, кошти в сумі 9811,47 грн., у порядку та розмірах встановлених ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України, провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів соціального страхування та повернути зайво сплачені кошти в сумі 3418,84 грн.

В Акті ревізії зазначено, що протягом періоду з 01.04.2010 по 01.08.2012 працівникам Апарату Підприємства нараховувалася та виплачувалася премія у завищеному розмірі, оскільки для розрахунку місячного розміру премії враховувалися не тільки розміри посадових окладів, тарифних ставок, а й доплати за суміщення професій, виконання роботи тимчасово відсутнього працівника.

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Кодексу законів про працю України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

У відповідності до чинного роз'яснення Держкомпраці СРСР та Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965 N 30/39 «Про порядок оплати тимчасового замісництва», затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.12.1965 N 820/39, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 11.12.1986 N 521/30-18 (далі - Роз'яснення), тимчасовим сумісництвом вважається виконання службових обов'язків по посаді тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю. Тимчасове виконання обов'язків по посаді відсутнього працівника покладається на іншого працівника наказом (розпорядженням) по підприємству, установі чи організації. Суміснику виплачується різниця між його фактичним посадовим (персональним) окладом і посадовим окладом працівника (без персональної надбавки), якого він заміщає при обов'язковій умові, що сумісник не являється штатним заступником або помічником відсутнього працівника (при відсутності посади заступника). Тимчасові заступники преміюються на умовах і в розмірах, установлених на посаді робітника, якого заміняють, при цьому премія нараховується на посадовий оклад заступника. На різницю в окладах премія нараховується в тому ж порядку, як на доплату за сумісництво посад.

Згідно з п. 2.3 Положення про преміювання працівників ДП «Київський Облдорупр» за місячні виробничі результати роботи, погодженого головою ОППО ДП «Київський Облдорупр» Ю.О. Осиповим та затвердженого в.о. директором ДП «Київський Облдорупр» Р.В. Кириченко, копія якого наявна в матеріалах справи, премія нараховується на тарифну ставку, посадовий оклад працівника, обчислений йому за фактично відпрацьований час. Розмір премії збільшується з врахуванням коефіцієнта підвищення якості праці та коефіцієнта зниження якості праці.

Як встановлено судом, премія нараховувалася вказаним у Акті ревізії працівникам на посадовий оклад як на основній посаді, так і на суму доплати, яка отримувалась такими працівниками за фактично відпрацьований час виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, що розраховувалась виходячи з розміру посадового окладу останнього.

Такий порядок нарахування премій, за висновком суду, не суперечить вищевказаним Роз'ясненню та Положенню про преміювання працівників ДП «Київський Облдорупр» за місячні виробничі результати роботи, у зв'язку з чим висновки відповідача про нарахування та виплату позивачем премії у завищеному розмірі є безпідставними та необґрунтованими, а відтак, п. 5 Вимоги є протиправним та підлягає скасуванню.

У пункті 8 оскаржуваної Вимоги вказано, що в порушення п. 2 ст. 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» здійснено закупівлю товарів, робіт та послуг на загальну суму у розмірі 8417984326,50 грн. без проведення процедури закупівлі, в зв'язку з чим: в подальшому дотримуватися законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Як видно з Акту ревізії, за період з 12.10.2011 по 30.11.2011 позивачем укладено договори без застосування процедури державних закупівель на загальну суму у розмірі 14941310,57 грн., чим порушено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

З пояснень представників відповідача судом встановлено, що висновки Акту ревізії про порушення позивачем вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» ґрунтуються на тому, що позивач, після отримання бюджетних коштів протягом 2011 року, на думку відповідача, був зобов'язаний застосовувати процедуру державних закупівель при укладенні договорів у період з 12.10.2011 по 30.11.2011 в силу положень п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель».

