Постанова № 30447091, 14.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 березня 2013 р. 16:37 Справа №2а-14941/09/6/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судд Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю представника позивача - Рачева Д.К., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючи системи"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Державне підприємство "Кримські генеруючи системи" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 07.12.2009 року №0511502/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з ПДВ на загальну суму 105476,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки № 5412/15-2/30909683 від 12.06.2009 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідають дійсності та Закону України "Про податок на додану вартість".

Ухвалою суду від 02.03.2010 року зупинено провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-12675/09/10/0170.

Ухвалою від 22.02.2013 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 14.03.2012 року замінено відповідача у справі на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

У судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

За вересень 2009р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим (далі ДПІ в м. Сімферополі АР Крим) була проведена невиїзна перевірка Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" з правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за вересень 2009р.

За результатами перевірки був складений Акт від 27.11.2009 р. № 272/15-2/30909683.

На підставі висновків акту від 27.11.2009 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим прийняла податкове повідомлення-рішення №0511502/0 про донарахування грошових зобов'язань у сумі 105476,40 грн., у т.ч. 87897,00 грн. податкових зобов'язань з ПДВ за основним платежем та 17579,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Донарахування ПДВ у розмірі 87897,00 грн. здійснено ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за фактом порушення Державним підприємством "Кримські генеруючи системи" п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168, а також враховуючи Акт про результати невиїзної документальної перевірки ДП "Кримські генеруючи системи" з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за серпень 2009р. від 16.10.2009р № 10024/15-2/30909683 за результатами дійсності перевірки встановлено завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) у сумі 330147,0 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 Декларації) у сумі 87897,0грн.

Не погодившись з зазначеним висновком ДП "Кримські генеруючи системи" звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №№0511502/0 від 07.12.2009 року.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим №0511502/0 від 07.12.2009 року, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії обґрунтованими, безсторонніми, добросовісними та розсудливими.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податкове зобов'язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Ст.67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як убачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України від 25.06.91р. № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

На час проведення перевірки позивача та прийняття податкового повідомлення-рішення платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій були визначені в Законі України "Про податок на додану вартість".

У п.1.4. ст.1 цього Закону було встановлено , що поставка товарів - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг, а поставка послуг, зокрема, включала надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону об'єктом оподаткування були операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходилось на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку був визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п .7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. було визначено, що платник податку був зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складалась у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надавався покупцю, копія залишалась у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна виписувалась на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні були зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків ( п. 7.2.3. п. 7.2 ст.7 Закону).

Згідно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надавалось виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.2.6. ст.7 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видавалась платником податку, який поставляв товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та була підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважалась дата, яка припадала на податковий період, протягом якого відбувалась будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податків.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" було зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

У п.п. 7.4.5. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" було вказано , що не підлягали включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважалась дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мала від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягала частина такого від'ємного значення, яка дорівнювала сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що в акті перевірки №272/15-2/30909683 від 27.11.2009р. ДПІ в м. Сімферополі встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в сумі 87 897 грн.

Крім того, судом ввстановлено, що в основу акту перевірки від 27.11.2009р. № 272/15-2/30909683 (Вересень) покладені результати акту перевірки від 16.10.2009р. № 10024/15-2/30909683 (Серпень) висновки якого, в свою чергу базуються на акті перевірки від 11.09.2009р. №8749/15-2/30909683 (липень) висновки якого, в свою чергу базуються на акті перевірки від 25.08.2009р. №8142/15-2/30909683 (червень) висновки якого, в свою чергу базуються на акті перевірки від 17.07.2009р. №6660/15- 2/30909683 (травень) висновки якого, в свою чергу базуються на акті перевірки від 12.06.2009р. №5412/15-2/30909683 (квітень).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на підставі вищевказаних актів перевірки ДПІ в м. Сімферополі, були прийняті податкові повідомлення -рішення, які в свою чергу позивачем були оскаржені до суду.

Отже, стосовно обґрунтованості висновків ДПІ у м. Сімферополі АРКрим викладених в акті перевірки щодо правомірності нарахування позивачем податкового кредиту та ПДВ у вересні 2009 року, суд зазначає наступне.

19.05.2009 року позивачем до податкового органу було подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 року, в якій ДП "Кримські генеруючі системи" задекларувало податковий кредит в розмірі 1 030 289,00 гривень та податкове зобов'язання в розмірі 130 119,00 гривень.

