Рішення № 30454780, 01.04.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р.Справа № 922/469/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в о. ХФ ПАТ "Укртелеком" м. Харків до Відділу освіти виконавчого комітету Ізюмської міської ради, м. Ізюм, Харківська область про стягнення коштів за участю представників сторін:

Представник позивача - Бойко Р.О. (дов. № 1156 від 20.12.2012р.).

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської ілії ПАТ "Укртелеком" звернувся до господарського суду Харківської з позовною заявою до Відділу освіти виконавчого комітету Ізюмської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача 16 883,42 грн. основної заборгованості, 193,66 грн. пені, 32,99 грн. збитків від інфляції та 3% річних у розмірі 96,24 грн. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору № 043300068 від 07.03.2007 року про надання послуг електрозв*язку, а саме несвоєчасну та неповну оплату отриманих від позивача послуг.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2013 року порушено провадження у справі №922/469/13-г , розгляд справи призначено на 18.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2013 року в зв*язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю надання позивачем додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено до 25.03.2013 року.

В судовому засіданні 25.03.2013 року оголошено перерву до 01.04.2013 року з метою уточнення позовних вимог позивачем в частині заявлених до стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні 01.04.2013 року зазначає про сплату відповідачем основної заборгованості, в іншій частині позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить стягнути з відповідача 193,66 грн. пені, 32,99 грн. збитків від інфляції та 3% річних у розмірі 96,24 грн..

Представник відповідача в судове засідання не з'явився 01.04.2013 року, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача на повідомленні суду про оголошення перерви від 25.03.2013 року. Через канцелярію господарського суду представник відповідача надав заперечення на позовну заяву ( вх.№10900 від 25.03.2013р. та вх. 11985 від 01.04.2013 р.), в якому зазначає про сплату відповідачем основної заборгованості за договором та заперечує проти заявлених позовних вимог щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань, посилаючись на те, що додатковою угодою від 01.08.2012 року до договору №04300068 від 07.03.2007 році були внесені зміни щодо назви підприємства відповідача, а саме було змінено назву з "Відділ освіти виконавчого комітету Ізюмської міської ради" - на "Відділ освіти Ізюмської міської ради", проте, як зазначає відповідач у своїх запереченнях, позивач виставляючи рахунки для оплати не вірно визначав назву абонента (відповідача), а саме як - Міський відділ освіти Ізюмської міської ради, в результаті чого, на думку відповідача, платежі не здійснювались казначейством своєчасно.

Позивач в судовому засіданні 01.04.2013 року надав усні пояснення, в яких зауважив, що ним дійсно, без врахування додаткової угоди від 01.08.2012 року до договору №04300068 від 07.03.2007 році, було помилково зазначено в назві відповідача "виконавчий комітет" та в підтвердження того, що це лише певна описка, вказував на те, що всі інші реквізити відповідача, в тому числі і код ЄДРПОУ зазначені вірно, в зв*язку з чим, просив суд вважати належним відповідачем - "Відділ освіти Ізюмської міської ради".

Господарський суд розглянувши вищевказане клопотання з урахуванням доказів, які містяться в матеріалах справи, зокрема, укладену між сторонами додаткову угоду від 01.08.2012 року до договору №04300068 від 07.03.2007 р., якою були внесені зміни щодо назви підприємства відповідача, а саме було змінено назву з "Відділ освіти виконавчого комітету Ізюмської міської ради" - на "Відділ освіти Ізюмської міської ради", вважає належним відповідачем у справі - "Відділ освіти Ізюмської міської ради", який є стороною в договорі № 043300068 від 07.03.2007 року про надання послуг електрозв*язку, а помилку допущену позивачем в назві відповідача, такою, що не порушує права та інтереси відповідача у спірних господарських правовідносинах, які розглядаються судом в даному провадженні.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.

07.03.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком") та Відділом освіти виконавчого комітету Ізюмської міської ради, м. Ізюм, Харківська область (в подальшому за угодою від 01.08.2012 року до договору №04300068 від 07.03.2007 р., - є відповідач Відділ освіти Ізюмської міської ради) був укладений Договір № 04300068 про надання послуг електрозв*язку та відкрито особовий рахунок № 430411.

За умовами укладеного Договору, позивач (підприємство зв'язку) повинен був надавати послуги електрозв*язку, а відповідач (споживач) вчасно здійснювати оплату за фактично отримані послуги.

Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконував свої обов'язки за вищевказаним Договором та надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, про що свідчать виставлені для оплати послуг рахунки-акти № 7,2012.430411 від 31.07.2012р., № 8.2012.430411 від 31.08.2012р., № 9.2012.430411 від 30.09.2012р., № 10.2012.430411 від 31.10.2012р., №11.2012.430411 від 30.11.2012р., № 12.2012.430411 від 31.12.2012 р., проте, відповідач порушував свої зобов'язання, передбачені п. 3.2.8. Договору, в частині своєчасної оплати за надані послуги та в період з липня 2012 р. по січень 2013 р. оплачував отримані телекомунікаційні послуги невчасно та не в повному обсязі, в зв*язку з чим, у останнього станом на 01.01.2013 р. утворилась заборгованість за отримані телекомунікаційні послуги, яка склала 16 883,42 грн., що і стало в подальшому причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Під час розгляду справи по суті, відповідачем надано докази, які свідчать про сплату ним суми основного боргу в повному обсязі, про що надав відповідні платіжні доручення проведені за період з 17 січня 2013 року по 23 січня 2013 року (а.с. 49-70), в зв'язку з чим, відповідач просив суд припинити в цій частині позовних вимог провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмета спору.

В свою чергу позивачем в судових засіданнях наголошувалось про сплату відповідачем суми основного боргу в повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали справи, надані докази та норми діючого законодавства, господарський суд констатує, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем повністю сплачено суму основного боргу за договором ще до звернення позивача до суду з відповідним позовом, оскільки позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою до господарського суду Харківської області 01 лютого 2013 року, а проплати за договором відповідачем були здійснені 17.01.13 р. та 23.01.13 р, в зв*язку з чим вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в повному обсязі.

Крім того, господарський суд звертає увагу відповідача на безпідставність посилання на норми п.1-1 ст.80 ГПК України, оскільки припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент порушення провадження у справі судом та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Щодо заявлених позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 193,66 грн. за вересень - грудень 2012 року, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п. 5.8. укладеного між сторонами Договору про надання послуг електрозв*язку, у разі несвоєчасної оплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін ( з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (1) неустойка, 2) штраф, 3) пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частина шоста ст.231 Господарського кодексу України передбачає, що штрафні санкції, за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Господарський суд зазначає, що договір № 043300068 про надання телекомунікаційних послуг укладений сторонами з дотриманням вимог, необхідних для чинності правочину, а тому має обов'язкову силу насамперед для самих сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Розрахунок пені перевірено судом самостійно та встановлено, що розмір нарахованої позивачем пені за період з липня 2012 року по грудень 2012 року розраховано відповідно до подвійної облікової ставки НБУ та відповідає вимогам чинного законодавства та враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманих позивачем послуг, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 193,66 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 96,24 грн. та інфляційних в сумі 32,99 грн. за період з липня 2012 року по грудень 2012 року.

Господарський суд констатує, що належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді нарахування позивачем на суму боргу 3% річних та інфляційних нарахувань не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів своєчасної сплати коштів за отримані телекомунікаційні послуги або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 32,99 грн., 3%річних в сумі 96,24 грн. обґрунтовані, перевірені судом, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем при виставленні відповідних рахунків для оплати не вірно зазначено абонента (відповідача) як Міський відділ освіти Ізюмської міської ради, в результаті чого, на його думку, відповідні платежі не здійснювались казначейством вчасно, господарський суд не приймає до уваги, оскільки помилка допущена позивачем в назві відповідача при виготовленні рахунків на оплату не звільняє Відділ освіти Ізюмської міської ради, як сторони за договором № 043300068 про надання послуг електозв*язку від обов*язку своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за фактично отримані послуги.

Крім того, господарський суд розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості 3-ї особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області., вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки, позивач в порушення вимог ст. 27 ГПК України при зверненні до суду з відповідним клопотанням не надав суду належним чином оформленої заяви про залучення вищевказаної третьої особи та не обґрунтував мети участі відповідної юридичної особи у справі, підстав залучення та яким чином рішення господарського суду може вплинути на її права чи обов'язки, в зв'язку з чим, господарський суд, з врахуванням норм ГПК України, відмовляє в задоволенні вищевказаного клопотання.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. На підставі викладеного, судовий збір у даній справі покладається на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти Ізюмської міської Ради (64300, Харківська область, місто Ізюм, вулиця Васильківського, будинок,4, код 02146245) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, Шевченківський район, Бульвар Тараса Шевченка, буд.18, код 21560766) в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, Київський район, вул. Іванова, буд. 7/9, код 25614660, р/р 26003592, в ХОД ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589) - 193,66 грн. пені, 3% річних в сумі 96,24 грн., інфляційні витрати в сумі 32,99 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 06,47 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 05.04.2013 р.

Суддя Попович І.М.