Водночас, як видно з Акту ревізії та підтверджується матеріалами справи, згідно з виписками банку, протягом 2011 року, позивач отримав кошти з державного бюджету на загальну суму у розмірі 13521276,00 грн., а саме: 25.05.2011 надійшло фінансування в розмірі 3022080,00 грн.; 20.06.2011 надійшло фінансування в розмірі 1230000,00 грн.; 01.07.2011 надійшло фінансування в розмірі 1078000,00 грн.; 19.07.2011 надійшло фінансування в розмірі 1106000,00 грн.; 21.07.2011 надійшло фінансування в розмірі 1298600,00 грн.; 29.07.2011 надійшло фінансування в розмірі 2954621,56 грн.; 10.08.2011 надійшло фінансування в розмірі 1644978,44 грн.; 26.12.2011 надійшло фінансування в розмірі 1186996,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України у справі N 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99.

Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 8 липня 2011 року N 3681-VI, яким внесено зміни у Закон України «Про здійснення державних закупівель», цей Закон набирає чинності через 60 днів з дня його опублікування. Так як вказаний Закон офіційно опублікований у Голосі України від 03.08.2011 N 142, він набув чинності 03.10.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 8 липня 2011 року N 3681-VI, цей Закон застосовується до підприємств, визначених у пункті 21 частини першої статті 1 цього Закону, у разі якщо підприємства відповідають хоча б одній з таких ознак: 1) підприємство користується податковою пільгою, передбаченою податковим, митним законодавством України, - протягом користування такою пільгою; 2) підприємство відповідно до закону звільнено від обов'язку сплачувати заборгованість перед бюджетами, за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за зобов'язаннями перед фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування - протягом календарного року від дати такого звільнення; 3) отримує пряму або опосередковану бюджетну підтримку, в тому числі у вигляді компенсації частини витрат або відшкодування відсотків за кредитами, - протягом календарного року від дати одержання бюджетної підтримки.

Згідно зі змістом п. 21 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону термін підприємства вживається у такому значенні - підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднання таких підприємств (господарських товариств).

Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються Державній казначейській службі України, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

З аналізу обставин справи в контексті викладених норм видно, що під час укладання договорів у період з 12.10.2011 по 30.11.2011 позивач не був зобов'язаний застосовувати процедуру державних закупівель, оскільки Закон України «Про здійснення державних закупівель» в редакції від 07.07.2011 припинив свою дію з 03.10.2011, а під дію Закону України «Про здійснення державних закупівель» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель» від 8 липня 2011 року N 3681-VI позивач у цей період не підпадав, так як перші після набрання чинності вказаним законом кошти з державного бюджету отримав лише 26.12.2011.

Стосовно походження решти зазначеної у Вимозі суми у розмірі 8403043015,93 грн. (8417984326,50 грн. - 14941310,57 грн.), на яку позивачем начебто здійснено закупівлю товарів, робіт та послуг без проведення процедури державних закупівель, представниками відповідача не надано жодних пояснень та не наведено посилань на висновки Акту ревізії, в яких міститься аналіз допущених позивачем порушень вимог законодавства про державні закупівлі із зазначенням документів, з яких встановлені такі обставини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необґрунтованість та помилковість зазначення вказаної суми у п. 8 Вимоги.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що позивач, оскаржуючи п. 8 спірної Вимоги, оскаржує сам факт виявлених порушень, зафіксований в акті ревізії, оскільки, по-перше, вказаний пункт є складовою частиною правового акту індивідуальної дії - оскаржуваної Вимоги, по-друге, вказаним пунктом позивача зобов'язано в подальшому дотримуватися законодавства про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, тобто даний пункт є реалізацією контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності та має юридичний (не інформативний) характер, так як містить обов'язковий для суб'єкта господарювання припис - є обов'язковим для позивача в силу вимог ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», а тому може бути оскаржений до суду у порядку адміністративного судочинства.

За таких умов, суд приходить до висновку, що п. 8 Вимоги відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Поряд з цим, пунктом 1 Вимоги відповідача по філії «Іванківське РайДУ» зобов'язано позивача вжити заходів щодо відшкодування зайво виплаченої допомоги ОСОБА_2 внаслідок внесення недостовірних даних про стаж роботи на суму у розмірі 3020,00 грн., в іншому випадку, стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду в порядку та розмірах встановлених ст.ст. 127, 136 Кодексу законів про працю України, у разі пропуску встановленого строку - відшкодувати порушення за рахунок керівника, що допустив зайві грошові виплати (ст. 133 Кодексу законів про працю України).

