Рішення № 30450055, 04.04.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2013 року Справа № 913/200/13-г

Провадження №9/913/200/13-г

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Зовнішторгвидав України", м. Київ

до Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 11 308 грн. 29 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – не прибув,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ДП "Зовнішторгвидав України", звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 11308,29 грн. за замовлені послуги щодо розміщення інформації.

В обґрунтування вимог позову позивач послався на факт замовлення відповідачем протягом 25.11.11 – 24.12.11 надання платних послуг щодо розміщення інформації про державні закупівлі в міжнародному бюлетені "Announcer of the public purchasing", а також розміщення термінових оголошень в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" та в міжнародному бюлетені "Announcer of the public purchasing" за рубрикою "терміново в номер".

За наслідками виконання замовлених послуг позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 11308,29 грн., які на час звернення з цим позовом до суду не оплачені, виставлена претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Відповідач, ДП "Свердловантрацит", відзивом на позовну заяву за № 14-4/39 з позовом не погоджується з наступних підстав.

В період з 25 листопада по 24 грудня 2011 року відповідач замовляв у позивача послуги щодо розміщення інформації про державні закупівлі тощо.

Згідно з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" виставлені позивачем рахунки на оплату послуг не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція.

Позивачем дійсно були виставлені рахунки на оплату, однак сторони не підписували двосторонні акти приймання-передачі послуг, принаймні відповідач їх не отримував, тому, за відсутності договору, у відповідача не було законних підстав для оплати отриманих послуг.

Крім того, відповідачем не надано до справи жодних доказів виконання замовлених послуг та передачі їх відповідачу.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку.

Інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача боргу за надані послуги з розміщення інформації.

Судом встановлено, що відповідач здійснював на адресу позивача замовлення протягом 25.11.11 – 24.12.11 щодо надання платних послуг з розміщення інформації про державні закупівлі в міжнародному бюлетені "Announcer of the public purchasing", а також розміщення термінових оголошень в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" та в міжнародному бюлетені "Announcer of the public purchasing" за рубрикою "терміново в номер" (а.с. 53 – 60).

За наслідками виконання замовлених послуг позивач виставив відповідачу рахунки на загальну суму 11308,29 грн. (а.с. 48 – 51), які на час звернення з цим позовом до суду не оплачені, виставлена претензія від 15.11.12 (а.с. 31) залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Розглядаючи цей спір, суд враховує таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він відповідає вимогам статті 207 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

В разі недодержання сторонами письмової форми правочину, для з’ясування факту його вчинення та змісту застосовується за аналогією частина друга статті 205 ЦК України. Поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, може доводитись письмовими та іншими доказами.

Між сторонами письмовий договір шляхом укладення єдиного письмового документу не підписувався, однак відповідно до ч. 1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Спірні відносини виникли у відповідності зі ст. 11 ЦК України за окремими усними правочинами з надання послуг, узгодженими сторонами у спрощений спосіб на підставі відповідних замовлень відповідача протягом 25.11.11 – 24.12.11 щодо розміщення інформації про державні закупівлі та виставлених позивачем рахунків за результатами виконання цих послуг із зазначенням найменування наданих послуг, ціни тощо.

В силу не укладення письмового договору між сторонами, строк виконання грошового зобов'язання щодо оплати відповідачем товару не встановлювався, тому, за правилом ч. 2 ст. 530 ЦК України, кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник (відповідач) повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

За таких обставин суд приймає в якості доказу виставлену позивачем вимогу про сплату боргу в сумі 11308,29 грн., оскільки відповідач отримав цю вимогу, викладену у претензії від 15.11.12 за № 206-4738/вих. (а.с. 31), про що свідчить

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Оскільки відповідач не виконав своє господарське (грошове) зобов'язання, позивач правомірно звернувся з цим позовом до суду.

Доводи відповідача про відсутність законних підстав для оплати отриманих послуг через не підписання двосторонніх актів приймання-передачі послуг суд не приймає, оскільки позивачем надано до справи докази направлення дублікатів цих актів 11 березня 2013 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а за правилами ст. 34 цього кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На час прийняття цього рішення жодних доказів погашення відповідачем заявленої у позові суми боргу сторонами не надано.

Суд вважає, що позивачем, з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, доведено наявність заявленого боргу відповідача у розмірі 11308,29 грн., натомість відповідачем це не спростовано та не підтверджено належними доказами іншого, тому позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки ухвалою суду від 13.03.13 за заявою позивача строк розгляду справи був продовжений на 15 днів – до 5 квітня 2013 року.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Державного підприємства "Свердловантрацит", 94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Енгельса, буд. 1, код 32355669, на користь позивача, Державного підприємства "Зовнішторгвидав України", 01601, м. Київ, вул. Воровського, буд. 22, код 02426097, заборгованість в сумі 11308,29 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору – 1702,50 грн.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 04.04.13.

Суддя А.Г. Ворожцов