Рішення № 30450091, 01.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2013 року Справа № 913/799/13-г

Провадження № 6/913/799/13-г

За позовом

Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», смт. Дубівський м. Антрацит Луганської області

про стягнення 15 400 грн. 00 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Білоножко Г.С., дов. № 38 від 01.01.2013;

від відповідача - Солощенко Л.М., дов. № 01/128 від 24.01.2013.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у сумі 15 400 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу.

Позивачем відповідач вказаний як Публічне акціонерне товариство" Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська.

В той же час, зі статутних та реєстраційних документів, які були надані відповідачем вбачається, що загальними зборами акціонерів ВАТ "ЦЗФ "Нагольчанська" (протокол № 1 від 19.06.2012) вирішено замінити найменування товариства з Відкритого акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" на Публічне акціонерне товариство "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", та загальними зборами засновників (учасників) ВАТ "ЦЗФ "Нагольчанська", прийнято рішення створити Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", внаслідок реорганізації шляхом перетворення Публічного акціонерного товариства "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", визначено місцезнаходження ТОВ (юридичну адресу) - 94637, Луганська область, м. Антрацит, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, 51, визначено види його економічної діяльності, у т.ч. добування кам'яного вугілля, затверджено Статут ТОВ "ЦЗФ "Нагольчанська" (протокол № 1 від 09.11.2012), у зв'язку з чим здійснено відповідні реєстраційні заходи, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ від 02.01.2013 АБ № 651335, Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АБ № 483447 від 08.01.2013, копія витягу зі Статуту ТОВ "ЦЗФ "Нагольчанська", згідно з п. 1.2 якого ТОВ "ЦЗФ "Нагольчанська" є правонаступником всіх прав та обов'язків ПАТ "ЦЗФ "Нагольчанська".

Таким чином, відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, належним відповідачем по справі слід вважати Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", ідентифікаційний код 00179648, вул. Гагаріна, 51, смт. Дубівський, м. Антрацит Луганської області.

Відповідач за відзивом на позовну заяву від 29.03.2013 проти позову заперечує та, зокрема зазначає, що він як вантажовідправник вжив усіх заходів по належному навантаженню та збереженню вантажу.

В той же час, відповідачем до справи надано клопотання про зменшення розміру штрафу до розміру провізної плати.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що позивач не зазнав збитків у зв'язку із недовантаженням вантажу. Товариство вживає всі необхідні заходи для усунення причин недовантажень або перевантажень, а саме: вантаж зважується на вагах, що пройшли державну перевірку; неодноразово надсилалися листи до начальника Дебальцевської дирекції Донецької залізниці та генеральному директору ДП «Укрзалізниці» з проханнями проводити переважування вантажів на станції Карахаш за участю представників залізниці.

Також підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані. Так, за 2012 рік підприємство є збитковим, має заборгованість перед Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів в розмірі 186 325 грн. 40 коп., а також заборгованість перед ПФУ в сумі 101 222 грн. 51 коп.

Позивач надав заперечення на клопотання відповідача, за яким не погоджується зі зменшенням суми штрафу та зазначає, що вказане клопотання є необґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

02.09.2012 зі станції Карахаш Донецької залізниці ВАТ «Нагольчанська», яке було перейменовано у ПАТ «Нагольчанська» і правонаступником прав та обов'язків якого є ТОВ «Нагольчанська» - відповідач у справі, здійснило відправлення групи вагонів за накладною №51308203 на станцію призначення Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці вантажоодержувачу Бердянський морський торгівельний порт.

06.09.2012 при прибутті вагону на станцію Бердянськ Придніпровської залізниці було проведено переважування маси вантажу у вагонах, відправлених за вказаною накладною.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні №65948754 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 61 750 кг, замість 66 000 кг, що на 4 250 кг менше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції і вантажоодержувача та за результатами перевірки складено комерційний акт АА № 043451/449 від 07.09.2012.

Оскільки відповідачем був припущений факт невірного зазначення у накладній маси вантажу, позивач нарахував штраф відповідно до положень ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць у сумі 15 400 грн. 00 коп., який просить стягнути на свою користь.

Відповідач проти позовних вимог заперечив та просить зменшити суму штрафу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

В даному випадку, відповідач за накладною № 51308203 від 02.09.2012 зі станції Карахаш Донецької залізниці відправив вугілля - антрацит у вологому стані на станцію призначення Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці вантажоодержувачу Бердянський морський торгівельний порт.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

06.09.2012 при прибутті вагону на станцію Бердянськ (експорт) Придніпровської залізниці було проведено переважування маси вантажу у вагонах, відправлених за вказаною накладною.

За результатами переважування встановлено, що фактична вага вантажу у вагоні №65948754 не відповідає заявленій у супровідній накладній, а саме виявлено, що маса нетто складає 61 750 кг, замість 66 000 кг, що на 4 250 кг менше, ніж визначено у накладній.

Переважування здійснено за участю представників станції і вантажоодержувача та за результатами перевірки складено комерційний акт АА № 043451/449 від 07.09.2012.

Переважування здійснювалося на справних 150 - тонних вагонних вагах.

В той же час, в комерційному акті АА № 043451/449 від 07.09.2012 зазначено, що навантаження у вагоні рівномірне, нижче бортів, без поглиблень. Вантаж маркований вапном, маркування не порушене, течі вантажу не має. Вагон в технічному та комерційному стані справний. Двері, люка закриті.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (z0861-00) (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) (z0763-11), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

При цьому, згідно повідомлення зі станції відправлення - при відправленні спірного вагону контрольне переважування не здійснювалося.

Так, згідно Правил перевезення вантажів, пункту 4, розділу 28 "Правил складання актів" (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855), комерційного акту контрольне переважування маси вантажу у спірних вагонах проводилось на 200 - тонних вагонних вагах, тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту (п. 3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 за № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (зі змінами та доповненнями).

Згідно ст. 24 Статуту, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно із п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі - Правила 24.06.2011 за № 765/19503), якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Як було наведено вище, факт невірного зазначення відомостей в накладній зафіксований комерційним актом АА № 043451/449 від 07.09.2012.

В той же час, стаття 118 Статуту залізниць України передбачає відповідальність для вантажовідправника не за ту чи іншу кількість вантажу, невідповідність якого виявлено між даними супровідних документів та даними, отриманими при фактичному переважуванні цього вантажу, а лише за сам факт виявлення такої невідповідності.

Разом з цим, статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно накладної № 51308203 провізна плата на вагон № 65948754 становить 3 080 грн. 00 коп., у зв'язку з чим сума штрафу складає 15 400 грн. 00 коп. (3080х 5 = 15 400).

Посилання відповідача у відзиві на недоведеність позовних вимог є необґрунтованим та судом відхиляється.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позивач належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу слід зазначити наступне.

У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Але, відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з норм діючого законодавства, обставин справи та пояснень представників позивача і відповідача суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір штрафних санкцій до 12 320 грн. 00 коп. (4 провізних плати).

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача штраф в сумі 12 320 грн. 00 коп., в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила вимоги чинного цивільного законодавства в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 118 та 122 Статуту залізниць України, керуючись ст. ст. 25, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», м. Антрацит Луганської області, смт. Дубівський, вул. Гагаріна, буд. 51, код 00179648, на користь:

- Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108, ідентифікаційний код 01073828, штраф у сумі 12 320 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 05.04.2013.

Суддя Т.А. Василенко