В Акті ревізії зазначено, що згідно з трудовою книжкою, на момент виходу на пенсію стаж роботи ОСОБА_2 в дорожній галузі становив 24 роки і 4 місяці, у зв'язку з чим, на думку відповідача, йому належала допомога у розмірі чотирьох посадових окладів в сумі 15100 грн. Фактично ж провідним економістом підприємства Стехун Т.М. допомога ОСОБА_2 нарахована та виплачена у розмірі 18120 грн., внаслідок чого за висновком ДФІ в Київській області до особового рахунку ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 97 Кодексу Законів про працю України, п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» внесено недостовірні дані, що призвело до переплати допомоги в сумі 3020 грн.

Статтею 10 Кодексу законів про працю України встановлено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Згідно з ст. 18 Кодексу законів про працю України положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 6 Переліку видів матеріального стимулювання та соціальних пільг для працівників ДП «Київський Облдорупр» Колективного договору між ДП «Київський Облдорупр» і Об'єднанням первинних профспілкових організацій на 2010-2012 рр., прийнятим на конференції трудового колективу працівників ДП «Київський Облдорупр» одноразова матеріальна допомога при виході на пенсію надається у розмірі одного посадового окладу (тарифної ставки) за кожні 5 років роботи в шляховій галузі України, або цінного подарунка, не більше 5-ти посадових окладів (тарифних ставок), у відповідності до Наказу по філії або дочірньому підприємству при наявності фінансових можливостей за рахунок власних коштів.

Як видно з матеріалів справи, відповідно до наказу філії «Іванківське райДУ» від 03.11.2011 № 40-К про звільнення із займаної посади з 03.11.2011, у зв'язку з виходом на пенсію за віком начальника філії ОСОБА_2, згідно з п. 6 Переліку видів матеріального стимулювання та соціальних пільг для працівників ДП «Київський Облдорупр», у відповідності до наказу по філії, за наявності фінансових можливостей, за стаж роботи в дорожній галузі 24 роки і 4 місяці пропорційно нараховано та виплачено одноразову матеріальну допомогу у розмірі 18120 грн.

Така пропорційна виплата одноразової матеріальної допомоги, за висновком суду, не суперечить вимогам Кодексу законів про працю України і п. 6 Переліку видів матеріального стимулювання та соціальних пільг для працівників ДП «Київський Облдорупр» Колективного договору між ДП «Київський Облдорупр» і Об'єднанням первинних профспілкових організацій на 2010-2012 рр., оскільки останнім не встановлено жодних обмежень для таких виплат.

З огляду на вказане, висновок відповідача про порушення філією позивача ст. 97 Кодексу Законів про працю України та п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до переплати допомоги в сумі 3020 грн. є необґрунтованим, а відтак вказаний п. 1 Вимоги по філії «Іванківське РайДУ» є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, пунктом 1 Вимоги ДФІ в Київській області по філії «Києво-Святошинське райДУ» позивача зобов'язано: відобразити в обліку дебіторську заборгованість за різницю вартості виконаних та запроцентованих обсягів робіт в сумі 12397,15 грн.; вжити заходів щодо відшкодування зазначеної суми; у разі необхідності, провести претензійно-позовну роботу з ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» щодо відшкодування зайвих виплат, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведенні зайвих виплат, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України.

В Акті ревізії встановлено порушення п. 14 таблиці 1 «Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку», затвердженої Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про уточнення показників кошторисного прибутку, адміністративних витрат, вартості людино-години за розрядами складності робіт у будівництві та розряду виконання робіт, за яким визначається заробітна плата інженерно-технічних працівників у складі загальновиробничих витрат на стадії складання інвесторської кошторисної документації» від 28.12.2005 № 28, а саме - в актах виконаних робіт форми КБ-2в для визначення прибутку ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» застосовано коефіцієнт в розмірі 4 грн./люд.год. (при встановлених розмірах від 1,3 до 3,07 грн./люд.год.), що призвело до завищення вартості підрядних робіт, оплачених Службою на загальну суму 12397,15 грн. (ПДВ 2066,19 грн.).

