Рішення № 30455032, 04.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р.Справа № 922/264/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважених бурильних та ведучих труб", м. Суми до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід ЛІЗ", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Капустін Д.О. (дов. № 79/15-0441 від 27.04.2011р.).

Представник відповідача - Донченко О.В. (дов. № 04/02-2 від 04.02.2013р.); Собчик С.А. (директор - наказ № 23/к від 19.05.2008р.).

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Завод обважених бурильних та ведучих труб" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід ЛІЗ", в якій просить суд стягнути з відповідача 573 100,00 грн. основного боргу, процентів в сумі 55 148,56 грн., та судові витрати, посилаючись на укладення між сторонами договору №79/18-7-11 від 14.01.2011 року про поставку продукції виробничо - технічного призначення, відповідно до якого позивачем на поточний банківський рахунок відповідача проведена попередня оплата за продукцію в сумі 573 100,0грн., про те відповідач свої зобов'язання за договором щодо поставки продукції, не здійснив, тому відповідач звернуся до господарського суду із відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 22.01.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 06.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2013 року, задоволено клопотання представників сторін, розгляд справи відкладено до 18.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2013 року, задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів до 05.04.2013 р., розгляд справи відкладено до 27.03.2013 року, в зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін та ненаданням витребуваних доказів по справі.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2013 року задоволено клопотання позивача та усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 04.04.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні господарського суду 04.04.2013 року за вх.№12651 надав заяву про уточнення позовних вимог, в які наголосив про часткову сплату відповідачем боргу перед позивачем у розмірі 521 000,00 грн. та зазначив, ще несплаченою залишилася сума боргу у розмірі 52 100,00 грн. В частині стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в заявленій до стягнення сумі 55148,56грн. позивач відмовився від заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.04.2013 року також наголосив про часткову сплату відповідачем боргу перед позивачем у розмірі 521 000,00 грн. та зазначив, ще несплаченою залишилася сума боргу у розмірі 52 100,00 грн.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

14.01.2011 року між Дочірнім підприємством "Завод обважених бурильних і ведучих труб" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Схід Ліз" укладено договір на поставку продукції виробничо - технічного призначення №79/18-7-11.

Згідно із п.1.1. договору сторонами передбачено, що постачальник зобов*язується на умовах викладених в договорі, виготовити і поставити замовнику продукцію виробничо - технічного призначення - номенклатура, кількість і строки поставки якої вказані в специфікації №1,які є невід*ємною частиною договору.

Згідно п.1.2. договору замовник зобов*язується прийняти від постачальника продукцію по номенклатурі, кількості і в строки вказані у Специфікації №1 і оплатити її.

Згдіно з п.2.1., 2.2., 2.3. договору сторонами передбачено, що ціна за продукцію, по кожному найменуванню, вказується в Специфікації №1 і встановлюється в національній валюті України - гривні. Ціна на продукцію включає в себе вартість виробів, упаковки і маркировки. Загальна вартість договору складає 1 042 000,00 грн. в тому числі :

- вартість продукції - 868 333,33грн.,

- ПДВ 20% - 173 666, 67грн.

Відповідно до умов п.4.2. договору сторонами передбачено, що замовник здійснює оплату продукції (партії продукції) по договору в наступному порядку:

а) перша попередня оплата в розмірі 35 % від вартості продукції вказаній у Специфікації №1 до договору, що складає 364 700,0грн., в т ч ПДВ 20% - 60 783,33 грн., на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання договору та виставлення рахунку постачальником;

б) друга попередня оплата в розмірі 20 % від вартості продукції вказаній у Специфікації №1 до договору, що складає 208 400,00 грн., в т ч ПДВ 20% - 34 733,33 грн., на протязі п'яти банківських днів після перерахування авансу згідно п.4.2. договору;

в) третя попередня оплата в розмірі 22,5 % від вартості продукції вказаній у Специфікації №1 до договору, що складає 234 450,00 грн., в т ч ПДВ 20% - 39 075 грн., на протязі десяти банківських днів з моменту поставки постачальником першого комплекту (колінчатий вал і шатун) у відповідності з умовами п. 2. Специфікації№1 додаток №1 до цього договору;

г) кінцевий розрахунок в розмірі 22,5% від вартості продукції вказаній у Специфікації № 1 до договору, що складає 234 500,00 грн. в т ч ПДВ 20% - 39 075 грн., на протязі десяти банківських днів після отримання повідомлення замовником про готовність другого комплекту (колінчатий вал і шатун) до відвантаження .

Відповідно до п.п 2, 3 Специфікації №1 від 14.01.2011 року до вищевказаного договору, сторонами передбачено, що постачальник зобов*язується поставити першу партію продукції, один колінчатий вал і один шатун, на протязі дев'яноста календарних днів з моменту отримання авансу відповідно до п.4.2. договору. Крім того, постачальник зобов*язується поставити другу партію товару продукції, один колінчатий вал і один двигун на протязі 120 календарних днів з моменту отримання авансу відповідно до п.4.2. договору.

