Рішення № 30442917, 04.04.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 березня 2013 р. Справа № 903/57/13-г

за позовом Прокурора м.Нововолинська в інтересах держави в особі Державного агенства України з управління державними корпоративними правами та майном, м.Київ

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Фонд державного майна України, м.Київ

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області, м.Луцьк

до відповідачів: - Закритого акціонерного товариства "Салют", с.Світязь Шацького району;

- Світязької сільської ради, с.Світязь Шацького району;

- Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", м.Луцьк

про визнання незаконними рішень, визнання недійсною державної реєстрації свідоцтва на право власності на майно, визнання права власності на майно

Суддя Бондарєв С. В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Тетенко В.В., довіреність № 38 від 13.12.2012р.

від 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України - н/з;

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області Ткачук Д.І. - довіреність від 21.01.2011р. №6;

від відповідачів: - ЗАТ "Салют" - Пащук В.С. - довіреність №31 від 11.03.2013р., Слабенко С.І. - довіреність №32 від 04.07.2012р., Деркач Д.В. - довіреність №32 від 11.03.2013р.,Нежур О.О. - директор.

- Світязька сільська рада - н/з;

- КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" - Гейзер С.А. - довіреність від 29.03.2013р. №719.

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва Загоруйко С.

Суть спору: Прокурор м.Нововолинська в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд державного майна України, звернувся до суду з позовом до відповідачів: Закритого акціонерного товариства "Салют", Світязької сільської ради, Комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації", в якому просить:

1. Поновити строки позовної давності.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району Волинської області № 81 від 30.11.2001р. щодо оформлення права власності за ВАТ «Нотекс» на об'єкти нерухомого майна дитячого табору «Салют».

3. Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району Волинської області № 111 від 15 листопада 2002 року «Про оформлення права власності на будівлі оздоровчого табору «Салют».

4. Визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію свідоцтв про право власності серії АБ за № 27614 від 16.12.002, серії АБ за № 27615 від 16.12.2002, серії АБ за №27616 від 16.12.2002, серії АБ за № 27612 від 16.12.2002 на об'єкти нерухомого майна: адміністративний корпус з ізолятором «А-1», будинок сторожа «Б-1», будинок № 1, будинок № 2 «Е-1», будинок № 3 «М-1», будинок збірний -П-1», котельня «Ж-1», насосна станція «В-1», склад на 5 відділів «Г-1», спальний корпус № 1 «С-2», спальний корпус № 2 «Д-1», їдальня « 3-1», будинок № 4 «Р-1», господарський корпус «К-1», що знаходяться за адресою урочище Гушово, Світязька сільська рада, Шацький район, Волинська область з виключенням відповідних записів з реєстру прав власності на нерухоме майно.

5. Визнати право власності за державою в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном на об'єкти нерухомого майна: адміністративний корпус з ізолятором «А-1», будинок сторожа «Б-1», будинок № 1, будинок № 2 «Е-1», будинок № З «М-1», будинок збірний «П-1», котельня «Ж-1», насосна станція «В-1», склад на 5 відділів «Г-1», спальний корпус № 1 «С-2», спальний корпус № 2 «Д-1», їдальня « 3-1», будинок № 4 «Р-1», господарський корпус «К-1», що знаходяться за адресою урочище Гушово, Світязька сільська рада, Шацький район, Волинська область.

6. Витребувати майно з чужого незаконного володіння та зобов'язати ЗAT «Салют» повернути державі в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном об'єкти нерухомого майна: адміністративний корпус з ізолятором «А-1», будинок сторожа «Б-1», будинок № 1, будинок № 2 «Е-1», будинок № З «М-1», будинок збірний «П-1», котельня «Ж-1», насосна станція «В-1», склад на 5 відділів «Г-1», спальний корпус № 1 «С-2», спальний корпус № 2 «Д-1», їдальня « 3-1», будинок № 4 «Р-1», господарський корпус «К-1», що знаходяться за адресою урочище Гушово, Світязька сільська рада, Шацький район, Волинська область.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному об'ємі з підстав викладених у позовній заяві.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокурор посилається на те, що в ході перевірки законності відчуження майна дитячого табору "Салют" встановлено порушення вимог чинного законодавства, оскільки у ВАТ "Нотекс" були відсутні правові підстави для розпорядження майном дитячого табору "Салют". Так, дитячий табір "Салют" побудовано згідно наказу Мінвуглепрому УРСР №480 від 30.12.1977р. та прийнято в експлуатацію ДП "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика" 29.12.1982р. Земельна ділянка для обслуговування території дитячого табору надана ДП "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика " рішенням виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 22.09.1970р. №364. ДП "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика " перебувало у складі Українського промислового об'єднання по виробництву бавовняної продукції Міністерства легкої промисловості УРСР і перебувало у державній власності.

Указом Президента України від 15.06.1993р. №210 "Про корпоратизацію підприємств" був визначений порядок корпоратизації підприємств державної форми власності.

Відповідно до п. 2 вищевказаного Указу, засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.

В 1994р. розпочався процес корпоратизації ДП "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика" і наказом державного комітету з легкої та текстильної промисловості від 18.03.1994р. №56 ДП "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика" перетворено у ВАТ "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика "Нотекс" (далі ВАТ "Нотекс").

Згідно переліку майна, переданого РВ ФДМУ по Волинській області ВАТ "Нотекс", нерухоме майно дитячого табору "Салют", яке знаходиться за адресою: Шацький район, с.Світязь, не передавалось, тобто не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Нотекс", не передавалось на баланс, а тому останній не був власником і не мав права розпоряджатись майном дитячого табору "Салют".

Оскільки спірне майно дитячого табору "Салют" не перебувало у власності ВАТ "Нотекс", воно неправомірно було передано до статутного фонду ЗАТ "Салют", а тому і рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради про оформлення права власності слід визнати недійсними.

Відповідач - Світязька сільська рада - в судове засідання не з'явився, в клопотанні від 29.01.2013р. №33/19/2-13 просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги визнав.

Відповідач - ЗАТ "Салют" -в судовому засіданні, у відзиві від 20.02.2013р. , в додаткових письмових поясненнях від 11.03.2012р. позов заперечив, зазначив, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку позовної давності та просить в заяві від 20.02.2013р. застосувати позовну давність до позовних вимог; ряд позовних вимог (визнання незаконними та скасування рішень та дій про визнання права власності, реєстрації права власності, визнання недійсними свідоцтв) можуть бути предметом розгляду адміністративного судочинства, тому, на думку відповідача, в цій частині слід залишити позов без розгляду. Крім того, зазначив, що створення ВАТ "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика "Нотекс" відбувалось згідно наказу Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості №56 від 18.03.1994р., відповідно до якого в результаті корпоратизації було перетворене ДП "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика" у ВАТ "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика "Нотекс" як цілісний майновий комплекс. ВАТ "Нотекс" є правонаступником Державного підприємства з переходом до нього всіх активів та пасивів. Виключеними є лише об'єкти житлового фонду (два гуртожитки) про що в акті оцінки вартості цілісного майнового комплексу є окреме посилання. Твердження прокурора про те, що у 1994р. при перетворенні Нововолинської бавовнопрядильної фабрики у статутний фонд ВАТ "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика "Нотекс" начебто не було передано нерухоме майно дитячого табору "Салют" є помилковим та безпідставним. На думку представника відповідача ряд доказів свідчать про те, що дитячий табір "Салют" передавався в статутний фонд ВАТ "Нотекс" та перебував на балансі товариства. Спірні рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради прийняті з дотриманням норм чинного законодавства. Державна реєстрація свідоцтв про право власності майна дитячого табору "Салют" за ЗАТ "Салют" та оформлення права власності на майно дитячого табору "Салют" за ЗАТ "Салют" відбулася з дотриманням порядку і норм чинного законодавства. Перелік майна, переданого до статутного фонду товариства не є належним доказом того, що майно дитячого табору "Салют" до статутного фонду ВАТ "Нотекс" не передавалось.