Натомість судом встановлено, що, по-перше, п. 14 Таблиці 1 «Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку» встановлює усереднений показник для визначення розміру кошторисного прибутку у розмірі 2,71 грн./люд.год. за наступними видами робіт: ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, а не у розмірах від 1,3 до 3,07 грн./люд.год., як зазначено в Акті ревізії, по-друге, з договору на надання послуг з експлуатаційного утримання та поточного (планово-попереджувального ремонту автомобільних доріг державного та місцевого значення Київської області (нанесення горизонтальної розмітки) від 04.05.2011 № 04-05/11/71-02, укладеного між позивачем (генпідрядником) та ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (субпідрядником) судом встановлено, що останній не передбачав виконання обумовлених п. 14 Таблиці 1 «Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку» видів робіт, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем помилково вказано на порушення позивачем п. 14 Таблиці 1 «Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку» з посиланням на недотримання встановленого вказаною нормою коефіцієнту.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про будівельні норми» застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення. Міжнародні, регіональні та національні (державні) будівельні норми, правила, стандарти інших держав застосовуються в Україні відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, з матеріалів справи видно, що при визначенні вартості робіт позивач проводив розрахунки згідно п. 2.9 ВБН Д.1.1-218-1-2001 «Порядок визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування (державного та місцевого значення)», розробленого Державним виробничо-технологічним підприємством «Укрдортехнологія», затвердженого Державною службою автомобільних доріг України (Укравтодор), узгодженого Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та введеного в дію наказом Державної служби автомобільних доріг України від 29.06.2004 № 410, від 19.12.2005 № 631/1 та від 03.02.2006 № 32, яким передбачено, що при визначенні договірної ціни загальновиробничі та адміністративні витрати, а також прибуток враховуються в ціні пропозиції в цілому по будові і обчислюються з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні машин і механізмів. При здійсненні дорожніх робіт за рахунок бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності вартість експлуатації будівельних машин і механізмів у складі кошторисної документації визначається у межах рекомендованих Укравтодором усереднених цін на машино-години, а при складанні договірної ціни та взаєморозрахунках ці показники уточнюються.

Водночас, п. 2.32 ВБН Д.1.1-218-1-2001 встановлено, що при складанні договірної ціни та взаєморозрахунках усереднені показники загальновиробничих та адміністративних витрат і прибутку, наведені у таблицях цього ВБН, уточнюються в межах установлених Державною службою автомобільних доріг України (Додаток 3).

Відповідно до Додатку 3 ВБН Д.1.1-218-1-2001 коефіцієнт для розрахунку прибутку у даному випадку складає 4 грн./люд.год., у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що розрахунки позивача при визначенні договірної ціни в актах виконаних робіт форми КБ-2в для визначення прибутку ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» відповідають вимогам ВБН Д.1.1-218-1-2001.

Також судом не приймається до уваги твердження відповідача, що посилання позивача на ВБН Д.1.1-218-1-2001 є безпідставним через те, що в актах виконаних робіт є посилання лише на п. 3.1.18 ДБН Д.1.1.1-2000, а будь-які посилання на ВБН Д.1.1-218-1-2001 відсутні, оскільки не зазначення останніх в актах виконаних робіт не є підставою для не застосування таких норм, з огляду на те, що вони є обов'язковими в силу вимог ч. 1 ст. 11 Закону України «Про будівельні норми».

Зважаючи на викладене, висновок відповідача про завищення обсягів робіт, які виконувалися на замовлення позивача ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на суму 12397,15 грн., чим не дотримано п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є безпідставним, а відтак п. 1 Вимоги відповідача по філії «Києво-Святошинське райДУ» є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 1 Вимоги відповідача по філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ» позивача зобов'язано вжити заходів щодо відшкодування безпідставно виплаченої надбавки на суму 5531,43 грн., в іншому випадку стягнути з осіб, винних у безпідставних виплатах, шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України.