На виконання умов договору та специфікації позивач здійснив попередню оплату на загальну суму 573 100,00 грн.. Перерахування коштів проводилось наступними платіжними дорученнями: № 1096 від 31.03.2011 на суму 50000,00 грн; № 321 від 06.04.2011 на суму 50000,00 грн., № 1236 від 13.04.2011 на суму 50000,00 грн.; № 1324 від 21.04.2011 на суму 50000,00 грн.; № 1418 від 29.04.2011 на суму 50000,00 грн. № 1488 від 05.05.2011 на суму 50000,00 грн.; № 1686 від 18.05.2011 на суму 64700,00 грн.; № 2423 від 01.08.2011 від на суму 37620,00 грн. ; № 2458 від 02.08.2011 на суму 37620,00 грн. ; № 2479 від 03.08.2011 на суму 37620,00 грн.; № 2501 від 04.08.2011 на суму 37620,00 грн.; № 2782 від 29.08.2011 на суму 5000,00 грн.; № 2796 від 30. 08.2011 на суму 5000,00 грн.; № 875 від 31.08.2011 на суму 5000,00 грн.; №893 від 01.09.2011 на суму 5000,00 грн.; № 2862 від 05.09.2011 р. на суму 10 000,00 грн.; № 914 від 06.09.2011 на суму 5 000,0 грн.; № 2941 від 07.09.2011 на суму 5000,00 грн.; № 2953 від 08.09.2011 на суму 5000,00 грн.; № 933 від 12.09.2011 на суму 5000,00 грн.; № 948 від 13.09.2011 на суму 5000,00 грн., № 3002 від 14.09.2011 на суму 2920,00 грн., при цьому, приймаючи до уваги вищевказані строки внесення змовником авансу, строки поставки продукції закінчились 16.08.2011 року ( по поставці першої партії продукції) і 12.01.2012 р. (по поставці другої партії продукції), в зв'язку з чим, відповідач повинен був здійснити поставку товару в строк визначений специфікацією №1, яка є невід'ємною частиною договору, проте останній свої зобов'язання за договором не виконав, відповідний товар покупцю у визначений сторонами строк не передав.

23.05.2012 року позивачем було направлено відповідачу вимогу вих.№79/15-0412, в якій повідомив відповідача про односторонню відмову від договору №79/18-7-11 від 14.01.2012 року в повному обсязі та вимагав від відповідача повернення грошових коштів в розмірі 573 100,00 грн., однак відповіді на вказаний лист відповідач не надав, суму попередньої оплати не повернув, вищевказані обставини стали причиною звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Господарським судом встановлено, що відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки - є господарськими зобов'язаннями, тому відповідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За умовами ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами норм ст. 611 ЦК України встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема визначено, що зобов'язання припиняється внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено законом або договором.

В той же час, нормами ч. 3 ст. 612 ЦК України встановлено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Станом на час звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати за договором, матеріалами справи було встановлено факт отримання відповідачем 573 100,0 грн. попередньої оплати, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи та невиконання своїх зобов*язань відповідачем щодо поставки товару в порушення вимог договору та ст. 693 ЦК України.

В процесі розгляду справи по суті позивачем зазначено про часткову сплату відповідачем боргу перед позивачем у розмірі 521 000,00 грн., шляхом поставки відповідачем товару, що підтверджує видатковою накладною № 317 від 26.03.2013 року та зауважено, що несплаченою відповідачем станом на 04.04.2013 року залишилася сума боргу у розмірі 52 100,00 грн.

Відповідач підтримував вищевказані твердження в повному обсязі.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення, у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку, предметом спору було зобов'язання відповідача щодо повернення позивачу попередньої оплати за договором №79/18-7-11 від 14.01.2012 року про поставку продукції виробничо-технічного призначення, яка була частково погашена відповідачем на суму 521 000,00 грн. після порушення провадження у даній справі (04.02.13 р.), шляхом поставки продукції позивачу на підставі видаткової накладної № 317 від 26.03.13 р. в зв'язку з чим, між сторонами в цій частині позовних вимог не залишилося не врегульованих питань та за таких обставин, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині позовних вимог на суму 521 000,00 грн., згідно п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 52 100,00 грн., що залишилася несплаченими відповідачем, підлягають задоволенню судом, оскільки відповідач отримав попередню за договором, проте свої зобов*язання щодо поставки товару в повному обсязі в порушення вимог договору та ст. 693 ЦК України не виконав.

Крім того, господарський суд розглянувши заяву позивача, в якій він відмовився від стягнення з відповідача 55 148,56 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами враховує наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Розглянувши вищевказану заяву позивача про відмову від заявлених позовних вимог, судом встановлено, що її підписано представником позивача Капустіним Д.О., що діє на підставі довіреності № 79/15-0441 від 27.04.2011 року виданим директором підприємства позивача Шибістим С.Б.

Перевіривши повноваження представника позивача на вчинення відповідної процесуальної дії щодо відмови від позову, враховуючи, що відмова від позову є одностороннім волевиявленням, не порушує права і охоронювані законом інтереси відповідача та оскільки, згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі відмовитись від позову, тому суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству України.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Суд звертає увагу позивача на те, що наслідком відмови позивача від позову є припинення провадження у справі та недопустимість повторного звернення до господарського суду із спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав.

Враховуючи вищевикладені обставини, заява позивача в частині відмови від стягнення з відповідача 55 148,56 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню, а провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. На підставі викладеного, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог. В частині позовних вимог від яких позивач відмовився в процесі розгляду справи, судовий збір в силу ст. 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись п.1-1, п.4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 530, 626, 651, 662, 664, 663, 665, 693, 712 ЦК України, 188 ГК України, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Ліз" (61080, Харківська область, місто Харків, Комінтернівський район, проспект Гагаріна, буд.201, код 32029443, п/р 260013013548 в ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823) на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" (40020, Сумська область, місто Суми, вулиця Комарова, буд.2, код 30991664, п/р 26000241362700 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) - 52 100,00 грн. попередньої оплати, витрати по сплаті судового збору в сумі 11 462,00 грн.

В іншій частині провадження у справі припинити по п.п. 1-1, п.4 ст.80 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.04.2013 р.

Суддя Попович І.М.