Вирок № 30450822, 30.01.2012, Кіцманський районний суд Чернівецької області

1-4/2012р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2012 Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі : головуючого - судді Усатого М. В.

при секретарі Анучкіній О. З.

з участю прокурора Стрижаковського О. В.

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіцмань кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Перерів Коломийського району, мешканця АДРЕСА_1, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, непрацюючого, не судимого, громадянина України, військовозобов»язанного, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця і мешканця АДРЕСА_2, українця, освіта середня спеціальна, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, приватного підприємця, не судимого, громадянина України, військовозобов»язанного, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_4, працюючи машиністом дизель - поїзда сполученням «Коломия - Чернівці» моторовагонного депо Коломия державного територіально - галузевого об»єднання «Львівська залізниця», на початку липня 2009 року на залізничній станції Видинів Снятинського району Івано - Франківської області допустив розтрату ввіреного йому чужого майна, продавши громадянину ОСОБА_7 100 літрів дизельного палива.

Продовжуючи злочинні дії підсудний ОСОБА_4 13 липня 2009 року на залізничній станції Видинів Снятинського району Івано - Франківської області повторно допустив розтрату ввіреного йому чужого майна, продавши громадянину ОСОБА_7 75 літрів дизельного палива.

Крім цього, підсудний ОСОБА_4 21 липня 2009 року на залізничній станції Видинів Снятинського району Івано - Франківської області повторно допустив розтрату ввіреного йому чужого майна, продавши громадянину ОСОБА_7 100 літрів дизельного палива.

25 липня 2009 року підсудний ОСОБА_4 на залізничній станції Видинів Снятинського району Івано - Франківської області повторно допустив розтрату ввіреного йому чужого майна, продавши громадянину ОСОБА_7 100 літрів дизельного палива.

Продовжуючи злочинні дії підсудний ОСОБА_4 15 серпня 2009 року на залізничній станції Видинів Снятинського району Івано - Франківської області повторно допустив розтрату ввіреного йому чужого майна, продавши громадянину ОСОБА_7 25 літрів дизельного палива.

Крім цього, підсудний ОСОБА_4 22 серпня 2009 року на залізничній станції Видинів Снятинського району Івано - Франківської області за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_5 повторно допустив розтрату ввіреного йому чужого майна, продавши громадянину ОСОБА_7 125 літрів дизельного палива.

Таким чином за період з липня по серпень 2009 року підсудний ОСОБА_4 самостійно розтратив 400 літрів дизельного палива на суму 2192 гривні і за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_5 - 125 літрів на суму 685 гривень., а всього - 525 літрів на суму 2877 гривень.

Свою вину у вчиненні злочину підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали повністю, щиро розкаялися і відмовилися від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України.

Разом з тим, їхня вина у вчиненому злочині повністю підтверджується доказами, які досліджені у судовому засіданні, саме, показаннями підсудного ОСОБА_4 при проведенні досудового слідства в якості підозрюваного від 25 серпня 2009 року (а. с. 224 - 225 т. 1), показаннями підсудного ОСОБА_5 при проведенні досудового слідства в якості підозрюваного від 22 серпня 2009 року (а. с. 137 - 134 т. 1), показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, протоколами очних ставок між підозрюваним ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (а. с. 228 - 230 т. 1), підозрюваним ОСОБА_5 і свідком ОСОБА_6 (а. с. 253 - 254 т. 1), підозрюваним ОСОБА_5 і свідком ОСОБА_9 (а. с. 255 - 256 т. 1), стенограмою розмов абонентів мобільної мережі свідка ОСОБА_7 та підсудного ОСОБА_4 (а. с. 41 - 44 т. 2) та іншими доказами.

Дії підсудного ОСОБА_4 органом досудового слідства за ст. 191 ч. 3 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він привласнив і заволодів чужим майном, яке було ввірене йому та перебувало у його віданні, повторно і за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_5 органом досудового слідства за ст. 191 ч. 3 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він за попередньою змовою групою осіб привласнив і заволодів чужим майном.

Разом з тим. з обвинувачення підсудних слід виключити вказівку про те, що вони є службовими особами і злочин вчинили зловживаючи службовим становищем, оскільки вони не є такими особами.

Крім того, підсудний ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 22 серпня 2009 року на станції Мамаївці Кіцманського району Чернівецької області вчинив опір працівникові міліції потерпілому ОСОБА_10 під час виконання ним службових обов»язків та умисно наніс останньому легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден обличчя.

При проведенні досудового слідства підсудний своєї вини у цих злочинах не визнавав, давав послідовні покази, вказуючи на те, що ніяких активних дій до потерпілого ОСОБА_10 не застосовував і не наносив умисно йому ніяких тілесних ушкоджень.