В Акті ревізії встановлено, що в порушення п.п. 15,18 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, та Колективного договору між ДП «Київське обласне дорожнє управління» і Об'єднанням первинних профспілкових організацій 2010-2012 п. 1 Положення про порядок встановлення і виплати надбавки працівникам за роз'їзний характер робіт по ДП «Київський Облдорупр» затвердженого в.о. директором ДП «Київський Облдорупр» Р.В. Кириченко та погодженого головою ОППО ДП «Київський Облдорупр» Ю.О. Осиповим, відповідно до якого витрати, пов'язані з роз'їзним характером робіт, відшкодовуються за рахунок коштів, передбачених у вартості виконаних робіт на ці цілі, за 2011 рік працівникам філії нараховано та виплачено надбавку за роз'їзний характер робіт на загальну суму 52168,43 грн., тоді як по актах виконаних робіт, витрати передбачені в сумі 46637,00 грн., тобто менше ніж проведена виплата надбавки. Отже різниця в сумі 5531,43 грн. не передбачена у вартості виконаних робіт по актах, що призвело до зайвого нарахування та сплати надбавки за роз'їзний характер робіт на загальну суму 5531,43 грн.

Відповідно до змісту Методичних рекомендацій з визначення коштів на доплати працівникам будівельних організацій у зв'язку з втратами часу на проїзд при перевезенні їх від місця розміщення будівельної організації (збірного пункту) до об'єкта будівництва і назад, затверджених наказом Держбуду України від 05.06.2005 N 106, кошти на доплати працівникам будівельних організацій, пов'язані з втратою часу в дорозі (надалі - додаткові витрати, пов'язані з втратою часу в дорозі), враховуються у вартості будівництва тільки за умови, якщо будівельно-монтажні роботи виконуються за межами міста (населеного пункту), де розміщена будівельна організація (збірний пункт), а комунальний транспорт відсутній або не забезпечує перевезення працівників до будови. Додаткові витрати, пов'язані з втратою часу в дорозі, за умови, зазначеної в п. 1.2 цих Рекомендацій, враховуються як в інвесторському, так і в договірному кошторисах. В інвесторському кошторисі ці витрати враховуються за рішенням замовника і зазначаються у зведеному кошторисному розрахунку вартості будівництва у главі 9, графи 7, 8; в договірному кошторисі - за відповідним обгрунтовувальним розрахунком підрядника, який узгоджується в складі договірної ціни, і зазначаються у рядку «Інші супутні витрати».

Як встановлено судом з матеріалів справи, філією нарахування виплати за роз'їзний характер робіт проводилось в розділі 5 «Інші супутні витрати», за рахунок загальновиробничих витрат, що, за висновком суду, не є порушенням п.п. 15,18 П(С)БО 16 «Витрати», у зв'язку з чим, висновок ДФІ в Київській області про зайво нараховану та виплачену надбавку у розмірі 5531,43 грн. є необґрунтованим, а відтак, п. 1 Вимоги відповідача по філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ», за висновком суду, є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 2 Вимоги ДФІ в Київській області по філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ» зобов'язано позивача вжити заходів щодо відшкодування витрат на суму у розмірі 23353,58 грн., в іншому випадку стягнути з винних осіб шкоду у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 133-136 Кодексу законів про працю України.

В Акті ревізії зазначено, що проведеним аналізом щодо понесених витрат електроенергії на зливання та приготування бітуму відповідно до розрахунку, встановлено оплату енергоресурсів в обсягах, що перевищують технологічні норми спожитої електроенергії на загальну суму 23353,58 грн., а саме: за 2010 рік на 1225 кВт/год. на суму 994,84 грн. (в т.ч. ПДВ 165,81 грн.); за 2011 рік на 22432 кВт/год. на суму 22358,74 грн., (в.т.ч. ПДВ 3726,46 грн.), що призвело до завищення витрат.

При цьому, в Акті ревізії зазначено, що згідно калькуляції, яка затверджена головним інженером філії, витрати по електроенергії для зливання та приготування 1 тони бітуму при температурі повітря від 0 до +15 С передбачено у розмірі 297,54 кВт/год., а при температурі повітря більше +15 С - 293,48 кВт/год.

