Рішення № 30448969, 02.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Гаврилюк О.І.

Доповідач Соломаха Л.І.

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Пономарьової О.М.

суддів Соломахи Л.І., Биліни Т.І.

при секретарі Бордюзі Л.О.

за участю:

представника відповідача Буцика Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_2 до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про визнання боргу, як не існуючого, зобов'язання закрити особові рахунки з апеляційною скаргою відповідача - Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (далі - ОКП «Донецьктеплокомуненерго») про визнання боргу, як не існуючого, зобов'язання закрити особовий рахунок.

Зазначала, що на праві власності їй належать квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2.

Обидві квартири з дозволу Комісії з надання дозволів на відключення квартири від системи центрального теплопостачання та на підставі актів, затверджених цією Комісією відповідно 11 жовтня 2012 року та 02 жовтня 2012 року, відключено від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

15 жовтня 2012 року вона звернулась до виробничої одиниці «Ясинувататепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з заявою про відключення у належних їй квартирах опалювальних приладів від тепломережі, оскільки тепло все одно не отримує. Проте в цьому їй відмовлено, про що нею отримано лист № 1676 від 15.10.2012 року, та відповідач продовжує регулярно нараховувати їй плату за тепло, яким вона не користується, продовжує регулярно надсилає їй вимоги про оплату нарахованих сум заборгованості.

Посилаючись на те, що споживач зобов'язаний сплачувати лише надані йому житлово-комунальні послуги, що відповідач фактично послуги їй не надає, станом на 15 жовтня 2012 року будь-які договори між нею та відповідачем відсутні, мережі та майно відповідача в належних їй квартирах відсутнє, що відповідач відмовив їй у закритті на підставі її заяви особових рахунків за адресами належних їй квартир, безпідставно нараховує їй з 15 жовтня 2012 року плату за послуги з теплопостачання, просила:

- визнати борг, який ВО «Ясинувататепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» нараховує їй, як власнику квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, починаючи з 15 жовтня 2012 року по час винесення рішення, незаконно нарахованим та зобов'язати ВО «Ясинувататепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» анулювати нарахований борг за період з 15 жовтня 2012 року по теперішній час;

- зобов'язати ВО «Ясинувататепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» закрити особові рахунки на її ім'я, як власниці квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, а саме особові рахунки НОМЕР_2 та НОМЕР_3 (а.с. 3-5).

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено. Борг, який ВО «Ясинувататепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» нараховує ОСОБА_2, як власниці квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, починаючи з 15 жовтня 2012 року по час винесення рішення, визнано незаконно нарахованим та зобов'язано анулювати цей борг.

Зобов'язано ВО «Ясинувататепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» закрити особові рахунки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2, власниці квартири АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (а.с. 43-45).

В апеляційній скарзі відповідач - ОКП «Донецьктеплокомуненерго», посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що відключення квартир позивача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснено з порушенням Закону України «Про теплопостачання», «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, та «Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», який затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 з наступними змінами.

В порушення цих нормативних актів від мережі централізованого опалення відключена окрема квартира позивача, а не окремий житловий будинок, в якому розташовані ці квартири.

Система централізованого опалення в житловому будинку є спільною частковою власністю співвласників будинку, саме тому з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків та відповідно до діючого Порядку відключення можливе лише у разі, коли рішення про відключення підтримують всі власники приміщень житлового будинку, тобто житловий будинок відключається повністю.

На сьогодняшний день у м. Яснуватій відсутня оптимізована схема перспективного розвитку системи теплопостачання, що виключає можливість відключення окремих квартир від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.

Суд не врахував, що рішення Ясинуватської міської ради від 10 серпня 2012 року, яким позивачу був наданий дозвіл на відключення, рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2012 року по справі № 2а/0555/130/2012 визнано незаконним та скасовано (а.с. 50-52).

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача - ОКП «Донецьктеплокомуненерго» Буцик Р.А., який діє від імені юридичної особи на підставі довіреності від 28 грудня 2012 року № юр/7734 (а.с. 53), доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та надала заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с. 68, а.с. 63-65). В надісланих запереченнях на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її відхилити (а.с. 63-65).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ОСОБА_1, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав:

З матеріалів справи встановлено, що згідно договору дарування від 17 вересня 2003 року позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 Донецької області (а.с. 9-10), згідно договору купівлі-продажу від 11 березня 2005 року позивач ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 13-16).

Сторони визнають, що обидві квартири позивача розташовані в багатоквартирних будинках, які забезпечені централізованим опаленням, послуги з якого надаються ОКП «Донецьктеплокомуненерго».

Згідно акту від 26 вересня 2012 року, який складений представниками обслуговуючого підприємства - директором філії «ДОМСЕРВІС» ПП «ІРД» Вороною В.С.,майстром філії «ДОМСЕРВІС» ПП «ІРД» Мацилецким В.П., за участю власника квартири ОСОБА_2, затверджений рішенням Ясинуватської міської ради № 20/755 від 10 серпня 2012 року та рішенням Комісії з надання дозволів на відключення від системи центрального теплопостачання (протокол № 2 від 11 жовтня 2012 року), квартира АДРЕСА_1 від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП шляхом видимого розриву заварюванням приєднань радіаторів 4 шт., заварювання стояків 5 шт., залишено транзитних ізольованих стояків діаметром 20 мм 5 шт. (а.с. 22).

