Постанова № 30452206, 03.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 квітня 2013 року № 826/738/13-а

за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів Суддя: Кротюк О.В.

Обставини справи:

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (далі - відповідач-1) про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2013 залучено в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - Відповідач-2).

Відповідач-1 заперечив проти позовних вимог, з підстав правомірності прийняття рішення про відмову у повернені коштів.

Відповідач-2 в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином, заяв та клопотань не подавав, про причини не явки суду не повідомив.

В порядку частини 6 ст.128 КАС України судом ухвалено про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем та відповідачами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

02.11.2012 ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), скориставшись програмою по здешевленню іпотечних кредитів за ініціативи Президента України «Доступне житло» придбав у власність житлову квартиру у селі Бузова, Києво-Святошинського району, Київської області, що підтверджується нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу зареєстрованого в реєстрі за № 302 від 02.11.2012.

При підписані вищезазначеного договору позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості квартири, що становить 3 760, 00 (три тисячі сімсот) грн., у відповідності до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР) та сплачено за послуги банку з операції перерахування збору у розмірі 75, 20 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що у відповідності до Закону України № 400/97-ВР та Порядку - № 1740, він не повинен сплачувати 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки перебуває у черзі на отримання житла та купував житло в перше, а тому кошти, що були сплачені підлягають поверненню.

На думку позивача, ним було помилково сплачено збір, а тому ОСОБА_2 13.12.2012 було подано заяву до Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва про повернення суми збору, що була сплачена в супереч нормам Закону України № 400/97-ВР.

З метою вирішення викладених питань в вищевказаній заяві відповідачем було проведено позапланову перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна позивача. За наслідком вказаної перевірки складено акт № 740 від 17.12.2012, в якому викладені висновки про те, що сплачений збір у розмірі 3 760, 00 грн., підлягає поверненню ОСОБА_2. Даний акт направлено для погодження до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, за наслідком розгляду якого, останнім було відмовлено у наданні погодження на підготовку Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва подання до органів державної казначейської служби для повернення помилково сплачених коштів. В зв'язку з даними обставинами, листом №25 від 02.01.2013 відповідач-1 повідомив позивача про відсутність підстав для повернення коштів.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Порядок застосування норм Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачений Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. №1740 (далі Порядок - №1740).

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Окрім того, пунктом 151 Порядку - № 1740 передбачено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Проаналізувавши дані норми, суд дійшов до висновку про те, що існує дві самостійні підстави для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: в разі придбання громадянином житла вперше або перебування особи у черзі на одержання житла.

Повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначено Порядком № 226 від 10.12.2002, яким врегульовано процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії (далі - платежі).

Так пунктом 5 вищевказаного порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Як вбачається з вищевказаного, Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва є органом який контролює справляння надходжень бюджету та здійснює підготовку подання до органів державної казначейської служби про повернення коштів, а органом, який здійснює повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів є відповідні органи Державної казначейської служби України.

Відповідач - 1 обґрунтовуючи свою правову позицію зазначив, що у відповідності до Наказу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 26.02.2010 № 54 «Про організацію контролю за правильністю повернення платниками сум надмірно сплачених чи помилково сплачених коштів з окремих видів господарських операцій» (далі - Наказ № 54) при надходженні заяв на повернення коштів сплачених згідно Порядку - №1740 (незалежно від суми коштів), підвідомче районне управління Пенсійного фонду України в місті Києві направляє відповідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з метою організації належного контролю здійснення операцій з повернення страхувальниками сум надмірно чи помилково сплачених коштів з окремих видів господарських операцій і тільки після отримання письмового дозволу підвідомче районне управління Пенсійного фонду України в місті Києві звертається до Головного управління Державного казначейства в місті Києві для перерахування помилково сплачених коштів на відповідні рахунка платника. З огляду на те, що листом № 34866/03 від 24.12.2012 Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві відмовлено в наданні погодження для подання до органів державної казначейської служби про повернення помилково сплачених коштів, відповідачем-1 відмовлено позивачу в наданні подання про повернення сплачених коштів.