10.06.2009 року посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі була проведена невиїзна документальна перевірка з питань правомірності нарахування позивачем податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за квітень 2009 року. За результатами, перевірки відповідачем 12.06.2009 року складено акт №5412/15-2/30909683, за яким встановлено порушення позивачем підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону №168: до податкового кредиту у податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року включено дублікати податкових накладних, отриманих в травні 2009 року (відповідно до відмітки на дублікатах податкових накладних), в порушення підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" скарги до ДПІ у м. Сімферополь з приводу відмови постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або про порушення порядку її заповнення.

Таким чином, за результатами документальної невиїзної перевірки податкової декларації ДП "Кримські генеруючі системи" з податку на додану вартість за квітень 2009 року встановлено завищення податкового кредиту у сумі 1 016 417,00 грн., у зв'язку з чим вирішено зменшити суму від'ємного значення по рядку 22.2. податкової декларації з ПДВ за квітень в розмірі 900 170,00 грн. та донарахувати податкове зобов'язання у сумі 116 247,00 грн.

22.06.2009 року на підставі акту №5412/15-2/30909683 від 12.06.2009 року на адресу позивача було спрямоване податкове повідомлення-рішення №0010241502/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 127 871,70 грн., у тому числі 116 247,00 грн. основного платежу та 11 624,70 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0010241502/0 від 22.06.2009 року, оскаржив його до суду.

Так, постанову Окружного адміністративного суду АРК від 24.11.2009 року по справі № 2а - 8118/09/9/0170, залишено без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.02.2013 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополь в АР Крим від 22.09.2009 року №0010241502/0. А отже визнано правомірним податковий кредит в розмірі 1 030 289,00 гривень який задекларовано позивачем за квітень 2009 року.

Постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.11.2009 року по справі № 2а - 8118/09/9/0170 є такою, що набрала законної сили.

Відповідач, в обґрунтуванні свого висновку по акту від 27 листопада 2009р. № 272/15-2/30909683 посилається на акт перевірки від 16.10.2009р, № 10024/15-2/30909683 з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за серпень 2009 р. яким не приймається до уваги формування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 417 742 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у сумі 117 238,00грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №18131502/0 від 22.10.2009 року., яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 123099,90 грн., в т.ч. за основним платежем: 117238,00грн., та штрафними санкціями -5861,90 грн.

Позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено до суду.

Правомірність формування залишку від'ємного значення, відповідно до податкового повідомлення-рішення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 417 742 грн. зазначений в декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 р. встановлено рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим та Севастопольським апеляційним адміністративним судом по справі 2а-12675/09/10/0170.

Відповідно до якого, ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2013 року по справі №2а-12675/09/10/0170 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду АР Крим, якою задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" до ДПІ у м. Сімферополі АР про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №18131502/0 від 22.10.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, вищезазначена постанова є такою, що набрала законної сили.

Таким чином, судом під час розгляду справи 2а-12675/09/10/0170 встановлено що податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК № 18231502/0 від 22.10.2009 року, прийняте на підставі акту перевірки від 16.10.2009р. № 10024/15-2/30909683 визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до положень частини першої статті 72 КАС України обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, як убачається з досліджених судом матеріалів справи, висновки акту перевірки № 272/15-2/30909683 від 27.11.2009р року є неправомірними, оскільки ґрунтуються на висновках акту перевірки № 10024/15-2/30909683 від 16.10.2009р, яке в свою чергу ґрунтується на актах попередніх перевірок та акті №5412/15-2/30909683 від 12.06.2009р., які також були оскаржені позивачем в судовому порядку та судовими рішеннями, що набрали законної сили, визнані такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, визнані протиправними та скасовані.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що вказане свідчить про безпідставність визначення відповідачем ДП "Кримські генеруючи системи " згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0511502/0 від 07.12.2009 року суми податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2009року в розмірі 105476,40 гривень, в т.ч. за основним платежем: 87897,00 гривень та 17579,40 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до вимог частині 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що позивач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийнятого податкового повідомлення-рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів відповідача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, що дозволяє суду зробити висновок про відсутність будь-яких підстав для стягнення коштів визначених позивачем.

Приймаючи до уваги встановлені факти та досліджені обставини у справі, суд вбачає підстави для задоволення позову ДП «Кримські генеруючи системи» про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення №0511502/0 від 07.12.2009 року ДПІ у м. Сімферополі АРК.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, з урахуванням належного підтвердження позивачем під час розгляду справи дійсності та реальності укладених угод висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим стосовно завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 330147,0 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у сумі 87897,0грн.є непідтвердженими, оскільки право на його включення підтвердження відповідними податковими накладними, тому є протиправним нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 87897,00 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17579,40 грн., а прийняте відповідне повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0511502/0 від 07.12.2009 року не може бути визнано таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 3,40 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.03.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 19.03.2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим № 0511502/0 від 07.12.2009р.

Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Державного підприємства "Кримські генеруючи системи".

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.