Ухвала суду № 30449820, 02.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р.Справа № 2а-13524/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. по справі № 2а-13524/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Полімерізолмаш"

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПП "Полімерізолмаш", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 7 липня 2012 року №0001201520 та №0001191520 Індустріальної міжрайонної державної податкової інспе кції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013 р. адміністративний позов Приватного підприємства "Полімерізолмаш" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень було задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 07 липня 2012 року № 0001201520 та № 0001191520. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Полімерізолмаш" суму сплачених судових витрат в розмірі 2075,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представником позивача надана заява про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Індуст ріальної МДПІ м. Харкова була проведена камеральна перевірка податкової звітності з пода тку на додану вартість за квітень 2012.

За результатах перевірки було складено акт від 19.06.2012 р. № 1228/153-34953051, у якому стверджується про завищення залишку від'ємного значення у сумі 61 560,0 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у сумі 116 711 грн.

С посиланням на цей акт перевірки Індустріальна МДПІ м. Харкова надіслала пози вачеві наступні податкові повідомлення-рішення від 7 липня 2012 року:

- №0001201520, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на дода ну вартість на 116 711 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у роз мірі 29 177,75 грн.;

- №0001191520, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вар тість на 61560 грн.

Також, судом першої інстанції встановлено, що згідно декларації з ПДВ за березень 2012р. значення рядка 24 складає 102 71,0 гри.

Позивачем надано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012р. та додаток до де кларації, а саме - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану ва ртість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 року.

В зазначеному уточнюючому розрахунку позивач збільшив суму ПДВ, сплачену ми тним органам, на 178271 грн. та збільшив на 178 271 грн. від'ємне значення, яке зарахову ється до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно декларації з ПДВ за березень 2012р., значення рядка 24 («залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кре диту наступного податкового періоду») складало 10271 грн.

Після виправлення позивачем помилки ця сума стала складати 188 542 грн.

Як зазначено безпосередньо в уточнюючому розрахунку звітний (податковий) пері од - квітень 2012 p., звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - бере зень 2011 р.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що позивач правильно збільшив у додатку до декларації за квітень 2012 року суму ПДВ, сплачену митним органам, на 178 271 грн. та збільшив від'ємне значення на 178 271 грн., яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (по даткового) періоду.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підтягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуван ню, відзначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, та ка сума піддягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 Податкового кодексу України ).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до сплачу податко вого кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 Податкового кодексу України).

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції до рядку 21.2 та рядку 21 («залишок від'ємного значення попереднього звітного (по даткового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточною звітного (податкового) періоду») декларації з ПДВ за квітень 2012р. позивачем включено суму від'ємного значення ПДВ за березень 2011 р. з врахуванням виправлення помилки -188 542 грн.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платни ком податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Колегія судів зазначає, що відповідачем не було надано ані до суду першої інстанції ані до суду апеляційної інстанції доказів направлення позивачу відмови у прийнятті як декларації за квітень 2012 р. в цілому, так і окремо уточ нюючого розрахунку за березень 2011 p., як додатку до декларації за квітень 2012 p.

У відповідності з вимогами п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у май бутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Коде ксу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий ро зрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розра хунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені пока зники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Пунктом 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України передбачений наступний строк давно сті - 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.

При цьому єдине обмеження передбачене Податковим кодексом України - це приписи п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного пода тку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Згідно розділу IV «Внесення змін до податкової звітності» Порядку заповнення і по дання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністер ства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 встановлено наступне:

1. У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помил ки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюю чий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюю чого розрахунку.

2. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

3. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточ нених показників.

4. Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим спи санням податкового боргу.

Колегія судів зазначає, що судом першої інстанції було вірно визначено, що жодних порушень наведених вимог позивачем не допущено, що підтверджується, зокрема, і висновками спірного акту перевірки.

Згідно розділу IX «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» Порядку запов нення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 встановлено наступне:

1. У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розраху нку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

2. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з ура хуванням виправлення.

3. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

4. У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок пода ється за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. На значення графи 6ря дка 24 уточнюючого розрахунку зменшується значення рядка 24 декларації за звітний пе ріод, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

5. У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи ряд ка 23.

6. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобо в'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відпо відно до пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відобра жається у графі 6 рядка 26.

7. У разі виправлення поміток у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Колегія судів зазначає, що судом першої інстанції було вірно визначено, що жодних порушень наведених вимог позивачем не допущено, що підтверджується, зокрема, і висновками спірного акту перевірки.

Виходячи з вище викладеного суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що позивачем правомірно та у передбачений законодавством термін (у межах строків давності) подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012р. та додаток до декларації, а саме - уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкового періоду березень 2011 р.

Згідно з п. 200.1. Податкового кодексу України/сума податку, що під лягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшко дуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податко вого) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.3. Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розра хованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми пода ткового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності подат кового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (подат кового) періоду.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.01.2013р. по справі № 2а-13524/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.