Водночас, з пояснень майстра дільниці Чмиря С.М. викладених у Акті ревізії видно, що: «Збільшення затрат на 1 тону бітуму виникло по трьом головним причинам. Отримання і видача бітуму проводилась по розпорядженням Київського обласного дорожнього управління. Розпорядження якій організації і скільки відпустити бітуму передавались по телефону в кінці кожного робочого дня. Для цього бітумосховище і котли бітумні включались завчасно. Були такі випадки, що на другий день видача бітуму не проводилась в зв'язку з відсутністю бітумовоза, або неможливості прийняти бітум і видача переносилась на наступний день, хоча електроенергія була використана. Були розпорядження по причинам незалежним від нас про зупинку розігріву бітуму, а через деякий час (2-3 дня) знов надходила вказівка про відпуск бітуму і відповідно включення електроенергії на розігрів. В 2011 році отримували бітум більшої в'язкості 60/90 порівняно з 2009, 2010 роки. Це збільшило час до температури розігріву бітуму в бітумосховищі для його перекачки в котли, відповідно і використовувалось більше електроенергії на технологічний процес. Із-за відсутності необхідної кількості коштів, бітум поступав періодично по 1-2 цистерни на місяць. Нагрів бітумосховища проводиться від нагріва приярків електротенами, а бітум поступає в приямки самопливом із-за малої товщини слоя бітуму по сховищу приямки наповнюються повільно. Часте відключення і включення електротенів в приямках порушує технологічний процес. Тому кількість часу, відповідно і електроенергії для нагріву і перекачки бітуму з бітумосховища в котли, різко збільшується.».

Разом з тим, з пояснень наданих представником позивача у судовому засіданні видно, що при складанні калькуляції на приготування бітуму застосовувалася розцінка ДА 5-11-2 «Зливання бітуму із залізничних цистерн, обладнаних паровими оболонками» (Збірник Автомобільні дороги і мости СОУ 45.2-00018112-035:2010), згідно якої були розраховані нормативні (паспортні) витрати електроенергії парового котла, задіяного при зливанні бітуму з залізничних цистерн в бітумосховища, а також розцінка 27-66-1 «Приготування бітуму без введення домішок» (Збірник 27 «Автомобільні дороги» ДБН 2.2-27-99), відповідно до якої розраховувалися нормативні витрати електроенергії при роботі обладнання, задіяного при підігріві бітуму в бітумосховищах, завантаженні бітуму в бітумні котли, випаровуванні обводненого в'язкого бітуму, його розігрівання та перекачування розігрітого бітуму в автобітумовоз. При розрахунках калькуляції на приготування 1 тони бітуму рахувалися витрати електроенергії при роботі насоса відцентрованого (шифр 270-0085) - 9,1 кВт/год. (згідно збірника «Ресурсні кошторисні норми експлуатації будівельних машин та механізмів»); котлів бітумних 78 кВт (6 електротенів загальною потужністю 6*13=78 кВт); котла парового Е-1.0-0.9 М-3 (шифр 270-0065А) - 6 кВт/год. (згідно Паспорта).

Поряд з цим, в Акті ревізії, всупереч вимогам ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», відсутні будь-які посилання про залучення на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій, для проведення дослідження з метою перевірки обґрунтованості обсягів витрат електроенергії на зливання та приготування бітуму з урахуванням вказаних технологічних особливостей та ускладнених умов.

Натомість позивачем надано належний розрахунок витрат електроенергії для складання калькуляції на зливання бітуму з залізничних цистерн, приготування бітуму на бітумній базі філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ» з подальшою видачею філіям позивача.

Крім того, всупереч вимогам п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, відповідачем в Акті ревізії, по-перше, не наведено обов'язкового посилання на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено позивачем, по-друге, в абзаці 5 сторінки 42 Акту ревізії не зазначено перевищення яких технологічних норм допущено позивачем, яким нормативно-правовим актом затверджено дані норми, а також яким нормативно-правовим актом встановлено відповідальність за їх невиконання чи перевищення; по-третє, зазначена відповідачем в абзаці 2 сторінки 42 Акту ревізії калькуляція витрат по електроенергії для зливання та приготування 1 тони бітуму, затверджена головним інженером філії, є внутрішнім документом ДП «Київський Облдорупр» і жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов'язковість її дотримання та відповідальність за її перевищення чи недотримання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку ДФІ у Київські області щодо завищення витрат при оплаті вартості електроенергії, використаної в процесі зливання та приготування бітуму, а тому п. 2 Вимоги відповідача по філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ» є протиправним та підлягає скасуванню.

