Рішення № 30446670, 04.04.2013, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/548/13-ц

Провадження № 2/626/218/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

02.04.2013 року Красноградський районний суд Харківської області у складі: головуючої судді Тарасенко Л.І.

при секретарі Деревінській Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краснограді справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Торговий дім Докучаєвькі чорноземи» про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні та моральну шкоду,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду 28.02.2013 року з позовом про стягнення з ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи» заробітної плати та компенсації у вигляді середньомісячної заробітної плати за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні, а також стягнення моральної шкоди завданої несвоєчасною виплатою заробітної плати.

В судовому засіданні позивач змінила позивні вимоги з урахуванням того, що за час оголошеної в судовому засіданні перерви, відповідач 01.04.2013 року виплатив борг по заробітній платі. Тому ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача середню заробітну плату за весь час затримки виплати заробітної плати з 17.01.2013 року до 01.04.2013 року та моральну шкоду в сумі 5000 грн. В підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 пояснила суду, що з 20.09.2012 року по 17.01.2013 року вона працювала продавцем магазину продовольчих товарів № 12 у м. Краснограді Харківської області. В магазині вони працювали разом з ОСОБА_3 по 15 днів на місяць, кожна. Після проведення у січні 2013 року інвентаризації в магазині була виявлена нестача товаро-матеріальних цінностей, а їх було звільнено 17.01.2013 року з підстави втрати довіри, хоча вони були незгодні з актом інвентаризації. При її звільненні заробітна плата не була виплачена. Вона неодноразово зверталась до адміністрації з цим питанням, але їй відмовляли мотивуючи тим, що підприємству завдано матеріальної шкоди нестачею у магазині товаро-матеріальних цінностей. Лише 25.02.2013 року їй було частково видано заробітну плату в сумі 121,21 грн., що вимусило її звернутись до суду з даним позовом. Тільки, коли справа уже розглядалась судом відповідач, 01.04.2013 року повністю виплатив їй заборгованість по зарплаті. Несвоєчасною виплатою заробітної плати їй було завдано моральної шкоди, так як вона не мала грошей для проживання та сплати комунальних послуг, мусила позичати гроші, що завдало їй певні незручності та моральні страждання. Крім того за січень, лютий 2013 року виникла заборгованість по сплаті за спожитий газ за місцем її проживання з чоловіком, а 05.03.2013 року їх було відключено від газопостачання і вони були вимушені проживати на квартирі у знайомих.

Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що дійсно позивачка працювала продавцем у магазині та була звільнена 17.01.2013 року в зв'язку встановленням при інвентаризації нестачі товаро-матеріальних цінностей. При звільненні з нею було проведено розрахунок у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що змінений позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 47 ч. 1 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього кодексу.

Статті 116,117 КЗпП України передбачають, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника, або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до наданих суду копій наказів підтверджується, що ОСОБА_1 дійсно працювала продавцем продовольчих товарів у ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи» з 20.09.2012 року по 17.01.2013 і звільнена з роботи наказом від 17.01.2013 року (а.с.19).

Із наданого відповідачем суду розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 за весь час її роботи у відповідача видно, що за січень 2013 року їй було нарахована заробітна плата в сумі 1300 грн., з яких вона отримала за виключенням обов'язкових платежів тільки 121,21 грн., що підтвердила и сама позивачка ( а.с.17).

Таким чином, пояснення представника відповідача про те, що при звільненні ОСОБА_1 не було заборгованості по заробітній платі спростовується вищевказаним розрахунком, а також поясненнями ОСОБА_1 про те, що повний розрахунок по заробітній платі вона отримала тільки 01.04.2013 року, коли справа розглядалась судом, що фактично в судовому засіданні визнав і представник відповідача.

Згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати затвердженого ПКМ України від 08.02.1995 року з наступними змінами середня заробітна плата обчисляється виходячи з виплат за останні два місяці роботі, які передують події, з якою ця виплата пов'язана.

Згідно розрахунку заробітної плати ОСОБА_1 наданого відповідачем суд встановив, що середньомісячна заробітна плата за два останніх місяця перед звільненням склала 1300 грн. Затримка по виплаті заробітної плати склала 73 дні. Судом встановлено, що позивачка мала протягом місяця - 15 робочих днів. Таким чином, сума середньої заробітної плати, яку відповідач повинен сплатити ОСОБА_1 за весь час затримки виплати заробітної плати з 17 січня по 1 квітня 2013 року складає 3163,09 грн. ( 1300: 15днів = 86,66 х 36,5 днів ) з відрахуванням обов'язкових платежів.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, якщо вона не звільнена від доказування.

Представник відповідача не надав суду жодних доказів в заперечення вини підприємства у затримці виплати заробітної плати ОСОБА_1 при звільненні, більш того взагалі не визнав наявність затримки по виплаті заробітної плати при звільненні та порушення в цій частині трудового законодавства . Тому суд визнає вину відповідача у затримці виплати заробітної плати виходячи з фактичних обставин справи та пояснень позивача ОСОБА_1, про те, що на її неодноразові вимоги провести повний розрахунок в зв'язку зі звільненням, керівник підприємства відмовляв їй мотивуючи відмову тим, що в магазині, де вона працювала, виявлена нестача товаро-матеріальних цінностей, що є умисним порушенням трудового законодавства.

Стаття 237-1 КЗпПУ передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

На підставі вищевикладеного судом встановлено, що відповідачем дійсно були порушені законні права ОСОБА_1 на своєчасне отримання заробітної плати, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагали від неї додаткових зусиль для того щоб знайти у кого взяти у борг гроші для організації свого життя та призвело до моральних страждань.

Разом с тим, суд находить позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди завищеними і вважає за необхідне позов в цієї частині задовольнити частково.

Стягненню з відповідача також підлягає судовий збір відповідно до закону.

На підставі викладеного, керуючись ст. 47, 116,117, 232, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 60, 81,88, 209, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити .

Стягнути з ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за весь час затримки виплат в сумі 3163,09 ( три тисячі сто шістдесят три ) грн. та моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі ) грн. з відрахуванням обов'язкових платежів. В іншій частині позову про стягнення моральної шкоди відмовити.

Стягнути з відповідача ТОВ Торговий дім Докучаєвські чорноземи» судовий збір в сумі 516,30 грн. на рахунок 31214206700300 в УДКСУ у Красноградському районі, код отримувача - 37886402, код класифікації доходів бюджету - 22030001, банк отримувач - ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача МФО - 851011.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а для осіб які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Харківської області через Красноградський райсуд.

Суддя