Згідно акту від 12 жовтня 2012 року, який складений головою правління АОСББ «Мікрорайон три» Горбуновим А.О., представником АОСББ «Мікрорайон три» Ольховик Е.В. за участю власника квартири ОСОБА_2, затверджений рішенням Ясинуватської міської ради № 20/755 від 10 серпня 2012 року та рішенням Комісії з надання дозволів на відключення від системи центрального теплопостачання (протокол № 1 від 02 жовтня 2012 року) квартира АДРЕСА_2 відключена від внутрішньобудинкової мережи ЦО і ГВП шляхом видимого розриву, заварюванням приєднань радіаторів 3 шт., заварюванням стояків 4 шт., залишено транзитних ізольованих стояків діаметром 25 мм, 4 шт., заварюванням вводів ГВП у квартирі діаметром 25 мм, 1 шт. (а.с. 24).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на відключення квартир позивача від внутрішньбудинокової мережі теплопостачання, що позивач з 15 жовтня 2012 року не отримує від відповідача послуг з опалення та гарячого водопостачання і у неї не виникло зобов'язань щодо оплати послуг, відповідач в порушення вимог Законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» та «Про захист прав споживачів» продовжує нараховувати їй оплату послуг.

З таким висновком суду погодитися не можливо, до нього суд дійшов з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Відповідно до частини 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Частиною 6 ст. 26 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», на яку послався суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, дійсно передбачено, що у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Проте суд першої інстанції не врахував, що це право, як і передбачене п. 24 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, право споживача відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води не є абсолютним, воно можливо за умови дотримання певного порядку.

Питання відключення від мереж централізованого опалення врегульовано «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правилами), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів, про що обгрунтовано зазначає відповідач в апеляційній скарзі. Проте судом першої інстанції зазначене не враховано.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові по справі № 6-9цс11від 16 травня 2011 року, яка прийнята за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 3607 ЦПК України це судове рішення є обов'язковим для всіх судів України і суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до пунктів 25 - 26 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядок відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 «Про затвердження Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за №1478/11758), який з 14 грудня 2007 року діє із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169.

«Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» (далі Порядок), затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169, встановлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

Відповідно до п. 2.2 зазначеного Порядку Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи (п. 2.5).

По закінченні робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження (п. 2.6).

Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (п. 2.7).

Проте зазначений порядок відключення квартир від централізованого опалення позивачем не дотримано, про що обгрунтовано зазначає відповідач в апеляційній скарзі.

Доказів про те, що весь житловий будинок АДРЕСА_1 та житловий будинок АДРЕСА_2, в яких розташовані належні позивачу квартири, відключені від мереж централізованого опалення, позивачем суду не надано.

Проект індивідуального теплопостачання позивачем суду не надано.

Як вбачається з доданих позивачем до позовної заяви актів про відключення квартири від внутрішньобудинкових мереж ЦО та ГВП від 26 вересня 2012 року та від 12 жовтня 2012 року, вони складені без участі представника монтажної організації, яка повинна реалізувати проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, та без участі представника виробника послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та відповідно такими представниками не підписані. Посилання суду першої інстанції на те, що акти про відключення підписані та погоджені представником послуг з ЦО та ГВП ВО «Ясинувататепломережа», не відповідає фактичним обставинам справи.

До того ж, як обгрунтовано зазначає відповідач в апеляційній скарзі, рішення Ясинуватської міської ради від 10 серпня 2012 року № 20/775 «Про надання згоди на відключення від системи централізованого опалення», яким позивачу надано дозвіл на відключення обох квартир, постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2012 року визнано протиправним та скасовано з тих підстав, що воно не відповідає «Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», який затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 (а.с. 29), що судом першої інстанції також не враховано.

Згідно п. 2.7 Порядку після затвердження акта про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання (п. 2.7).

Відповідно до п. 28 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Ці вимоги нормативно-правових актів суд першої інстанції також не врахував, не врахував, що навіть відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, яке здійснене з дотриманням встановленого законодавством порядку, є підставою лише для зміни умов договору про надання послуг з централізованого теплопостачання, а не підставою для припинення договірних зобов'язань з теплопостачання.

Враховуючи зазначене, підстави для припинення нарахування позивачу плати за послуги теплопостачання у відповідача відсутні.

Суд першої інстанції також не врахував, що відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст. 11, ст. 15 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в ст. 16 ЦК України.

Отримання позивачем щомісяця квитанцій на оплату послуг з теплопостачання з зазначенням заборгованості не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, крім рекомендації їх сплатити, тобто зазначені документи є різновидом претензії і не свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Особовий рахунок на квартиру є внутрішнім первинним бухгалтерським документом відповідача і суд не може втручатися в господарську діяльність відповідача, примушувати його вносити певні зміни до бухгалтерського обліку.

Враховуючи зазначене, обрані позивачем способи захисту - визнання боргу, як не існуючого, зобов'язання анулювати нараховану заборгованість та зобов'язання закрити особові рахунки, не передбачені законом.

Суд першої інстанції зазначене не врахував, що призвело до помилкового висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог про визнання боргу, як не існуючого, зобов'язання закрити особовий рахунок.

Відповідно до частини 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З апеляційної скарги відповідачем було сплачено судовий збір в розмірі 114,70 грн. (а.с. 49), що відповідає розміру, визначеному ст. 2, п/п 8 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Оскільки апеляційна скарга відповідача задоволена, понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,70 грн. підлягають йому відшкодуванню.

Керуючись ст. 307, ст. 309, ст. 314, ст. 316 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» задовольнити.

Рішення Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про визнання боргу за теплопостачання, як не існуючого, зобов'язання закрити особові рахунки.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (ідентифікаційний код 03337119, юридична адреса: 83086, місто Донецьк вул. Донецька, 38) на відшкодування витрат по сплаті судового збору 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М. Пономарьова

Судді: Л.І. Соломаха

Т.І. Биліна