Поряд з цим, пунктом 2 Вимоги відповідача по філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ» зобов'язано позивача відобразити в обліку кредиторську заборгованість за різницю у вартості виконаних та запроцентованих обсягів будівельних робіт в сумі 7774,00 грн., відшкодувати зайві виплати до місцевих бюджетів Стовпязької сільської ради, Циблівської сільської ради, Ковалинської сільської ради та Гланишівської сільської ради шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт чи надання послуг.

З Акту ревізії видно, що в ході ревізії філії «Переяслав-Хмельницьке РайДУ» проведено 4 зустрічні звірки по поточному ремонту доріг та вулиць в с. Стовп'яги Стовп'язької сільської ради, в с. Циблі Циблівської сільської ради, в с. Копалин Ковалинської сільської ради та в с. Гланишів Гланишівської сільської ради, за результатами яких встановлено, що: згідно з укладеними між Стовп'язькою сільською радою та філією «Переяслав-Хмельницьке РайДУ» договорами від 31.08.2010 № 4-10 та від 10.11.2011 № 514-Ф, остання взяла на себе зобов'язання щодо поточного ремонту доріг по вулицях Шевченка, Садова, Комунарська, Буда-Варовицька в с. Стовп'яги, вартість якого становила 6355 грн., та по вулицях Дружби та Комунарська в с. Стовп'яги, вартість якого становила 42989 грн.; згідно з укладеними між Циблівською сільською радою та філією «Переяслав-Хмельницьке РайДУ» договорами від 11.05.2011 № 138-ф, від 11.07.2011 № 248-ф та від 22.11.2011 № 516-ф, остання взяла на себе зобов'язання щодо поточного ремонту доріг по вулиці Шевченка в с. Циблі, вартість якого становила 88175 грн., та по вулицях Піонерська, Бойка-Павлова, Садова в с. Циблі, вартість якого становила 28570 грн.; згідно з укладеним між Ковалинською сільською радою та філією «Переяслав-Хмельницьке РайДУ» договором від 19.10.2011 № 456-ф, остання взяла на себе зобов'язання щодо поточного ремонту дороги по вулиці Москаленка в с. Ковалин, вартість якого становила 13338 грн.; згідно з укладеним між Гланишівською сільською радою та філією «Переяслав-Хмельницьке РайДУ» договором від 23.11.2011 № 515-ф, остання взяла на себе зобов'язання щодо поточного ремонту доріг в с. Гланишів, вартість якого становила 13395 грн.; згідно з укладеним між Хоцьківською сільською радою та філією «Переяслав-Хмельницьке РайДУ» договором від 15.12.2011 № 567-ф, остання взяла на себе зобов'язання щодо поточного ремонту доріг по вулицях Колгоспна, Бовищанська та Жовтнева в с. Хоцьки, вартість якого становила 8185 грн.

В Акті ревізії також вказано, що проведеним аналізом підсумкової відомості ресурсів по вищезазначених договорах та актах поточного ремонту доріг до них, щодо визначення людино-годин по витратах труда робітників-будівельників встановлено, що в порушення п. 5 «Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм» СОУ 45.2-00018112-071:2011 філією «Переяслав-Хмельницьке райДУ» був застосований коефіцієнт 1.2 витрат труда робітників-будівельників при виконанні робіт на одній половині проїзної частини дороги, з рухом транспорту по другій половині з інтенсивністю більше 150 автомобілів за добу. При цьому також зазначено, що застосування коефіцієнту К-1,2 при складанні проектно-кошторисної документації не обґрунтовано, як визначено вимогами п. 5 «Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм» СОУ 45.2-00018112-071:2011, внаслідок чого по 8-ми актах виконаних робіт до вищевказаних договорів, були завищені витрати по людино-годинах на суму 7774,00 грн., в т.ч. ПДВ 1555,00 грн., а саме: в частині руху транспорту по другій половині дороги з інтенсивністю більше 150 автомобілів на добу.

Крім того, відповідачем вказано в Акті ревізії, що в порушення вимог п.п. 4.1.7, 5.1 ДБН В.2.3-4:2007 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво» не додано до актів виконаних робіт економічні вишукування сумарної інтенсивності руху в обох напрямках, відсутні параметри поперечного профілю автомобільних доріг, не визначено дорожньої розмітки, яка визначає частину шириною 6 метрів.