Проте суд не бере до уваги покликання відповідача - 1 на Наказ № 54, оскільки жодним з його пунктів не передбачено отримання підвідомчим районним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві відповідного погодження для оформлення подання про повернення помилково сплачених коштів платнику. В даному випадку наказ № 54 є локальним актом, який регулює виключно відносини між органами управління пенсійного фонду, а тому жодним чином не ставить в залежність реалізацію права платника на повернення помилково та/або надмірно сплачених коштів від погодження чи не погодження Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві, необхідність якого як законом, так і підзаконним нормативно-правовим актом не передбачено.

Окрім того, Порядком № 226 чітко передбачено, що підготовку подання до органів державної казначейської служби про повернення коштів здійснює орган, який контролює справляння надходжень бюджету. Даний порядок не передбачає отримання будь-яких погоджень від Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем-2 в листі № 34866/03 від 24.12.2012 надано оцінку лише відносно підстави, яка передбачає звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна громадян, які купують житло вперше, однак жодним чином не взято до уваги іншу підставу, а саме перебування особи у черзі на отримання житла.

З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позивач відповідно до Закону України № 400/97-ВР звільнений від сплати збору обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна з підстав перебування останнього у черзі на отримання житла, що підтверджується виданою довідкою № 25ав-3764 від 08.11.2012 громадянину ОСОБА_2 Департаментом житлового господарства та інфраструктури Управління житлового господарства Львівської міської ради про факт перебування його на квартирному обліку з 04.11.2005 за №22492 та актом № 740 від 17.12.2012 складеним Управлінням Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва. З огляду на це, у позивача наявні законні підстави для отримання письмового подання до органів відповідної державної казначейської служби про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне, що було сплачено ним.

Враховуючи в сукупності всі обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва підготувати письмове подання до органів відповідної державної казначейської служби про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 3 760, 00 грн., підлягають задоволенню повному обсязі.

Відносно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача плати за послуги банку у розмірі 72,50 та шкоди у розмірі 3000, 00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на те, що відносини, які виникають в зв'язку зі сплатою комісії за банківські послуги не є публічно-правовими, а являють собою цивільно - правові відносини та те, що суб'єктом даних відносин безпосередньо виступає банк і фізична особа, а не Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (суб'єкт владних повноважень), суд приходить до висновку, що дані позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

При вирішенні позовних вимог відносно стягнення з Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва шкоди у розмірі 3000,00 грн., суд бере до уваги наступне.

Обґрунтовуючи свої позовні вимог відносно стягнення шкоди позивач пояснив, що в наслідок сплати ним 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в супереч Закону № 400/97-ВР, він був позбавлений можливості здійснити перевезення своїх речей в придбане житло та був змушений здійснювати це самостійно, що потягло за собою шкоду здоров'ю.

Суд, беручи до уваги всі обставини справи, дійшов до висновку, що позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню, оскільки, на думку суду, відсутній причинно-наслідковий зв'язок сплати позивачем 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування зі шкодою його здоров'ю, що була отримана ним внаслідок переїзду в нове місце проживання.

Враховуючи в сукупності всі обставини справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Оскільки позов задоволено частково, в частині немайнової вимоги, судовий збір підлягає присудженню позивачу у розмірі належним до сплати за розгляд немайнової вимоги судом з урахуванням, що ставка судового збору на день подання позову, що підлягала сплаті за розгляд немайнової вимоги становила 34, 41 грн.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва підготувати та видати ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) письмове подання до органів відповідної державної казначейської служби про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3 760, 00 (три тисячі сімсот шістдесят) грн.

Судові витрати в сумі 34, 41 грн. присудити на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва (03151, м. Київ, вул. Керченська, б. 5-а, код ЄДРПОУ 26063727).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя О.В. Кротюк