Постанова № 30452858, 27.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р. Справа № 804/2877/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю

представника позивача Кірєєва С.В. представника відповідача Коваленко Д.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Кодаки» ЛТД до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування наказу № 98 від 25.01.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ фірма «Кодаки» ЛТД звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС № 98 від 25.01.2013 року;

- визнати протиправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС по проведенню документальної позапланової перевірки ТОВ фірма «Кодаки» ЛТД з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтерсервіс-Постач» за 2010 рік та 2011 роки, ВТ ПП «ІГЛС» за серпень, вересень 2011 року;

- визнати протиправними дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС по оформленню результатів документальної позапланової перевірки ТОВ фірма «Кодаки» ЛТД з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтерсервіс-Постач» за 2010 рік та 2011 роки, ВТ ПП «ІГЛС» за серпень, вересень 2011 року у формі Акту від 29.01.2013 року № 432/22-7/19156740.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України порушенням відповідачем порядку проведення позапланових перевірок та невідповідністю висновків, зроблених в акті перевірки фактичним обставинам.

При цьому позивач зазначає, що основними чинниками в акті позапланової перевірки, які викладені в якості обґрунтування нікчемності угод є нічим не обґрунтовані твердження та припущення перевіряючих.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 27.03.2013 року.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу "Камертон".

У судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала та просила суд відмовити в задоволенні позову у зв'язку з його необґрунтованістю. Також звертає увагу суду на те, що Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська винесено вирок у кримінальній справі № 0417/1-298/201 від 12.08.2011 року яким встановлено, що ТОВ «Інтерсервіс-Постач» створено організованою групою осіб з метою отримання доходу від злочинної діяльності.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.01.2013 року відповідачем було здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ фірма «Кодаки» з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтерсервіс-Постач» за 2010, 2011 роки, ВТ ПП «ІГЛС» за серпень, вересень 2011 року, за результатами якої було складено акт від 29.01.2013 року № 432/22-4/19156740.

У вказаному акті зазначено, що вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року встановлено, що ОСОБА_6, будучи директором ТОВ «Інтерсервіс-Постач», створеного з метою прикриття незаконної господарської діяльності, здійснював надання незаконних фінансових послуг. Враховуючи вищенаведене, усі операції господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтерсервіс-Постач» є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В процесі перевірки встановлено відсутність за юридичною адресою ВТ ПП «ІГЛС» первинних та бухгалтерських документів. За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності та інформації з зовнішніх джерел встановлено відсутність виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого виду діяльності. Перевіркою встановлено порушення підприємством ст. 228 ЦК України щодо укладання правочинів, які суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними. Невиїзною документальною перевіркою встановлено порушення позивачем ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ фірма «Кодаки» ЛТД з ТОВ «Інтерсервіс-Постач» за 2010, 2011 роки, з ВТ ПП «ІГЛС» за серпень, вересень 2011 року та з підприємцями покупцями за 2010, 2011 роки.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Пунктом 79.2. статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що позивачем копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки отримано 29.01.2013 року.

За таких обставин проведення відповідачем 29.01.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ фірма «Кодаки» ЛТД з питань взаємовідносин з ТОВ «Інтерсервіс-Постач» за 2010, 2011 роки, ВТ ПП «ІГЛС» за серпень, вересень 2011 року, за результатами якої було складено акт від 29.01.2013 року № 432/22-4/19156740, є таким, що зроблено на підставі чинного законодавства України.

У відповідності зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначив, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо».

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 року у кримінальній справі № 0417/1-298/2011, що набрав законної сили, встановлено, що підсудні ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 скоїли ряд злочинів у складі організованої групи в період з вересня 2008 року по 31 березня 2011 року при, зокрема, наступних обставинах.

ОСОБА_11 в вересні 2008 року, маючи умисел на здійснення незаконної діяльності з надання фінансових послуг розробив план скоєння злочину. Суть цієї діяльності полягала в переведенні фінансових активів - грошових коштів, що належать третім особам з безготівкової форми у готівкову шляхом зарахування на поточний банківський рахунок спеціально зареєстрованих для такої діяльності підприємств грошових коштів по безтоварній фінансово-господарській операції з метою отримання прибутку в розмірі проценту від переведених грошових коштів в готівкову форму. Продовжуючи злочинну діяльність, реалізуючи спільні злочинні плани, співучасники організованої групи у складі ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 прийняли рішення про створення суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ТОВ «Інтерсервіс-постач».

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність умислу у сторін спірного договору на укладання його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, на думку суду, є достатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати договори, укладені ТОВ фірма «Кодаки» ЛТД з ТОВ «Інтерсервіс-постач» нікчемним на підставі статті 228 ЦК України

У відповідності з п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Статтею 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, п. 1 ч. 4 статті 105 встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

Відповідно до пункту першого частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.

З матеріалів справи вбачається, що Акт перевірки від 29.01.2013 року № 432/22-4/19156740 не є нормативним актом або правовим актом індивідуальної дії, отже не є рішенням в розумінні процесуального законодавства.

На підставі вищенаведеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без задоволення.

Керуючись ст. 158-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Кодаки» ЛТД до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування наказу № 98 від 25.01.2013 року - залишити без задоволення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі - 01.04.2013 року.

Суддя О.В. Серьогіна