Це ж саме вбачається і з показань підсудного ОСОБА_5, які він давав на досудовому слідстві.

Разом з тим, потерпілий ОСОБА_10 як на досудовому слідстві так і у судовому засіданні давав суперечливі покази щодо механізму нанесення йому тілесних ушкоджень, а тому вони викликають сумніви, які слід трактувати на користь підсудного.

Крім того, в судовому засіданні не встановлено, якими саме конкретними умисними діями підсудний ОСОБА_4 чинив фізичну протидію законній діяльності потерпілого.

На підставі наведеного суд приходить до висновку про відсутність у діях підсудного ОСОБА_4 складу злочинів, передбачених ст. ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України, а тому його за цими статтями слід виправдати.

Прокурором в інтересах лікувального закладу заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_4 772 гривні 33 копійки витрат за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10. та стягнення 2192 гривні завданої злочином шкоди. Цивільний позов про стягнення завданої злочином шкоди слід задовольнити, а у задоволенні позову про стягнення витрат за стаціонарне лікування потерпілого слід відмовити.

Визначаючи вид та міру покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_4, його позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що раніше злочинів не вчиняв і судиться вперше, його стан здоров»я, що має на утриманні маму похилого віку, суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів є призначення йому покарання у виді позбавлення волі з звільненням від відбування покарання з випробовуванням, з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з обліком, обслуговуванням та зберіганням товарно - матеріальних цінностей.

Визначаючи вид та міру покарання, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_5, його позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що раніше злочинів не вчиняв і судиться вперше, його сімейний стан, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, суд вважає, що необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів є призначення йому покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті за даний злочин, з звільненням від відбування покарання з випробовуванням, без позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

Визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5 винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч. 3 КК України і призначити їм покарання:

ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, з позбавленням права обіймати посади, пов"язані з обліком, обслуговуванням та зберіганням товарно - матеріальних цінностей строком на один рік,

ОСОБА_5 з застосуванням вимог ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на один рік, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засуджених від відбування призначеного основного покарання, якщо вони протягом річного іспитового строку не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обов"язки.

Зобов"язати засуджених не виїжджати за межі України на постійне проживання та роботи без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти його про зміну місця проживання та періодично з"являтися для реєстрації.

Контроль за поведінкою засуджених покласти на Коломийську кримінально - виконавчу інспекцію Івано - Франківської області.

За ст. ст. 342 ч. 2, 345 ч. 2 КК України ОСОБА_4 виправдати.

Запобіжний захід засудженим до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 у користь моторовагонного депо Коломия державного територіально - галузевого об»єднання «Львівська залізниця» 2192 гривні завданої злочином шкоди. на р\р 26006110164 у ЛФАБ «Експрес - Банк» м. Львів, МФО 325956.

У задоволенні позову ЧЕРНІВЕЦЬКОГО ТРАНСПОРТНОГО ПРОКУРОРА в інтересах ЛІКАРНІ СЕКТОРУ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМВС УКРАЇНИ В ЧЕРНІВЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на суму 772 гривні 33 копійки за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 у користь НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Львівській залізниці 403 гривні витрат за проведення експертизи на р\р 35229002009233 в ГУДКУ у Львівській області, код 25576416, МФО 825014.

Речові докази, п»ять каністр з дизельним пальним, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів ЛВ на ст. Чернівці, повернути моторовагонному депо Коломия державного територіально - галузевого об»єднання «Львівська залізниця», а сім пластикових пляшок - знищити.

Речові докази, 100 (сто) гривень, які знаходяться на зберіганні у СФРБО УМВСУ на Львівській залізниці, звернути в рахунок погашення судових витрат.

Речові докази, медична карта хворого ОСОБА_4, сім маршрутів машиніста та вісім добових відомостей зберігати у матеріалах кримінальної справи.

Речові докази, три історії хвороби ОСОБА_4, які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів ЛВ на ст. Чернівці, повернути ВКЛ на ст. Коломия.

Речовий доказ, сорочку, яка знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Чернівецької транспортної прокуратури, повернути потерпілому ОСОБА_10.

Речові докази, два журнали технічного стану дизель - поїздів, два службових формуляри, чотири попереджувальні листки та маршрут слідування, які зберігаються у матеріалах кримінальної справи, повернути моторовагонному депо Коломия державного територіально - галузевого об»єднання «Львівська залізниця».

Речові докази, мобільний телефон «Нокіа - 1110» і «Нокіа - 6234), які знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів ЛВ на ст. Чернівці, повернути засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Речовий доказ, диск формату CD - R, зберігати у матеріалах кримінальної справи.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд.

СУДДЯ :