Вирок № 30443176, 21.03.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

дата документа 21.03.2013

Справа № 320/12/13- к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Зимогляд В.В.,

при секретарі - Галикіної Н.Г.,

за участю прокурора - Фурманенко М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, не працюючого, з середньотехнічною освітою, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 164 ч. 1, 286 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 згідно з рішенням Мелітопольського міськрайонного суду, виконавчий лист № 2-3224 від 03.08.2008 року, зобов'язаний до виплати аліментів у розмірі 300 гривень, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 26.05.2008 року до його повноліття. Однак ОСОБА_1 в період часу з 09.09.2011 року по 01.10.2012 року, злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), що виразилося в систематичній невиплаті аліментів у розмірі 300 гривень, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 4744 гривні, що перевищує суму виплат по аліментам за шість місяців.

Крім того, 22.09.2012 року приблизно в 00 годин 05 хвилин, водій ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, не маючи посвідчення водія на право керування транспортнім засобом та реєстраційного документа на транспортний засіб, керуючи автомобілем Volkswagen без реєстраційного номеру, почав рух по Площі Перемоги в м. Мелітополі, від тротуарного каменю алеї Площі Перемоги в напрямку вул. Свердлова. Водій ОСОБА_1, перед початком руху не переконався в безпеці та, що це не спричинить перешкоди чи небезпеки іншім учасникам руху, та на шляху прямування маючи технічну можливість запобігти ДТП, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який стояв на проїзній частині Площі Перемоги в м. Мелітополі, біля сходинок до фонтану. В результаті ДТП пішохід ОСОБА_3, отримав тяжкі тілесні ушкодження. У діях ОСОБА_1, є порушення п. п. 2.1, 2.9, 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

2. Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів:

2.1. «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, б) реєстраційний документ на транспортний засіб, г) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»;

«Водієві забороняється: керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, та керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, без номерного знака»;

10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення п. 10.1 ПДР України, скоєне водієм ОСОБА_1, знаходиться у причинному зв'язку з ДТП і її наслідками.

Згідно з висновком судової медичної експертизи № 880 від 24.10.2012 потерпілому ОСОБА_3, внаслідок ДТП, були заподіяні наступні тілесні ушкодження: відкриті осколкові переломи обох гомілкових кісток у верхній і середній третинах, зі зміщенням уламків, залученням кістково-мозкових каналів і наявністю рани правої гомілки, проникаючої в зону переломів кісток, вказані тілесні ушкодження кваліфікуються, як тяжкі, небезпечні для життя.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ст.ст. 164 ч. 1, 286 ч. 2 КК України визнав в повному обсязі та пояснив, що в нього від шлюбу з ОСОБА_2 є малолітній син - ОСОБА_4 Згідно з рішенням Мелітопольського міськрайонного суду, виконавчий лист № 2-3224 від 03.08.2008 року, він зобов'язаний до виплати аліментів у розмірі 300 гривень, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 26.05.2008 року до повноліття дитини. Однак він не сплачував аліменти, оскільки в нього було скрутне матеріальне становище, окрім того він деякий час мешкав за межами України та не мав змоги сплачувати аліменти.

Крім того, 22.09.2012 року, перебуваючи в стані легкого алкогольного сп'яніння, на площі Перемоги в м. Мелітополі він зустрів своїх знайомих, між якими почалась сварка. Його знайомий сів до нього в машину, та сказав, щоб той їхав. Коли він почав рух, то почув якийсь удар, однак не звернув на це уваги. Про те, що він скоїв ДТП, в результаті якого зазнав тілесні ушкодження ОСОБА_3, він дізнався на наступний день від співробітників ДАІ.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1, його вина також підтверджується поясненими потерплих, а саме:

- поясненнями потерпілої ОСОБА_2, яка в судовому засіданні пояснила, що в неї с обвинуваченим є спільна дитина - ОСОБА_4 Згідно з рішенням Мелітопольського міськрайонного суду, виконавчий лист № 2-3224 від 03.08.2008 року, ОСОБА_1 зобов'язаний до виплати аліментів у розмірі 300 гривень, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, починаючи з 26.05.2008 року до його повноліття. Однак за останні 5 років він сплатив всього 800 гривень та бачив дитину останній раз, коли їй було 8 місяців. ОСОБА_2 не наполягає на покаранні у вигляді позбавлення волі.

- поясненнями потерпілого ОСОБА_3 який в судовому засіданні пояснив, що 22.09.2013 року він знаходився на площі Перемоги в м. Мелітополі разом зі своєю дівчиною. Несподівано з'явився автомобіль, який прямував у їх напрямок, він встиг відштовхнути дівчину, після чого автомобіль переднім колесом наїхав йому на ступню, внаслідок чого він зазнав тілесні ушкодженні у вигляді перелому ноги. Автомобіль рухався за швидкістю біля 40 км/г. Після наїзду автомобіль продовжив рух не зупиняючись. ОСОБА_3 не наполягає на покаранні у вигляді позбавлення волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органами досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежитись допитом обвинуваченого та потерпілих.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ст. 164 ч. 1 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів); за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так обвинувачений ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, і хоча є не судимим в силу ст. 89 КК України, це характеризує його як особу, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 286 ч. 2 КК України в стані алкогольного сп'яніння.

Однак, він щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, вину та розмір цивільних позовів визнав повністю, позитивно характеризується за місцем мешкання, що в сукупності дозволяє суду обрати йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Цивільний позов, заявлений Мелітопольським міжрайонним прокурором, підлягає повному задоволенню у зв'язку з визнанням цього позову обвинуваченим.

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_3, підлягає повному задоволенню у зв'язку з визнанням цього позову обвинуваченим.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України (в редакції 2012 року), суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 164, ч. 2 ст. 286 КК України та призначити:

- за ст. 164 ч. 1 КК України - 1 /один/ рік обмеження волі;

- за ст. 286 ч. 2 КК України - 5 /п'ять/ років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 /три/ років.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого, визначити до відбування ОСОБА_1 - 5 /п'ять/ років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 /три/ роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1, звільнити від відбуття призначеного основного покарання, якщо він протягом 3 / трьох / років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін, у вигляді підписки про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Мелітополя, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду у розмірі 1308 /одна тисяча триста вісім/ гривень 72 копійки та моральну шкоду у розмірі 10000 /десять тисяч/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Мелітопольської міської Ради, р/р 31416544700013 код ЄДРПОУ 01992877, код ОКПО 34676932 банк УДК ГУДК у Запорізькій області, місцевий бюджет м. Мелітополя 24060300 МФО 813015 витрати на лікування потерпілого у розмірі 5446 /п'ять тисяч чотириста сорок шість/ гривень 72 копійки.

Речовий доказ, а саме: автомобіль Volkswagen без реєстраційного номера, чорного кольору, що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1, згідно розписці від 15.11.2012 року - повернути власнику.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: В.В. Зимогляд