Постанова № 30444010, 02.04.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1757/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Котовської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібзавод «Поділля» про стягнення податкового боргу в сумі 1487 грн. 92 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Котовська об’єднана державна податкова інспекція Одеської області Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібзавод «Поділля» про стягнення суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 1487 грн. 92 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ТОВ «Котовський хлібзавод «Поділля» перебуває на обліку Котовської ОДПІ Одеської області Державної податкової служби та відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1. ст.. 16 Податкового кодексу Країни є платником податків, та зобов’язаний сплачувати податки та збори у порядку, встановленому чинним законодавством. Так, заборгованість ТОВ «Котовський хлібзавод «Поділля» по земельному податку виникла 30.12.2012 року у зв’язку з несплатою суми податку, визначеного платником податку самостійно в податковій декларації зі сплати за землю в сумі 743 грн. 98 коп., та збільшилася 30.01.2013 року на суму 743 грн. 94 коп.

Ухвалою суду від 13 березня 2013 року відкрито провадження по справі.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, до суду не з’явився без поважної причини, тому з урахуванням відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України, суд ухвалив про розгляд справи у письмовому провадженні.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.03.2002 року Виконавчим комітетом Котовської міської ради Одеської області за № 1 555 120 0000 000008 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібзавод «Поділля» (КОД ЄДРПОУ 31946916), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 243560.

З довідки про взяття на облік платника податків від 20.02.2013 року № 18 вбачається, що ТОВ «Котовський хлібзавод «Поділля» знаходиться на обліку Котовської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби з 20.03.2002 року за № 3807.

Відповідач – ТОВ «Котовський хлібзавод «Поділля» має заборгованість у розмірі 1487 грн. 92 коп. по земельному податку.

Судом встановлено, що податковий борг ТОВ «Котовський хлібзавод «Поділля» по податку на землю виник у зв’язку з несплатою суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків за податковою декларацією з плати за землю, яку відповідачем подано до Котовської ОДПІ Одеської області Державної податкової служби, а саме: податкова декларація зі сплати за землю №1406 від 20.02.2012 року, згідно якої підприємством нараховано податок за земельні ділянки промисловості на 2012 рік у розмірі 8927,72 грн. , та визначено суму податкового зобов’язання за базові податкові (звітні) місяці поточного року з січня по грудень 743 грн. 98 коп., та збільшилася 30.01.2013 року на суму 743 грн. 94 коп.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю – це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України, передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.п.269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками податку є, зокрема, землекористувачі.

Відповідно до п.п. 270.1.1. п. 270.1 ст. 270 ПК України, об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.п. 271.1.1. п. 271.1 ст. 271 ПК України, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

Пунктом 286.2 ст. 286 ПК України, передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 цього кодексу з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, виходячи з положень п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України податкові зобов’язання, визначені відповідачем у податковій декларації № 1406 від 20.02.2012 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 2012 рік є узгодженими у день подання вказаної декларації та не підлягають оскарженню.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом (пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідачем не сплачено у повному обсязі та протягом граничного строку самостійно визначені податкові зобов’язання з орендної плати за орендовані земельні ділянки, внаслідок чого у відповідача з цього податку утворилась заборгованість у розмірі сумі 743 грн. 98 коп.,а також пеня, нахована на суму грошового зобов'язання податкового 743 грн. 94 коп., набула статусу податкового боргу та підлягає стягненню.

Відповідно до п. 59.1. статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.4 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що в порядку, визначеному ст.ст. 58, 59 Податкового кодексу України, керівнику підприємства вручено податкову вимогу №69 від 14.12.2011 року, та 23.12.2011 року керівнику підприємства було направлено лист з вимогою виділити майно, яке перебуває у його власності з метою забезпечення податкової застави.

Вказана податкова вимога відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалася, а тому вона є чинною та підлягає виконанню.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори у порядку встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює до платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 20.1.28. ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 VI, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи, ТОВ «Котовський хлібзавод «Поділля» у добровільному порядку заборгованість по земельному податку в сумі 1487 грн.92 коп. не погашено.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, враховуючи, що відповідачем не погашений податковий борг, суд вважає, що позовні вимоги Котовської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби є обґрунтованими та законними, у зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158 – 163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Котовської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський хлібзавод «Поділля» (податковий номер 31946916, адреса:66300, Одеська область, м. Котовськ, пр-т Котовського, 21) суму податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб в сумі 1487 грн. 92 коп., реквізити: Одержувач УДКСУ у Котовському районі Одеської області, код 37984302, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код платежу 13050100 р/р 33211811700019.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В.Андрухів