Ухвала суду № 30449995, 06.02.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну (Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

"06" лютого 2013 р. № 14/124-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Крисюк М. М. (довіреність № 4 від 08.01.2013 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхо-будівельне управління № 14", м. Чернігів

до Приватного акціонерного товариства „Агробудмеханізація", м. Бориспіль

про стягнення 5 750, 29 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Шляхо-будівельне управління № 14" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПРАТ „Агробудмеханізація" про стягнення 5 285, 91 грн. основної заборгованості, 464, 38 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору № 71/11/147/01-2011 купівлі-продажу матеріалів від 18.07.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2012 р. порушено провадження у справі № 14/124-12 за позовом ТОВ „Шляхо-будівельне управління № 14" до ПРАТ „Агробудмеханізація" про стягнення 5 750, 29 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 09.01.2013 р.

09.01.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 02 від 03.01.2013 р. про припинення провадження у справі, у якій позивач повідомив суд про добровільне погашення відповідачем основної заборгованості після порушення провадження у даній справі та просить суд припинити провадження у справі і вирішити питання про повернення судових витрат з Державного бюджету.

09.01.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 23.01.2013 р.

23.01.2013 р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив б/н від 23.01.2013 р., у якому просить суд припинити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.

05.02.2013 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 05.02.2013 р. про припинення провадження у справі, у якій він просить суд припинити провадження у справі, у зв'язку із добровільним погашенням відповідачем основної заборгованості після порушення провадження у даній справі та відмовою від позову в частині інших позовних вимог.

06.02.2013 р. у судовому засіданні представник відповідача просив суд припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення 5 285, 91 грн. основної заборгованості, у зв'язку із добровільним її погашенням після порушення провадження у справі, та в частині позовної вимоги про стягнення 464, 38 грн. пені, у зв'язку із відмовою позивачем від позову в цій частині.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі з наступних підстав.

Як було зазначено вище, однією із позовних вимог позивача, крім інших вимог, є його позовна вимога до відповідача про стягнення 5 285, 91 грн. основної заборгованості.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Із наданих позивачем та відповідачем документів вбачається, що 24.12.2012 р., після звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області, відповідач виконав свій обов'язок по оплаті товару за договором № 71/11/147/01-2011 купівлі-продажу матеріалів від 18.07.2011 р. та перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 5 285, 91 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4858 від 24.12.2012 р. на суму 5 285, 91 грн., наявним у матеріалах справи, тобто станом на час розгляду справи відповідачем була погашена основна заборгованість, що є предметом спору, у повному обсязі.

Отже, провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з ПРАТ „Агробудмеханізація" на користь ТОВ „Шляхо-будівельне управління № 14" 5 285, 91 грн. основної заборгованості на підставі п. 1-1) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України підлягає припиненню.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача на свою користь 464, 38 грн. пені.

Як було зазначено вище, відповідно до заяви б/н від 05.02.2013 р. про припинення провадження у справі позивач заявив про свою відмову від позову до відповідача в частині позовної вимоги про стягнення 464, 38 грн. пені та просить суд припинити провадження у справі в цій частині.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Частиною 6 ст. 22 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

За наслідками розгляду заяви позивача про відмову від позову, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Заява б/н від 05.02.2013 р. про припинення провадження у справі підписана від позивача його представником - Фісуном М. В., який діє на підставі довіреності № 45 від 05.03.2012 р., виданою ТОВ „Шляхо-будівельне управління № 14". Вказаною довіреністю ТОВ „Шляхо-будівельне управління № 14" надало представнику Фісуну М. В. право повної або часткової відмови від позовних вимог.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про часткову відмову від позову, на вчинення таких дій та роз'яснивши позивачеві наслідки відмови від позову, суд приймає таку відмову.

Оскільки, позивач відмовився від позову до відповідача в частині позовної вимоги про стягнення 464, 38 грн. пені і таку відмову прийнято судом, провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно п.п. 1) п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 цього ж закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 7 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Пунктом 4.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України „Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

До вказаної позовної заяви було додане платіжне доручення № 1421 від 10.12.2012 р. про сплату судового збору на суму 1 609, 50 грн.

За таких обставин, понесені ТОВ „Шляхо-будівельне управління № 14" судові витрати, у зв'язку із зверненням в господарський суд Київської області із позовом до ПРАТ „Агробудмеханізація" про стягнення 5 750, 29 грн., підлягають поверненню позивачу з вищевказаних підстав.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 78, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовної вимоги про стягнення з ПРАТ „Агробудмеханізація" на користь ТОВ „Шляхо-будівельне управління № 14" 5 285, 91 грн. основної заборгованості.

2. Прийняти відмову ТОВ „Шляхо-будівельне управління № 14" від позову до ПРАТ „Агробудмеханізація" в частині позовної вимоги про стягнення 464, 38 грн. пені і припинити провадження у справі у цій частині.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Шляхо-будівельне управління № 14" (ідентифікаційний код 30731879) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 (п'ятдесят) коп., перерахований (сплачений) за платіжним дорученням № 1421 від 10.12.2012 р.

Суддя Бацуца В.М.