Постанова № 30450864, 02.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 р. Справа №805/2373/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 27 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

голосуючого судді Козаченка А.В.

при секретарі Широбокові І.В.

за участю:

прокурора не з'явився

представника позивача не з'явився

представника відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дебальцевського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція), структурного підрозділу Управління Укртрансінспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП» про стягнення фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Дебальцевський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція), структурного підрозділу Управління Укртрансінспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП» про стягнення фінансових санкцій.

В обґрунтування позову зазначив, що в результаті перевірки відповідача встановлені порушення, які виразилися в не забезпечені водія автобусу під час здійснення регулярних пасажирських перевезень ліцензійною карткою, витягом з паспорту маршруту, засвідченим печаткою у встановленому порядку, про що складено акт № 051386 від 28.09.2012р.

На підставі вказаного акту позивачем винесено постанову № 147287 від 06.11.2012р. про застосування фінансових санкцій на суму 1700,00 грн., яка направлена відповідачу для добровільного виконання, але сума заборгованості відповідачем не сплачена.

На підставі викладеного просив стягнути з відповідача на користь держбюджету фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.

Прокурор, представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надали.

За таких підстав і відповідно до ст. 128 КАС України суд визнав можливим розглянути справу за відсутності прокурора, представників позивача і відповідача та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до п.2 ч.1 ст.121 Конституції України, п.2 ч.1 ст.5, ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладений обов'язок представляти інтереси держави у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 3 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Отже, у спірних правовідносинах прокурор здійснює представництво економічних інтересів держави в особі Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція), структурного підрозділу Управління Укртрансінспекції в Донецькій області.

На виконання Указу Президента України від 20.05.2004р. №570 «Про заходи щодо посилення безпеки пасажирських перевезень автомобільним транспортом» постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004р. №1190 утворена Головна державна інспекція на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті у складі Міністерства транспорту та зв'язку.

Відповідно до п.1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року №1190 (далі за текстом - Положення №1190), відповідач - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Згідно п.3 Положення №1190, основними завдання Головавтотрансінспекції є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом; здійснення відповідно до законодавства ліцензування та контролю у сфері надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом.

Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань виконує функції та має повноваження передбачені п.4 Положення №1190.

Відповідно до п.5 Положення №1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті має право, зокрема, перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів.

Згідно п.8 Положення №1190, Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

На виконання Указу Президента України від 09.12.2010р. №1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2011р. №346 ліквідована Головавтотрансінспекція.

Указом Президента України від 06.04.2011р. №387/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (далі за текстом - Положення №387).

Відповідно до п.1 Положення №387 Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури України.

Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.

Згідно п.3 Положення №387, основними завданнями Укртрансінспекції України є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства; внесення пропозицій щодо формування державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті, міському електричному, залізничному транспорті та ведення дорожнього господарства.

Укртрансінспекції України відповідно до покладених на неї завдань виконує функції та має повноваження передбачені п.4, п.5, п.6 Положення №387.

Згідно п.7 Положення №387, Укртрансінспекція України реалізовує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

За таких обставин, суд вважає, що основні завдання, функції та повноваження Головавтотрансінспекції перейшли до Укртрансінспекції.

Таким чином, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) в особі структурного підрозділу Управління Укртрансінспекції в Донецькій області під час прийняття рішення про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.4, 7, 12, 14-18 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. №2344-ІІІ (далі за текстом - Закон України №2344), реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Також суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006р. №1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі за текстом - Порядок №1567).

Відповідно до п.1 Порядку №1567, цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.

Порядок здійснення рейдових перевірок регламентований п.п.12-19 Порядку №1567.

Згідно п.12 Порядку №1567, рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до п.14 Порядку №1567, рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.

Згідно п.15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.

Відповідно до п.21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п.п.25-29 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.

Фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. К

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

Частиною 2 статті 30 Закону України №2344 передбачено, що автомобільний перевізник, який здійснює перевезення пасажирів на договірних умовах, зобов'язаний, зокрема: забезпечувати водіїв необхідною документацією.

Згідно ч.1 ст.39 Закону України №2344, автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Вичерпний перелік вищевказаних документів визначений ст.39 Закону України №2344.

Відповідно до вимог ч.1 ст.60 Закону України №2344, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.ч.4-6 Закону України №2344, розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно Витягу з ЄДР (а.с.7-8), ТОВ «Торезьке АТП» є юридичною особою, про що зроблено відповідний запис про державну реєстрацію та видане відповідне свідоцтво. Одним з видів діяльності підприємства є - пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення.

На підставі завдання на перевірку №065784 від 27.09.2012р., позивачем 28.09.2012р. проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів на транспортному засобі марки I-VAN, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить відповідачу.

За результатами вказаної перевірки складено Акт №051386 від 28.09.2012р., яким виявлено, що під час здійснення регулярних пасажирських перевезень у водія ОСОБА_2 відсутні ліцензійна картка та витяг з паспорту маршруту, засвідчений печаткою у встановленому порядку, що є порушенням вимог ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.12).

Як вбачається з листа позивача, відповідач запрошувався для розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності до Комісії з розгляду справ (а.с.10).

На підставі вищевказаного Акту перевірки від 28.09.2012р. було винесено постанову від 06.11.2012 року №147287, якою до ТОВ «Торезьке АТП» застосовані фінансові санкцій в сумі 1700,00 грн., котра направлена відповідачу для добровільного виконання (а.с.9, 11).

Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів щодо оскарження чи скасування вищезазначеної постанови про застосування фінансових санкцій, а також доказів щодо сплати суми фінансових санкцій.

Суд зазначає, що вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт» та вищевказаний Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті не передбачають право позивача звернутися для примусового стягнення фінансових санкцій за вищезазначеною постановою до відділу державної виконавчої служби.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених правових норм та досліджених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дебальцевського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція), структурного підрозділу Управління Укртрансінспекції в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП» про стягнення фінансових санкцій, задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торезьке АТП» (86600, Донецька область, м.Торез, вул.Поповича, 2-А, ЄДРПОУ 33767159) на користь Державного бюджету України фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.

Постанова в повному обсязі виготовлена 08.04.2013р.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Козаченко А.В.