Рішення № 30454628, 01.04.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2013 р. Справа № 903/257/13-г

за позовом прокурора міста Луцька в інтересах відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради

до відповідача: підприємця ОСОБА_1

про стягнення 19278грн.67коп.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: Тарасюк Т.П., довір. №34-16/37 від 11.02.2013р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні взяв участь старший прокурор прокуратури міста Луцька Климюк Н.В., довір. №05/1-1645вих.13 від 01.04.2013р.

Суть спору: Прокурор міста Луцька в позовній заяві просить стягнути з підприємця ОСОБА_1 на користь Відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради 19278грн.67коп, в тому числі 18991грн.54коп. заборгованості по орендній платі нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 за період з вересня 2012р. по січень 2013р., а також 287грн.13коп. пені, нарахованої в зв'язку з несвоєчасним проведенням платежів.

Відповідач відзиву на позов не представив, представник в судове засідання не з'явився.

Ухвала суду про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу підприємця ОСОБА_1: АДРЕСА_1 повернута суду поштовим відділенням з відміткою "за зазначеною адресою відсутній". Згідно довідки з ЄДРПОУ станом на 06.03.2013р. місцезнаходження відповідача: АДРЕСА_1, а тому суд вважає свій обов'язок про повідомлення відповідача про дату та час судового засідання виконаним.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на розгляд справи за наявними в ній матеріалами, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом докази відповідачем не подано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд встановив наступне:

01.06.2011р. між відділом управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради та підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлових приміщень №239, відповідно до умов якого позивач згідно акту прийому-передачі від 01.06.2011р. передав, а відповідач прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 84,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 зі строком дії до 30.04.2014р.

Відповідно до розділу 3 договору відповідач зобов'язувався вносити орендну плату до останнього числа розрахункового місяця у відповідності з отриманими рахунками в розмірі 3845грн.41коп.з врахуванням індексу інфляції.

Рішенням господарського суду Волинської області від 10.09.2012р. у справі №5004/835/12 (а.с. 14-16), яке залишене в силі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2012р. (а.с. 16-19) за позовом прокурора м. Луцька в інтересах відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради до підприємця ОСОБА_1 задоволено позов прокурора про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №239 від 01.06.2011. в зв'язку з несплатою орендних платежів та зобов'язано відповідача звільнити та повернути орендоване приміщення. Вказаним рішенням також стягнуто з підприємця ОСОБА_1 на користь відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради 11446грн.81коп. заборгованості по орендній платі за червень-серпень 2012р. та 1112грн.82коп. пені, нарахованої в зв'язку з несвоєчасним проведення платежів.

Статтею 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно позовної заяви прокурор просить стягнути з відповідача борг за наступний період - з вересня 2012р. до фактичного звільнення приміщення - 31.01.2013р.

Пунктами 9.5, 9.6 договору сторони передбачили, що у випадку розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцю приміщення оренди. В разі закінчення строку дії договору орендна плата виплачується орендарем по день фактичної здачі приміщення орендодавцеві.

Вказаний договір оренди було розірвано за рішенням суду 07.11.2012р., а орендоване приміщення було повернуто орендарю згідно акта прийому-передачі лише 31.01.2013р.

Таким чином, відповідач протягом вересня 2012р. - січня 2013р. користувався орендованим приміщенням, проте свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів не виконував.

На адресу відповідача позивач 21.12.2012р. та 16.01.2013р. надсилав претензії з вимогою сплатити суму заборгованості, які залишились без відповіді.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ст. 283 ГК України).

У відповідності до ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст.526 ЦК України.

Статтею 509 ЦК України регламентовано, що кредитор вправі вимагати виконання обов'язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов'язань.

Згідно із частиною другою статті 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення заборгованості по орендній платі за період вересня 2012р. - січня 2013р. в сумі 18991грн.54коп. підлягає задоволенню.

Виходячи зі змісту ст.ст.546, 547, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В пункті 8.1 договору сторони передбачили, що при несвоєчасному внесенні орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, що згідно розрахунку прокурора становить 287грн.13коп.

Разом з тим суд зазначає, що нарахування пені правомірне лише за період з 01.09.2012р. по 06.11.2012р. - до моменту набрання чинності рішенням суду про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №239 від 01.06.2011р., а саме в сумі 67грн.07коп.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» регламентовано, що від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ груп, а тому суд, враховуючи довідку серії ВЛН №045517 від 29.09.2009р., наявну в матеріалах справи №5004/835/12, видану ОСОБА_1 "довічно" про те, що він є інвалідом ІІ групи, звільняє відповідача від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задоволити частково.

1. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 на користь відділу управління майном міської комунальної власності Луцької міської ради 19058грн.61коп., в тому числі 18991грн.54коп. заборгованості по орендній платі за період з вересня 2012р. по січень 2013р. та 67грн.07коп. пені.

2. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 05.04.2013р.

Суддя В. Л. Слупко