За висновком суду, посилання відповідача в Акті ревізії на порушення позивачем ДБН В.2.3-4:2007 «Споруди транспорту. Автомобільні дороги. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво», зокрема, на пп. 4.1.7, п. 5.1 є безпідставними з огляду на те, що ці норми встановлюють вимоги на проектування та будівництво доріг, а не для їх ремонту, натомість нормами, які регулюють застосування того чи іншого коефіцієнта при складанні проектно-кошторисної документації при здійсненні поточного ремонту доріг є СОУ 45.2-00018112-071:2011 «Ресурсні елементні кошторисні норми на роботи з експлуатаційного утримання», який встановлює ресурсні елементні кошторисні норми (витрати труда робітників-будівельників та машиністів, норми часу експлуатації дорожніх машин та механізмів, кошторисні норми витрат будівельних матеріалів) на роботи з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування та мостів.

Відповідно до таблиці 5.1 - Коефіцієнти до ресурсних елементних кошторисних норм СОУ 45.2-00018112-071:2011 при виконанні робіт на одній половині частини дороги, з рухом транспорту по другій половині з інтенсивністю більше 150 автомобілів за добу (умови застосування) застосовується коефіцієнт до норм у розмірі 1,2 витрат труда робітників-будівельників. При чому, будь-яких інших умов застосування даного коефіцієнту, в тому числі параметри поперечного профілю автомобільних доріг чи ширини проїзної частини, у вказаній таблиці не передбачено.

Разом з тим, всупереч вимогам ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» відповідачем під час перевірки не залучено на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій, з метою визначення інтенсивності руху автотранспорту на автомобільних дорогах, на яких проводились ремонтні роботи, для перевірки обґрунтованості застосування позивачем спірного коефіцієнту та в порушення вимог п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, не обґрунтовано з посиланням на відповідні документи викладені в Акті ревізії зауваження стосовно того, що інтенсивність руху автомобілів на вказаних автомобільних дорогах за добу становила менше ніж 150 одиниць.

Натомість відповідачем надано лише акти від 11.03.2013 Циблівської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, Виконавчого комітету Ковалинської сільської ради, Гланишівської сільської ради, Хоцьківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області обстеження заміру доріг, на яких позивачем проводились роботи з поточного ремонту, в яких за результатами проведення органами місцевого самоврядування замірів доріг визначено ширину вулиць та доріг, на яких позивачем проводились роботи з поточного ремонту, менше, ніж 6 метрів. Так як вказані акти органів місцевого самоврядування не мають даних щодо інтенсивності руху автомобілів на вказаних дорогах, вони, за висновком суду, не є належними доказами на підтвердження неправомірності застосування позивачем спірного коефіцієнта при складанні відповідної проектно-кошторисної документації.

Крім того, в Акті ревізії в порушення вимог п. 35 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, відсутні посилання на належні для застосування до даних правовідносин норми чинного законодавства, якими встановлено обов'язок позивача щодо зазначення в актах виконаних робіт з поточного ремонту доріг чи додавання до таких актів, зазначених в абзаці 3 сторінки 88 Акту ревізії, економічних вишукувань щодо обґрунтування застосування того чи іншого коефіцієнту при складанні проектно-кошторисної документації.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновків ДФІ в Київські області щодо необґрунтованості застосування позивачем коефіцієнту К-1,2 при складанні вказаної проектно-кошторисної документації, в зв'язку з чим пункт 2 Вимоги по філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ» є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів в повній мірі правомірності винесеної ним спірної вимоги.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

Позивач про присудження судових витрат на його користь з Державного бюджету України не просив.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А; код ЄДРПОУ 33096517) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати пункти 3, 5, 8, пункт 1 по філії «Іванківське райДУ», пункт 1 по філії «Києво-Святошинське райДУ», пункти 1, 2, 4 по філії «Переяслав-Хмельницьке райДУ» вимоги Державної фінансової інспекції в Київській області від 20.12.2012 № 10-06-14-14/11702 повністю.

3. Визнати протиправним та скасувати пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Київській області від 20.12.2012 № 10-06-14-14/11702 в частині зобов'язання Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відобразити дебіторську заборгованість у розмірі 94433,28 грн.

4. У решті позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко