Рішення № 30449850, 01.04.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.03.13р. Справа № 904/1610/13-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

про стягнення 47 168 898,25 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Данилевський О.М., довіреність №14-460 від 02.10.2012 року.

Від відповідача: Талан О.Л.- довіреність № 1718 від 27.08.2012 року

Чікіньова Д.М. - довіреність № 1717 від 27.08.2012 року

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - відповідач) про стягнення суми 47 168 898,25 грн., з якої 41 457 118,39 грн. - основного боргу, 4 322 567,81 грн. - пені, 1 232 313,92 грн. - 3 % річних, 156 898,13 грн. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №7809/21/128627 на постачання природного газу за регульованим тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти в частині своєчасних розрахунків за поставлений протягом січня -серпня 2012 р газ, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 41 457 118, 39 грн. У зв'язку з несвоєчасною оплатою за поставлений природний газ позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 4 322 567,81 грн. - пені, 1 232 313,92 грн. - 3 % річних, 156 898,13 грн. - інфляційних втрат.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач зазначає, у судовому засіданні і у відзиві на позовну заяву (вх. № 17512/13 від 20.03.2013 р.), що є спеціалізованим підприємством з виробництва та постачання споживачам м. Дніпропетровська теплової енергії, тому його розрахунки залежать від фінансування з місцевого бюджету та оплати населення отриманих послуг. Відповідач, посилаючись на те, що не отримував належного фінансування з місцевого бюджету, наявність заборгованості населення за послуги з опалення, а також забороною підвищувати тарифи на опалення та застосовувати до населення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату послуг, просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та збитків від інфляції, зменшити розмір штрафних санкцій (пені), оскільки на своєчасні розрахунки вплинули фактори: встановлення тарифів на теплову енергію, що не покривають фактичні витрати відповідача на виробництво теплової енергії; наявність державної політики захисту споживачів комунальних послуг, що призводить до планової збитковості; підвищення цін не енергоносії (газ, електроенергію), підвищення рівня мінімальної заробітної плати без відповідного підвищення тарифів на теплову енергію; сплата штрафних санкцій, інфляційних та 3% річних за попередніми договорами на постачання газу в сумі, що практично дорівнює сумі боргу за цим позовом, без можливості стягнути штрафні санкції з власних споживачів; постійна заборгованість бюджетів всіх рівнів по відшкодуванню різниці в тарифах та оплати за споживачів теплової енергії, що фінансуються з бюджетів; споживач розрахувався за одержаний газ майже на 75% , хоча сума пені розраховувалась навіть за прострочення оплати на 1 день; заборгованість споживачів відповідача категорії «госпрозрахунок» складає лише 10% від загальної суми заборгованості всіх споживачів, тому вважає надмірно нарахованою пеню з збитками позивача, враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідача, його майновий стан та інші фактори. Також, відповідач посилається на те, що позивач не надав доказів понесення збитків у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасних розрахунків за природний газ.

У судовому засіданні засіданні 20.03.2013 р. оголошено перерву на 28.03.2013 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз" (Постачальник) та Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (Споживач) укладений типовий договір №7809/21/128627 на постачання природного газу за регулюваним тарифом, укладений за результатами проведення процедури закупівлі за державні кошти (далі - Договір), за умовами якого постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в обсягах і порядку передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1 Додаткової угоди до договору зазначено, що постачальник здійснює протягом 2012 року постачання природного газу споживачу для власного споживання в обсязі 96 250 тис. куб. м.

На виконання умов Договору ПАТ "Дніпрогаз" поставив протягом січня - серпня 2012 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 155 089 906,34 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу (№7809 від 31.01.2012 р., 29.02.2012 р., 31.03.2012р., 30.04.2012 р., 31.05.2012 р., 30.06.2012р., 31.07.2012р., 31.08.2012р.) та актами виконаних робіт (№7809/21383635, №7809/21/387595, №7809/12/391196,№7809/21/394287, №7809/21/396554, №7809/21/401144, № 7809/21/403558), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.п. 4.7 та п. 4.6. Договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок постачальника плановими платежами із розрахунку договірного обсязу постачання газу відповідно до додатка 2 до Договору. Розрахунковий період за Договором становить один місяць - з 8:00 години першого дня місяця до 8:00 години першого дня наступного місяця включно.

Згідно з п.4.6. Договору споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 3-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу, заявленого на наступний розрахунковий період.26.10.2012 р. Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (первісний кредитор) та Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (новий кредитор) уклали договір № 9814/21/132667 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п.1.1. та п. 1.2. Договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника первісного кредитора МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" за договором на постачання природного газу № 7809/21/128627 від 01.02.2012 р. у сумі 41 457118,39 грн. Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1. Договору, до Нового Кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних витрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору № 9814/21/132667 від 26.10.2012 р. про відступлення права вимоги право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п. 2.1 цього Договору. Передача документів оформлюється актом приймання - передачі з зазначенням переліку переданих документів. Пунктом 2.3.Договору № 9814/21/132667 від 26.10.2012 р. визначено , що первісний кредитор зобов"язаний протягом 5 - ти днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги письмово повідомити боржника про відступлення права вимоги боргу.

За актом приймання - передачі документів від 01.11.2012 р. було здійснено передачу документів у відповідності з п.2.1 догвору про відступлення прави вимоги та листом за № 590 від 01.11.2012 р. відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги.

Положеннями ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни кредитора у зобов'язанні визначений в статті 516 ЦК України. Так, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З долучених до справи матеріалів вбачається, що укладений договір №9814/21/132667 від 26.10.2012 р. про відступлення права вимоги не суперечить вимогам ст.ст. 512-519 ЦК України.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, відповідач здійснив часткову оплату за поставлений газ в сумі 113 632 787,95 грн., що підтверджується оборотньою відомостю по рахунку 361/72 за 01.10.2011 р. по 31.10.2012 р., довідкою про операції та довідкою про сальдо, а також актом звірки взаєморозрахунків станом на 29.10.2012 р. , який підписаний з обох сторін і заборгованість відповідача за використаний природний газ по договору №7809/21/128627 від 01.02.2012 року станом на 28.01.2013 р. складає 41 457 118,39 грн. що і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, Договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містить і ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов 'язання.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент пред'явлення позовної заяви до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем складала 39 682 118, 39 грн., так як відповідачем було сплачено суму 1 775 000,00 грн., ще до звернення позивача з позовом до суду, що підтверджується платіжними дорученнями № 95 від 06.02.2013 р. у сумі 550 000грн. та №101 від 07.02.2013 р. у сумі 1 225 000грн. (а.с. 119,120).

Тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягненні основного боргу підлягають частковому задоволенню у сумі 39 682 118, 39грн. з врахуванням здійсненої оплати відповідачем 1 775 000грн. ( до подачі позовної заяви до суду), в решті стягнення боргу суд відмовляє.

Щодо стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 6.2.2 Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити інфляційні і річні за весь час прострочення. Зобов`язання з оплати інфляційних та річних не обумовлено вимогою кредитора, а існує протягом всього часу прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки відповідачем було порушено строки виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за поставлений природний газ, то позивач просить суд стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 156 898,13 грн., а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 232 313,92 грн. Посилання відповідача у відзиві на позов на відсутність його вини в порушенні строків оплати за отриманий природний судом не приймаються до уваги, тому що нарахування інфляційних втрат і річних проводиться незалежно від наявності вини боржника, а по факту прострочення оплати боргу. Крім того, на інфляційні втрати і річні не розповсюджується ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат відповідають обставинам справи, а тому вимоги позивача про стягнення 1 232 313,92 грн. - 3 % річних, 156 898,13 грн. - інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" є комунальним підприємством, заснованим на комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та є спеціалізованим підприємством з виробництва та постачання споживачам міста теплової енергії для потреб опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до документів, які надані відповідачем, встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постачання теплової енергії споживачам здійснюється за встановленими тарифами, які не містять повного відшкодування через тривалі процедури затвердження та прийняття тарифів уповноваженими органами, внаслідок чого фактично підприємство вимушене виконувати приписи законів щодо постачання теплової енергії споживачам за тарифами, а не за дійсною вартістю теплоенергії.

Як вбачається з документів, які надані суду відповідачем , міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" постійно вживаються заходи направлені на стягнення в судовому та примусовому порядку зі споживачів заборгованості за отриману теплову енергію (в органах державної виконавчої служби знаходяться на виконанні більш 22 156 виконавчих листів на суму понад 75 078 500 грн., при цьому повернено без виконання виконавчих листів на суму понад 19 130 060 грн).

Згідно ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені ст.ст. 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, ч. 1 ст. 229 ГК України встановлює виняток із загального правила ст. 218 ГК України та ст. 614 ЦК України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь - яких обставин.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Оскільки затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, а отже, свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем, тому, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 10% від належної до стягнення, що буде становити суму 432 256, 78 грн. пені.

Таким чином суд дійшов висновку , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягненням з відповідача на користь позивача : 39 682 118, 39 грн.- основного боргу, 432 256, 78 грн.- пені, 1 232 313, 92 грн. - 3% річні, 156 898, 13 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню пропорційно розміру задоволеним вимогам від суми, яка підлягає стягненню з відповідача, в тому числі й суми пені в повному обсязі, так як зазначена сума нарахована правомірно і зменшена на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 66 230, 25 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 33, 34, 36, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 39 682 118,39 грн. (тридцять дев'ять мільйонів шістсот вісімдесят дві тисячі сто вісімнадцять грн. 39 коп.) - основного боргу, 432 256, 78грн. ( чотириста тридцять дві тисячі двісті п'ятдесят шість грн. 78 коп. ) - пені, 1 232 313,92 грн. (один мільйон двісті тридцять дві тисячі триста тринадцять грн. 92 коп.) - 3 % річних, 156 898,13 грн. (сто п'ятдесят шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім грн. 13 коп.) - інфляційних втрат, 66 230,25 грн. (шістдесят шість тисяч двісті тридцять грн. 25 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В решті позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення -

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 29" березня 2013 р.