В клопотанні від 20.02.2013р., в судовому засіданні відповідач - ЗАТ "Салют" - просить припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що позивачем заявлені позовні вимоги, які слід розглядати як в порядку адміністративного, так і господарського судочинства, що, на його думку, є недопустимим. В обґрунтування даного клопотання посилається на п. 14 Постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011р. №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".

Представник відповідача - КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" в судовому засіданні, в поясненні від 29.03.2013р. №718 зазначив, що позовні вимоги щодо скасування рішень Світязької сільської ради та державної реєстрації права власності необхідно розглядати за правилами адміністративного судочинства. Крім того, зазначив, що не заперечує щодо задоволення позовної вимоги про визнання права власності за державою в особі позивача - Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном - на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Шацький район Світязька сільська рада, урочище Гушово.

Прокурор в судовому засіданні, в поясненні віл 27.03.2013р. №944 вих.-13 зазначив, що дана справа підсудна господарському судочинству з огляду на приписи ч. 3 ст. 16 ГПК України, п. 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ.

Представники позивача, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області в судовому засіданні підтримали думку прокурора.

Згідно ст. 1 ГПК України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами:

підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів;

державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України;

прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави;

Рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 1 статті 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

Частиною 3 статті 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна. .

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам " від 24.10.2011р. №10 господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації, а також спори зі справ, що виникають з корпоративних відносин.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника ЗАТ "Салют" щодо припинення провадження у справі в частині вимог слід залишити без задоволення як необгрунтоване.

В клопотанні від 21.02.2013р., в судовому засіданні відповідач - ЗАТ "Салют" - просить суд застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що з 1994року, коли відбулося перетворення Нововолинської бавовнопрядильної фабрики, позивач (а не прокурор) дізнався про порушення свого права та саме з цього моменту розпочався перебіг строку позовної давності.

Прокуратура м.Нововолинська в листі від 11.03.2013р. №720 зазначила, що поважною причиною пропуску строку звернення до суду стало те, що факт відсутності у ВАТ "Нотекс" правових підстав для розпорядження майном дитячого табору "Салют" прокуратурі м.Нововолинська стало відомо в лютому 2012р. під час проведеної перевірки на виконання завдання прокуратури Волинської області; будь-якими перевірками, що проводились до лютого 2012р. прокуратурою м.Нововолинська не охоплювались питання порушенні у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні, в поясненні від 06.03.2013р. №20/1-2-43 зазначив, що для позивача перебіг строку позовної давності розпочався з моменту, коли він довідався про порушення свого права та про осіб, які його порушили, тобто з моменту надходження до позивача 07.08.2012р. листа ЗАТ "Салют" від 02.08.2012р. за вх. №10/2885.

Третя особа - Фонд державного майна України - в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №4301031448373). В поясненні від 12.03.2013р. №10-25-3065 Фонд державного майна зазначив, що ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс» було створено шляхом корпоратизації Державного підприємства «Нововолинська бавовно прядильна фабрика». Корпоратизація відбувалась згідно з Указом Президента України від 15.06.1993р. №210/93 «Про корпоратизацію підприємств» та Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. №508; відповідно до пункту 14 зазначеного Положення у процесі корпоратизації підприємств, об'єднань, що не привели свій статус у відповідність з чинним законодавством, їх структурні підрозділи (одиниці) можуть бути перетворені за рішенням засновника у самостійні підприємства, в тому числі у відкриті акціонерні товариства; відповідно до п. 2 Указу Президента України від 15.06.1993р. №210/93 засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються в процесі корпоратизації на базі загальнодержавної власності, з боку держави є орган, уповноважений управляти державним майном; пунктом 8 Указу Президента України від 15.06.1993р. №210/93 встановлено, що засновники відкритих акціонерних товариств після прийняття рішення про їх приватизацію передають акції цих товариств державним органам приватизації в порядку, визначеному Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Фондом державного майна України; тобто, державні органи приватизації здійснюють тільки продаж акцій відкритих акціонерних товариств, створених органами управління в процесі приватизації. А отже, повноваження власника державні органи приватизації здійснюють саме щодо акцій цих акціонерних товариств; Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області здійснювало приватизацію державного пакета акцій ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс»; в архіві Фонду державного майна України інформація щодо корпоратизації Державного підприємства «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика» відсутня.

Третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області - в судовому засіданні, в поясненні від від 28.03.2013р. №10-06-568 зазначила, що перетворення ДП «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика у ВАТ «Нотекс» і, відповідно, формування статутного фонду ВАТ, здійснювалось державним комітетом України з легкої та текстильної промисловості; в регіональному відділенні відсутні будь які документи, що стосуються корпоратизації вказаного підприємства окрім наказу державного комітету України з легкої та текстильної промисловості від 18.03.1994р. № 56 «Про створення відкритого акціонерного товариства Нововолинської бавовнопрядильної фабрики «Нотекс» та акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого головою Держкомлегтексу 11.03.1994.; на підставі наказу Держкомлегтексу від 15.06.1994р. № 135, яким було передано регіональному відділенню акції ВАТ «Нотекс», здійснювався лише продаж державної частки акцій ВАТ відповідно до плану розміщення акцій відкритого акціонерного товариства «Нотекс» затвердженого начальником РВ ФДМУ по Волинській області 07.07.1994.; згідно з наказом регіонального відділення № 177 від 19.04.1999 «Про завершення приватизації ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс», процес приватизації ВАТ завершений; на підставі звернення ВАТ «Нотекс» від 30.07.2004 № 117/5, беручи до уваги лист Мінпромполітики України від 26.07.2004 № 14/5-1-1437, керуючись Положенням про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом ФДМУ від 25.11.2003 № 2097, регіональним відділенням видано перелік майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства «Нотекс»; в відомостях розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.02.1994, що були надані ВАТ «Нотекс» для видачі вищезазначеного переліку відсутнє нерухоме майно дитячого табору «Салют»; відповідно в переліку майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Нотекс» виданого регіональним відділенням, внесено лише ті об'єкти, що були відображені в документах поданих ВАТ для видачі такого переліку.

На виконання вимог ухвали господарського суду Волинської області від 12.03.2013р. щодо надання первинних доказів щодо корпоратизації ДП "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика" надійшов лист державного архіву Волинської області, в якому вказано, що в перевірених архівних документах фонду Нововолинська бавовнопрядильна фабрика первинних матеріалів за наслідками корпоратизації не виявлено. Інформації з Центрального державного архіву Нововолинської міської ради на час проведення судового засідання не надійшла.

Пунктом 2.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. передбачено, що у разі неподання оригіналів документів на вимогу суду справа розглядається за наявними доказами, оцінка яких здійснюється відповідно вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК.

Вимоги ухвал суду щодо надання оригіналів долучених до справи доказів та витребуваних судом додаткових матеріалів прокурором та сторонами по справі не виконано, за виключенням надання для огляду оригіналу наказу Держкомлегтексу від 18.03.1994р. №56 "Про створення відкритого акціонерного товариства Нововолинської бавовнопрядильної фабрики "Нотекс", акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 23.02.1994р., затвердженого головою Держкомлегтексу.

В судовому засіданні за участю представників сторін було оглянуто матеріали інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна (урочище Гушово Світязької сільської ради Шацького району) та кримінальної справи №50-013-12 порушеної за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ВАТ "Нотекс" при відчуженні цілісного майнового комплексу - дитячого табору відпочинку "Салют" та реалізації майна акціонерного товариства за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 Кримінального кодексу України.

Беручи до уваги суть спору та матеріали справи, а також встановлені ст. 69 ГПК строки вирішення спору, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в справі матеріалами за відсутності представників Фонду державного майна України, Світязької сільської ради,повідомлених належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

в с т а н о в и в:

Дитячий табір «Салют» побудовано згідно наказу Мінвуглегірому УССР № 480 від 30 грудня 1977 року та прийнятий у експлуатацію ДП «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика» 29 грудня 1982 року, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття завершеного будівництвом об'єкта в експлуатацію.

Земельна ділянка для обслуговування території дитячого табору надана ДП «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика» рішеннями виконавчого комітету Волинської обласної ради народних депутатів від 22.09.1970 №364 площею 4,87 га та від 23.06.1980 №259 площею 0, 54 га.

Згідно статті 11 Конституції Української РСР в редакції 1978 року (діючої на момент введення дитячого табору в експлуатацію) державна власність - це спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Указом Президента України від 15.06.1993р. №210 «Про корпоратизацію підприємств» визначений порядок корпоратизації підприємств державної форми власності. Відповідно до п. 2 вищевказаного Указу, засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.

В 1994 році розпочався процес корпоратизації ДП «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика».

18.03.1994р. Державним комітетом України з легкої і текстильної промисловості видано наказ №56 "Про створення відкритого акціонерного товариства Нововолинської бавовнопрядильної фабрики "Нотекс".

Згідно п. 1 даного наказу було перетворено Нововолинську бавовнопрядильну державну фабрику у відкрите акціонерне товариство.

Пунктом 3 наказу №56 від 18.03.1994р. встановлено, що з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства Нововолинської бавовнопрядильної фабрики "Нотекс" до нього переходять активи та пасиви державного підприємства і воно стає правонаступником його прав та обов'язків.

Згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого головою Держкомлегтексу 11.03.1994р. на підставі передаточного балансу та документації про результати інвентаризації, оціночна вартість майна Нововолинської бавовнопрядильної фабрики становила 23 018 730 тис. крб.

Фінансовим управлінням ОДА 27.05.1994 зареєстровано випуск акцій ВАТ «Нотекс» у кількості 219 226 акцій на загальну суму 23018730 тис. крб., номінальна вартість однієї акції становила 105 тис. крб. (згідно листа ФДМУ).

Відповідно до сертифікату, виданого 27.05.1994р., РВ ФДМУ по Волинській області належать прості іменні акції номінальною вартістю 105000 крб. в кількості 219226 шт. на загальну суму 23 018 730 тис. крб.

Згідно наказу Держкомлегтексу від 15.06.1994 №135 передано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Волинській області акції ВАТ «Нотекс». Актом № 12 від 22.06.1994р. Держкомлегтекс передав, а Регіональне відділення Фонду держмайна по Волинській області прийняло сертифікат акцій на суму 23018730 тис. крб., який відповідав сумарній номінальній вартості акцій ВАТ «Нотекс».

Продаж акцій ВАТ «Нотекс» здійснювався відповідно до плану розміщення акцій ВАТ «Нотекс», затвердженого 07.07.1994р. начальником РВ ФДМУ по Волинській області.

У зв'язку з дробленням акцій на одному із спеціалізованих сертифікатних аукціонів за компенсаційні сертифікати, відповідно до Положення про порядок проведення спеціалізованих сертифікатних аукціонів за компенсаційні сертифікати, затвердженого наказом ФДМУ від 05.04.1996р. № 395, Волинським територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 20.02.1998р. перереєстровано випуск акцій номінальною вартістю однієї акції 0,05 грн. на загальну суму 230 187, 3 грн. у кількості 4603746 шт. акцій.

Згідно протоколу № 5, затвердженого начальником РВ ФДМУ по Волинській області від 26.04.1998р., вартість державної частки у статутному капіталі ВАТ «Нотекс» 4603746 шт. сплачена.

Згідно наказу РВ ФДМУ по Волинській області від 19.04.1999 № 177 процес приватизації ВАТ «Нотекс» завершений.

На думку прокурора, згідно переліку майна, переданого РВ ФДМУ по Волинській області ВАТ "Нотекс" майно, яке знаходиться за адресою урочище Гушово, Світязька сільська рада Шацького району не передавалось, тобто не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Нотекс", не передавалось на баланс, а тому останній не був власником і не мав права розпоряджатись майном дитячого табору "Салют".

Питання підготовки та корпоратизації (приватизації) підприємства: ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика "Нотекс", набуття прав власності на майно в період 1991 - 1994 років регулювалась чинними на той час нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року (чинному на виникнення спірних правовідносин) до державної власності в Україні належать загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно - територіальних одиниць (комунальна власність).

Статтею 34 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року (чинному на виникнення спірних правовідносин) загальнодержавну (республіканську) власність складають: майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне (республіканське) значення; кошти республіканського бюджету; республіканський національний банк, інші державні республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

У загальнодержавній (республіканській) власності може перебувати також інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами.

Згідно ст. 35 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року (чинному на виникнення спірних правовідносин) об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.

Тобто, згідно чинного на момент корпоратизації ДП "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика" у ВАТ «Нотекс» законодавства нерухоме майно дитячого оздоровчого табору «Салют» в урочищі Гушово, Світязької сільської ради у Шацькому районі, Волинської області не відносилось до об'єктів права загальнодержавної або комунальної власності.

Кабінетом Міністрів України 05.11.1991 року була прийнята постанова №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) до розмежування державної власності всі об'єкти знаходились у державній власності.

Згідно із пунктами 2 та 3 вказаної постанови Міністерствам і відомствам України, органам, уповноваженим управляти державним майном необхідно здійснити до 1 січня 1992 року передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком: передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 p. N 285 "Про порядок передачі підприємств,об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд", повідомленням про це органів державної статистики, податкових та фінансових органів.

Відповідно до «Переліку державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності)», затвердженого цією постановою від 05.11.1991р., передачі у комунальну власність підлягали не всі об'єкти державної власності, що знаходились у віданні міністерств і відомств, інших органів, уповноважених управляти державним майном, а лише перераховані у підрозділі "Охорона здоров'я, соціальне забезпечення"розділу І, де зазначено, що у власність областей передаються такі об'єкти: багатопрофільні та спеціалізовані лікарні для дорослих і дітей,пологові будинки, госпіталі для інвалідів Вітчизняної війни, диспансери, поліклініки, санаторії для лікування дорослих і підлітків, хворих на туберкульоз, спеціалізовані санаторії, станції переливання крові, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, будинки дитини, санітарні епідеміологічні, дезинфекційні станції, бюро судово-медичної експертизи та патолого-анатомічні бюро, центри "Здоров'я", аптечні склади, магазини аптечні та оптики, будинки-інтернати для престарілих та інвалідів, бальнео- і грязелікарні, молочні кухні, лікарняні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, медичні бібліотеки, медичні училища, інші місцеві підприємства, організації та установи, крім тих, перебувають у відомчому підпорядкуванні.

Згідно чинного на момент корпоратизації ВАТ «Нотекс" законодавства, нерухоме майно дитячого оздоровчого табору «Салют» в урочищі Гушово, Світязької сільської ради у Шацькому районі, Волинської області не передавалось до складу комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць Волинської області, натомість вартість спірних будівель та споруд буди включено у статутний капітал акціонерного товариства, створеного в процесі перетворення державного підприємства у акціонерне товариство.

Згідно ст. 86 ЦК Української РСР ( із змінами, внесеними Законом 3718-12 від 16.12.93р.) (чинному на час виникнення спірних правовідносин) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України "Про власність", цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Відповідно до статті 4 ЦК Української РСР, цивільні права виникають з підстав, передбачених законодавством, зокрема, з угод, з адміністративних актів.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про власність" від 07.02.1991 року (чинному на час виникнення спірних правовідносин), право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.

Нормою статті 4 Закону України "Про власність" встановлено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом, діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Відповідно ст. 21 Закону України "Про власність" право колективної власності виникає на підставі, зокрема, перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу; інших цивільно-правових угод.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 5 Закону України "Про підприємства в Україні", (чинної на момент створення ВАТ «Нотекс») останнє створювалось згідно з рішенням власника майна (уповноваженого ним органу) у випадках і порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Нормою статті 10 вищезгаданого Закону встановлено, що майно підприємства становлять основні фонди та обороти кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до законів України, статус підприємства та укладених угод належить йому на праві власності або повного господарського відання.

Підприємство, якщо інше не передбачено чинним законодавством його статутом, має право продавати і передавати іншим підприємствам, організаціям та установам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.

За статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" від 19 вересня 1991 року N 1576-ХІІ (чинному на час виникнення спірних правовідносин), товариство є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність.

За статтею 26 Закону України "Про господарські товариства" об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та майно, придбане на підставах, що не заборонені законом.

Згідно статті 13 Закону України "Про господарські товариства" внесками можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінні папери, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частин учасника та засновника у статутному фонді товариства.

Таким чином, у відповідності до вищезгаданих законодавчих актів, ВАТ «Нотекс» набуло власність на нерухоме майно дитячого оздоровчого табору «Салют» в урочищі Гушово, Світязької сільської ради у Шацькому районі, Волинської області.

Питання корпоратизації підприємства ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс» (ВАТ «Нотекс»), набуття ним прав власності на внесок до статутного фонду та реєстрація об'єктів нерухомого майна в період 1994 - 2002 років регулювалась наступними нормативно-правовими актами.

Відповідно до Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" було передбачено, що корпоратизацією є перетворення державних підприємств, у відкриті акціонерні товариства. Засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.

Засновники відкритих акціонерних товариств після прийняття рішення про їх приватизацію передають акції цих товариств державним органам приватизації в порядку, визначеному Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України.

На виконання Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" Кабінет Міністрів України 5 липня 1993 року прийняв постанову № 508 "Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств".

Відповідно до пунктів 3,4 цього Положення інвентаризації підлягає все майно державних підприємств, що приватизуються, включаючи об'єкт, невиробничого призначення, діючі об'єкти, об'єкти та предмети, що передані у прокат, оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі або резерві незалежно від технічного стану, також зараховані чи не зараховані з різних причин на баланс. Головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.

Відповідно до п. 13 названого Положення до затвердження нових форм первинного обліку підприємства і організації при інвентаризації застосовують типові форми первинної облікової документації інвентаризації, затверджені постановою Держкомстату СРСР від 28 грудня 1989 p. N 241 "Про затвердження форм первинної облікової документам для підприємств і організацій" (інвентаризаційні відомості, акти, тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1993 року N 71 була затверджена "Методика оцінки вартості об'єктів приватизації (постанова втратила чинність на підставі Постанови KM N 36 від 18.01.1995 року).

Згідно з цією Методикою та її відповідними пунктами передбачені наступне:

Методика встановлює порядок і спосіб оцінки майна, що приватизується, за відновною вартістю з урахуванням його складу.

Вона використовується для визначення початкової (аукціонної) ціну державного підприємства, розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється у процесі приватизації, а також для визначення ціни майна державного підприємства або окремих інвентарних об'єктів при викупі.

Відповідно до рішення державних органів приватизації оцінки майна може здійснюватися щодо всього підприємства в цілому як цілісного майнового комплексу чи його частини як окремого інвентарного об'єкта або групи інвентарних об'єктів.

Цілісний майновий комплекс - це господарський об'єкт із закінчений циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цілісного майнового комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства.

Оцінці вартості об'єкта приватизації повинна передувати його повна інвентаризація, проведена відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993 p. N 158.

Оцінка вартості майна державного підприємства як цілісного майнового комплексу здійснюється у 10-денний термін з дня подання документації про результати інвентаризації та завершується складанням акта встановленого зразка, що затверджується керівником відповідного органу приватизації (додатки N 1 і 2). До акта додається передаточний баланс і документація про результати інвентаризації згідно з Інструкцією по здійсненню оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди, затвердженою наказом Фонду державного майна від 9 березня 1993 p. N 117. Перший примірник документації зберігається у відповідних органах приватизації, другий - у покупця.

До інвентарних об'єктів належать будівлі, споруди, машини, устаткування та інші облікові одиниці основних засобів, нематеріальні активи, малоцінні та швидкозношувані предмети, виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція, незавершене капітальне будівництво та інші цінності, що реалізуються окремо як самостійний об'єкт продажу.

При підрахунку розміру статутного фонду ВАТ «Нотекс», створеного відповідно до вищезгаданого "Положення про порядок корпоратизації підприємств", статутний фонд визначався за діючою "Методикою оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди" та було складено п'ять відомостей розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.02.1994 року, про що свідчать матеріали інвентаризаційної справи.

Прокуратурою м.Нововолинська в обґрунтування позовних вимог вказано, що у 1994 році при перетворенні Нововолинської бавовнопрядильної фабрики у статутний фонд ВАТ "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика "Нотекс" не було передано нерухоме майно дитячого табору "Салют" і на підтвердження цих доказів надано копію переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика "Нотекс".

На думку суду, копія даного документа не є належним та достатнім доказом того, що майно дитячого табору "Салют" до статутного фонду ВАТ "Нотекс" не передавалось.

Відповідно до п. 2.1 Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих в складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства (надалі Положення), затвердженого Наказом ФДМУ від 25.11.2003р. передбачено, що при створені відкритого акціонерного товариства (при перетворені підприємства у ВАТ) в процесі приватизації (корпоратизації) передача об'єктів нерухомого майна проводиться на підставі наказів засновників відкритих акціонерних товариств за актом приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства.

Як вбачається з долучених до позову доказів, акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного фонду ВАТ, інвентаризаційні описи основних фондів, складених на дату оцінки об'єктів, аудиторський висновок або документи бухгалтерського обліку ВАТ "Нотекс", які б давали відповідь на питання, яке нерухоме майно перебуває на балансі ВАТ "Нотекс" станом на 2004р. та яке перебувало на балансі ВАТ за наслідками корпоратизації станом на 1994р., не надано.

Відповідно до п. 1.4 Положення підлягають підтвердженню права власності тільки на об'єкти нерухомого майна під час приватизації або створення господарських товариств, які перебувають на балансі товариства.

Станом на 2004р. майно дитячого табору "Салют" не могло перебувати на балансі ВАТ "Нотекс", оскільки попередньо було передано в статутний фонд ЗАТ "Салют". Відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" чинного на той час, товариство є власником майна переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу.

Таким чином, ВАТ "Нотекс" не могло підтверджувати право власності на майно дитячого табору "Салют", оскільки попередньо право власності на нього шляхом передачі майна в статутний фонд було передано ЗАТ "Салют". Відповідно перелік майна, що знаходиться на балансі ВАТ "Нотекс" станом на 2004р. не міг включати те майно, яке ВАТ "Нотекс" вже не належало.

Питання корпоратизації державного підприємства у ВАТ Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс» ( ВАТ «Нотекс»), набуття ним прав власності на внесок до статутного фонду (у т.ч. будівлі, споруди, інші об'єкти) в період 1994 - 2002 років підтверджуються наступними нормативними правовими актами.

Відповідно до Указу Президента від 15.06.1993 року № 210/93 "Про корпоратизацію підприємств", Постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 року N 508 "Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств" та наказу Міністерства економіки України від 27.08.1993 року № 54 "Про затвердження переліку підприємств, що підлягають корпоратизації", створено ВАТ «Нотекс» шляхом перетворення з ДП «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика»та затверджено його статут. Це здійснювалось за наступними етапами, а саме:

- Наказом Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості № 90 від 16.09.1993 року державне підприємство «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика» підлягало корпоратизації з 15 грудня 1993 року;

- Наказом № 119 від 23.12.1993 року голови Державного комітету- України з легкої і текстильної промисловості Никитенко Г.Г. було створено комісію з корпоратизації (відповідно до п. 2 "Положення про порядок корпоратизації підприємств" затвердженого постановою КМУ від 5 липня 1993 року, № 508);

- Наказом № 11 від 17.01.1994 року, директором Нововолинської бавовнопрядильної фабрики було призначено проведення інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, виробничих запасів незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва ремонту, цінностей, коштів, бланків суворої звітності, фінансових вкладень, розрахунків. Для проведення інвентаризації було призначено центральну інвентаризаційну комісію (6 чол.) та робочі комісії (29 комісій відповідно до п. 5 "Положення про інвентаризацію майна держави/ підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду", затвердженого постановою КМУ є 2 березня 1993 року, №158;

- Протоколом від 28 лютого 1994 року №1 комісія з корпоратизації розглянула результати інвентаризації майна Нововолинської бавовнопрядильної фабрики (відомості розрахунку вартості будівель споруд і передавальних пристроїв, відомості вартості машин, обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів, а також нематеріальних активів, відомості оборотних засобів, за станом на 1 лютого 1994 року складених з урахуванням вимог «Методики оцінки вартості об'єктівприватизації») та комісія склала "Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу", при цьому вказавши відомості про вилучені об'єкти з акту оцінки вартості майна ВАТ «Нотекс» - житловий фонд, два гуртожитки 606 тис. крб.;

- "Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу" головою Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості Никитенко Г.Г. 11 березня 1994 року було затверджено та скріплені підписом і гербовою печаткою;

- Державний комітет України з легкої і текстильної промисловості 18 березня 1994 року видав наказ № 56 згідно з яким було визнано, що після виконання робіт по інвентаризації та оцінці державного підприємства як єдиного майнового комплексу його перетворено у ВАТ «Нотекс», було затверджено статут ВАТ «Нотекс», встановлено, що з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви державного підприємства переходять до ВАТ «Нотекс» і воно стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства (відповідно до п.п. 11,15 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 року N 508 "Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств");

- Виконавчий комітет Нововолинської міської ради народних депутатів 30 березня 1994 року за № 706 здійснив державну реєстрацію юридичної особи та статуту ВАТ «Нотекс». При цьому, п.п. 3.3-3.5, 4.1 статуту ВАТ «Нотекс» передбачено, що товариство є правонаступником Нововолинської державної бавовнопрядильної фабрики, майно Товариства складається, зокрема, з основних засобів, вартість яких відображена в балансі Товариства та Товариство є власником, зокрема, майна переданого йому засновником у власність. Засновником Товариства є держава в особі Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості.

- Наказом № 36 від 30 березня 1994 року директору ВАТ «Нотекс», Колдаєву О.Д. за виконання особливо важливого завдання по корпоратизації підприємства «Нововолинська БПФ» виплачено премію за виконану роботу, згідно наряду-завданню від 28 січня 1994 року.

Згідно чинного на момент корпоратизації законодавства нерухоме майно дитячого оздоровчого табору "Салют" в урочищі Гушово, Світязької сільської ради було підставно включено у статутний капітал ВАТ "Нотекс", було йому передано згідно з рішенням власника майна та вартість якого відображалась в самостійному балансі підприємства.

В подальшому, після того як активи та пасиви Нововолинської державної бавовнопрядильної фабрики перейшли до ВАТ «Нотекс» та він став правонаступником прав та обов'язків корпоратизованого підприємства, товариство продовжило володіти, користуватися розпоряджатися майном дитячого оздоровчого табору «Салют».

Зокрема, про це свідчить наступне:

- 30 березня 1994 року директором ВАТ «Нотекс» Колдаєвим О.Д. видано наказ №59 «Про організацію роботи оздоровчого табору «Салют" на оз. Світязь та призначення відповідальних осіб за його безаварійну роботу в 1994р.»;

- 15 червня 1994 року директором ВАТ «Нотекс» Колдаєвим О.Д. видано наказ №65а «Про усунення недоліків виявлених про прийнятті до роботи оздоровчого табору «Салют» на оз. Світязь»;

- 14 листопада 1994 року директором ВАТ «Нотекс» Колдаєвим О.Д. видано наказ №89 «Про проведення інвентаризації цінностей та розрахунків», у т.ч. п.3 оздоровчий табір «Салют»;

- звіт з праці ВАТ «Нотекс» за 1995 рік, в якому відображаються окремим рядком витрати на оплату праці, пов'язаної з діяльністю «будинків відпочинку, пансіонатів, дитячих таборів відпочинку»;

- 7 червня 2001 року головою Шацької районної Ради народних депутатів було ВАТ «Нотекс» видано "Державний акт на право постійного користування землею" за №75 в Книзі записів державних актів;

- Рішенням Світязької сільської ради у Шацькому районі № 81 від 30.11.2001 року було оформлено право власності за ВАТ «Нотекс», на об'єкти дитячого оздоровчого табору «Салют», на підставі, зокрема Державного акту на право постійного користування землею І-ВЛ №001670, виданого 07.06.2011 року Шацькою районною Радою народних депутатів переліку основних засобів, що знаходяться на балансі ВАТ «Нотекс» по табору «Салют» в селі Світязь (згідно до інструкції "Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних або фізичних осіб", яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року №121 (втратив чинність від 06.08.2012 року);

- 30 серпня 2002 року директором ВАТ «Нотекс» Колдаєвим О.Д. на виконання рішення, прийнятого загальними зборами учасників від 22 серпня 2002 року, було згідно з «Актом прийому-передачі майна» передано в якості внеску до Статутного фонду ЗАТ «Салют» майно дитячого оздоровчого табору «Салют» (згідно з додатком №1, на загальну суму 520205 грн.);

- Зареєстрований Шацькою райдержадміністрацією установчий договір про створення та діяльність закритого акціонерного товариства Салют» від 05.09.2002 року, реєстраційний № Ю 0010056, відповідно до якого (п.2.2.2.) ВАТ «Нотекс» в якості оплати частини свого внеску передає майно на загальну суму 820205 грн., згідно з додатком №1 до протоколу загальних зборів учасників;

В 1994-2002 роках ВАТ «Нотекс» законно володів, користувався і розпоряджався майном дитячого оздоровчого табору «Салют» в урочищі Гушово, Світязької сільської ради у Шацькому районі, Волинської області.

ВАТ «Нотекс» як власник на свій розсуд розпорядився належним йому майном для здійснення господарської діяльності, зокрема, передавав його у володіння і користування іншій особі (ЗАТ «Салют»).

Згідно з наказом Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості № 135 від 16.09.1993 року було подано до регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області документи, згідно з "Порядком передачі акцій засновниками відкритих акціонерних товариств державним органам приватизації", затвердженим наказом Міністерства фінансів України, Фонду державного майна України від 09.08.1993 року N 56/342.

Відповідно до акту №12 від 22 червня 1994 року Державний комітет України з легкої і текстильної промисловості в особі заступника голови Малої Ганни Кузьмівни передав, а регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області в особі начальника Свириди Олександра Миколайовича прийняло такі документи, зокрема:

- п.2 Акт оцінки вартості майна ВАТ «Нотекс», затверджений 11.03.1994 року;

- п.4 Статут ВАТ «Нотекс»;

- п.5 Баланс на 01.02.1994 року, передаточний баланс, баланс та звіт про фінансові результати на 01.04.1994 року ВАТ «Нотекс».

У подальшому корпоратизовані підприємства у формі відкритих акціонерних товариств мали право додатково підтвердити право власності на нерухоме майно на підставі затвердженого "Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства", яке наказом Фонду державного майна N2097 від 25.11.2003 року та яким було передбачено:

"1.3. У разі офіційного звернення засновника акціонерного товариства, іншого господарського товариства або в разі, якщо засновника ліквідовано і правонаступник відсутній, державний орган приватизації здійснює роботи з упорядкування передачі об'єктів нерухомого майна.

1.4. Підлягають підтвердженню права власності тільки на об'єкти нерухомого майна під час приватизації або створення господарських товариств, будівництво яких (на дату оцінки) було закінчено та як прийняті в експлуатацію у встановленому порядку і перебувають на балансі товариства.

2.1. При створенні відкритого акціонерного товариства (при перетворенні підприємства у відкрите акціонерне товариство) у процесі приватизації (корпоратизації) передача об'єктів нерухомого майна проводиться на підставі наказів засновників відкритих акціонерних товариств...

2.3.Підтвердження права власності на нерухоме майно проводиться на підставі таких документів:

дані інвентаризаційних описів основних фондів, складені на дату оцінки об'єкта;

копія державного акта про право власності на землю або на прав: постійного користування земельною ділянкою;

акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу або акт оцінки вартості майна;

акти державних комісій про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (у разі наявності);

завірені копії установчих документів, які підтверджують правонаступництво приватизованого акціонерного товариства;

аудиторський висновок (у разі відсутності документів, що стосуються бухгалтерського обліку);

затверджений план приватизації (план розміщення акцій).

5.4. Акти приймання-передавання нерухомого майна та переліки нерухомого майна готуються в трьох примірниках..."

В 2003-2004 роках ВАТ «Нотекс" не володіло майном дитячого оздоровчого табору «Салют» і урочищі Гушово, Світязької сільської ради у Шацькому районі Волинської області та відповідно це майно не перебувало на балансі товариства.

Відповідно до п. 1.4 вищезазначеного Положення, листа №14/5- 1-1437 від 26.07.2004 року Міністерства промислової політики України та листа №117/5 від 30.07.2004 року ВАТ «Нотекс» Державний орган приватизації склав "Перелік майна переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства" (згідно п.3.1 Положення складається при оформлені договору купівлі - продажу об'єкта, приватизованого як цілісний майновий комплекс шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом).

Закрите акціонерне товариство «Салют» з 05.09.2002 року є окремим суб'єктом господарювання, має юридично відокремлене і закріплене за ним майно у формі основних фондів, оборотних коштів, інших цінностей. Майно суб'єктів господарювання було закріплено за ним у правовій формі, елементами якої господарське право визначило установчі документи (установчий договір і статут) суб'єкта, самостійний баланс, який відображає вартість майна суб'єкта в цілому.

ВАТ «Нотекс» був засновником ЗАТ «Салют» та здійснив повне внесення своєї частки майном до статутного капіталу закритого акціонерного товариства на загальну суму 820205 грн. У подальшому, 30 грудня 2009 року відбулась державна реєстрація припинення юридичної особи ВАТ «Нотекс» у зв'язку з визнанням її банкрутом.

При цьому, ЗАТ «Салют» не відповідає за зобов'язаннями свого засновника та набуло прав власності на майно, що належить суб'єктові згідно:

- рішення №111 Виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району від 15.11.2002 року "Про оформлення права власності на майно дитячого табору «Салют»" за ЗАТ «Салют»;

- внесених даних Волинським обласним бюро технічної інвентаризації до "Реєстру прав власності на нерухоме майно" за реєстраційним номером майна 1603002 від 24.06.2003 p., 1662261 від 28.06.2003 p., 1662281 від 28.06.2003 p., 1662319 від 28.06.2003 p., 1662328 від 28.06.2003 p., 1662419 від 28.06.2003 p., 1662454 від 28.06.2003 p., 1662470 від 28.06.2003 p., 1662485 від 28.06.2003 p., 1662336 від 28.06.2003 p., 1662354 від 28.06.2003 p., 1662390 від 28.06.2003 p., 1662489 від 28.06.2003 p., 1662495 від 28.06.2003 p.;

- розпорядження Шацької райдержадміністрації №201 від 13.12.2002 року Про погодження матеріалів інвентаризації земельної ділянки та передачі в оренду земель ЗАТ «Салют»;

- укладеного 26 березня 2003 році між Шацькою райдержадміністрацією та ЗАТ «Салют» договору оренди земельної ділянки, розташованої в с. Світязь, Шацького району за межами населеного пункту, цільове призначення земельної ділянки: розміщення дитячого оздоровчого табору.

Відповідно до статті 4 Цивільного кодексу Української РСР (№ 1540-VI), чинного у період виникнення спірних правовідносин, цивільні права виникають з підстав, передбачених законодавством, зокрема, з угод, з адміністративних актів.

За частиною 1 статті 21 Закону України "Про власність" право колективної власності виникає на підставі, зокрема, добровільного об'єднання майна юридичних осіб для створення акціонерних товариств.

За статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками та учасниками у власність; за статтею 26 цього Закону об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, що не заборонені законом.

Згідно статті 13 Закону України "Про господарські товариства" внесками можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права, кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства.

Нормами статей 319, 321 Цивільного кодексу України закріплено право власника володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, стаття 346 ЦК України не передбачає припинення права власності однієї особи (відповідача) на майно шляхом визнання судом цього права за іншою особою (позивачем) за умов наявності у відповіда чинних правовстановлюючих документів на майно.

Таким чином, ВАТ «Нотекс» володіло, користувалось та розпоряджалось всім майном, яке знаходилось на його балансі, на правах повного господарського відання, що в подальшому стало підставою для його передачі до статутного фонду ЗАТ «Салют».

З 2002 року ЗАТ «Салют" законно володіє, користується і розпоряджається майном дитячого оздоровчого табору «Салют» в урочищі Гушово, Світязької сільської ради у Шацькому районі, Волинської області.

ЗАТ «Салют» набуло право власності на нерухоме майно дитячого табору «Салют» на оплатній основі - шляхом внесення Відкритим акціонерним товариством «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс» майна в статутний фонд ЗАТ «Салют» в обмін на корпоративні права та частку у статутному фонді ЗАТ «Салют». В подальшому чинними акціонерами ЗАТ «Салют» через торгівця цінними паперами - Інвестиційну компанію «Атланта» було знову ж таки на оплатній основі викуплено 100% акцій ЗАТ «Салют», в тому числі частку у статутному фонді, належну Відкритому акціонерному товариству «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс». Відповідно до ст.4 Цивільного кодексу Української РСР (чинного на той час) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків (в тому числі права власності) є договори, адміністративні акти, рішення та дії, інші акти юридичного характеру.

Тобто, чинні акціонери є власниками ЗАТ «Салют», а останнє в розумінні чинного законодавства є добросовісним набувачем нерухомого майна дитячого табору «Салют».

Відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно у разі, якщо це майно було згублене, викрадене або вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно не з їхньої волі іншим шляхом.

Нерухоме майно ЗАТ «Салют» не було згублене, не є викрадене, воно також не може вважатись таким, що вибуло не з волі власника або особи якій він передав, за наслідками корпоратизації воно як було так і залишилось у володінні та управлінні засновника - Державного комітету з легкої і текстильної промисловості, тобто, всі зміни у його статусі відбувались не просто з волі, а за активних дій державного органу (приймались рішення про корпоратизацію та перетворення, затвердження статуту, призначення керівництва, тощо) пов'язаних з ініціюванням та проведенням процесу корпоратизації.

Разом з тим,прокурором подано позов не з підстав передбачених ст.388 Цивільного кодексу України, а з підстав передбачених ст.ст. 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України як безпідставно набуте майно. З даним твердженням позивача погодитись не можна. На момент набуття ЗАТ «Салют» права власності на нерухоме майно дитячого табору «Салют» такі підстави існували, а в подальшому не припинили своє існування. Указ Президента України від 15.06.1993р. №210 «Про корпоратизацію підприємств» та наказ Державного комітету з легкої і текстильної промисловості №56 від 18.03.94р. про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариства у встановленому законом порядку не скасовувались та судами недійсними не визнавались. Прокуратура визнає факт внесення ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс» майна дитячого табору в статутний фонд ЗАТ «Салют». Станом на дату подачі позову дійсними є свідоцтва про право власності на дане нерухоме майно та реєстрація права власності, не скасованими є рішення органів про визнання та оформлення права власності на нерухоме майно за ЗАТ «Салют».

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Жодних судових рішень з приводу скасування вищезгаданих рішень та свідоцтв судами України не приймалось, відтак, на момент подачі позову ЗАТ «Салют» на законних підставах набуто право власності на майно дитячого табору «Салют», а ст.ст. 387, 1212, 1213 Цивільного кодексу України застосуванню не підлягають.

Щодо позовних вимог прокуратури м. Нововолинська про визнання незаконними та скасування рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району №81 від 30.11.2001р. про оформлення права власності на майно дитячого табору «Салют» за ВАТ «Нотекс» та визнання недійсними і скасування державної реєстрації свідоцтв про оформлення права власності на майно дитячого табору «Салют» за ЗАТ «Салют» суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району №81 від 30.11.2001р. про оформлення права власності на майно дитячого табору «Салют» за ВАТ «Нотекс» як вбачається приймалось 30.11.2001 року, тобто, до прийняття «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5, а відтак, на нього не поширюються положення п.6.1. «Тимчасового положення...», а тому дане рішення Світязької сільської ради не може йому суперечити, оскільки закон зворотної сили не має.

Крім того, станом 30.11.2001р. не існували Наказ ФДМУ №906 від 24.05.2002р. «Про затвердження порядку підтвердження права власності на нерухоме майно» та Наказ ФДМУ №2097 від 25.11.2003р. «Про затвердження Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства», а відтак ніяких підтверджень права власності у вигляді переліку майна переданого до статутного фонду ВАТ «Нотекс» не вимагалось.

Відтак Рішення виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району №81 від 30.11.2001р. про оформлення права власності на майно дитячого табору «Салют» за ВАТ «Нотекс» прийняте з дотриманням норм чинного законодавства.

Виконавчим комітетом Світязької сільської ради Шацького району 15.11.2002р. було прийнято рішення №111 про оформлення права власності на майно дитячого табору «Салют» за ЗАТ «Салют».

На підставі рішення Виконавчого комітету Світязької сільської ради Шацького району останньою спільно з Волинським обласним бюро технічної інвентаризації було видано ряд свідоцтв про право власності за ЗАТ «Салют» на окремі будівлі дитячого табору «Салют».

Оскільки оформлення права власності за ЗАТ «Салют» відбувалось в період після 07.02.2002р., то здійснювалось уже відповідно до «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. №7/5.

Відповідно до п. 6 переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, який є невід'ємною частиною «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» до правовстановлюючих документів, на підставі яких має здійснюватись реєстрація право власності на нерухоме майно належить, в тому числі і свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.

Відтак державна реєстрація свідоцтв про право власності майна дитячого табору «Салют» за ЗАТ «Салют» та оформлення права власності на майно дитячого табору «Салют» за ЗАТ «Салют» відбулося з дотриманням порядку та норм чинного законодавства.

Як встановлено судом та вбачається з копій наданих прокурором документів з метою корпоратизації державною комісією було складено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика» від 11.03.1994р. (тобто оцінки усього майна). За результатами інвентаризації майна ДП «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика» згідно рядка 11 Акту вартість цілісного майнового комплексу, що включила в себе залишкову вартість основних засобів, залишкову вартість нематеріальних активів, запаси і затрати, які входять у валюту балансу, фінансові активи з урахуванням перекриття заборгованості, незавершені капітальні вкладення з врахуванням незавершеного будівництва, відновну вартість незавершеного будівництва та за мінусом відновної вартості устаткування становить 23019336 тис. крб.

Відповідно до рядка 17 Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу розмір статутного фонду акціонерного товариства становить різницю вартості цілісного майнового комплексу та вартість вилученого майна (житловий фонд два гуртожитки) та становить 23018730 тис, крб.

На таку ж суму, як вбачається з позовної заяви, було випущено акції ВАТ «Нотекс».

У позовній заяві прокурор посилається на те, що при здійсненні у 1993 - 1994р. корпоратизації ДП «Нововолинська бавовно-прядильна фабрика» та перетворенні його у ВАТ «Нововолинська бавовно-прядильна фабрика «Нотекс" майно дитячого табору «Салют» не передавалось ВАТ «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика «Нотекс». Зазначає, що інвентаризація проведена комісією у складі лише ревізора Кузнецової С.М., зав. господарством Цвід В.О., і комірником Лис О.М. При цьому також посилається на те, що відомість розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.02.1994р. не відповідає вимогам п.5 «Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду», а тому відомість не могла прийматись до уваги при проведенні оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

З такими твердженнями не можна погодитись.

Як вбачається з листа №20/2-3-123 від 11.04.2012р. адресованому прокуратурі Волнської області позивач - Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном зазначало, що склад комісії з корпоратизації ДП «Нововолинська бавовно-прядильна фабрика» був затверджений наказом Держкомлегтексу України від 23.12.1993р. №119. При цьому, Державний комітет України з легкої і текстильної промисловості був засновником ВАТ «Нововолинська бавовно-прядильна фабрика "Нотекс». Тобто склад комісії затверджувався компетентним органом.

Далі у цьому ж листі №20/2-3-123 від 11.04.2012р. Державне Агентство України з управління державними корпоративними правами та майном зазначає, що комісія з корпоратизації ДП Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном за результатами інвентаризації згідно з передаточним балансом склала Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу (від 11.03. 1994р.). При цьому Акт оцінки вартості цілілісного майнового комплексу був затверджений головою Держкомлегтексу України, підписаний також головою комісії та членами комісії.

Пунктом 5 "Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду" для безпосереднього проведення інвентаризації можуть створюватись інвентаризаційні групи. Як встановлено судом, при проведенні інвентаризації складались 5 відомостей розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.02.1994р. У складанні даних відомостей брали участь знову ж таки значно більше ніж три особи, причому склад осіб, що підписували відомості відмінний, що свідчить про те, що при складанні відомостей брало участь значно більше трьох осіб в рамках створення інвентаризаційних груп.

На думку суду, помилковим є ототожнення прокурором понять процесу інвентаризації та складання відомостей розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв. На окремих етапах інвентаризації можуть залучатись інвентаризаційні групи, і той факт що на окремому етапі при складанні однієї із відомостей розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв залучались окремі особи не означає, що весь процес інвентаризації проводився лише даними особами. Крім того, відомість розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв встановлює вартість майна, що підлягає інвентаризації, а як вбачається з позовної заяви, прокурором не оспорюються результати інвентаризації, зокрема, не йдеться про заниження чи завищення вартості інвентаризованого майна, а тому в цій частині доводи прокурора не є підставою для задоволення позову. Натомість, наявність цієї відомості свідчить про те, що майно дитячого табору «Салют» таки було включено до загального переліку майна, що підлягало спочатку інвентаризації, а потім оцінці та передачі новоствореному підприємству - ВАТ «Нотекс» в рамках корпоратизації ДП «Нововолинська бавовнопрядильна фабрика» як цілісного майнового комплексу.

Крім того, як встановлено судом та вбачається із оглянутої в судовому засіданні матеріалів кримінальної справи №50-013-12 прокуратурою Волинської області 12.02.2005р. була порушена кримінальна справа відносно службових осіб ВАТ "Нотекс" за фактом зловживання службовим становищем особами ВАТ "Нотекс" при відчуженні цілісного майнового комплексу - дитячого табору відпочинку "Салют" та реалізації майна акціонерного товариства.

Постановою ст. слідчого прокуратури м.Нововолинська від 26.07.2006р. кримінальну справу, порушену за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ВАТ "Нотекс" за ст. 364 Кримінального кодексу України при реалізації цілісного майнового комплексу - дитячого табору відпочинку "Салют" у вигляді пакету акцій ЗАТ "Салют" в кількості 164041 штук та майна акціонерного товариства закрито за відсутністю в діях службових осіб ВАТ "Нотекс" складу злочину.

Звертаючись з позовом до господарського суду, прокурор м.Нововолинська просить поновити строк позовної давності.

В позовній заяві посилається на те, що про порушення вимог чинного законодавства, відсутності у ВАТ "Нотекс" правових підстав для розпорядження майном дитячого табору "Салют", прокуратурі м.Нововолинська стало відомо в лютому 2012р. під час проведення перевірки.

Позивач стверджує, що довідався про порушення свого права з моменту надходження до нього листа ЗАТ "Салют" від 02.08.2012р. який зареєстрований як вхідна кореспонденція 07.08.2012р. і строк позовної давності - не пропущений.

Відповідач - ЗАТ "Салют" - просив застосувати позовну давність у даному спорі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Стосовно вимог, пов'язаних з витребуванням майна з чужого незаконного володіння діє також загальна позовна давність і застосовуються передбаченні статтею 267 цього кодексу наслідки спливу позовної давності.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Початок перебігу позовної давності згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звертається прокурор, то позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатись саме позивач, а не прокурор. Тобто в даному випадку позивач по справі - Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор подав позов в інтересах Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, яке є правонаступником Міністерства промислової політики України, Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості.

Саме наказом Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості від 18.03.1994р. №56 Державне підприємство "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика" перетворено у Відкрите акціонерне товариство "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика".

Згідно акту оцінки майна вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого головою Держкомлегтексу 11.03.1994р. на підставі передаточного балансу та документації про результати була встановлена оціночна вартість майна Нововолинської бавовнопрядильної фабрики в розмірі 23018730 тис. крб.

Тому суд вважає, що з цього часу позивач, як правонаступник Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості довідався або повинен був довідатись про порушення свого права або про особу, що його порушила, що встановлено ст. 76 ЦК УРСР та ст. 261 ЦК України.

Держкомлегтексу (правонаступником якого є позивач) передавались акти інвентаризації майна, акти оцінки цілісного майнового комплексу, відомості балансу та було відомо (могло бути відомо) про перелік майна, яким володіло державне підприємство Нововолинська бавовнопрядильна фабрика та, у подальшому, яке було передано у ВАТ "Нотекс" як внесок до статутного фонду.

Поважних причин пропуску строку позовної давності позивач не навів, з клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку позовної давності не подавав.

Прокурор також дізнався (міг дізнатись) про існування на балансі ВАТ "Нововолинська бавовнопрядильна фабрика "Нотекс" майна дитячого табору "Салют" з 2005 року, що підтверджується постановою про порушення кримінальної справи від 12.02.2005р. відносно службових осіб ВАТ "Нотекс" за фактом зловживання службовим становищем при відчуженні цілісного майнового комплексу - дитячого табору "Салют", постановою про закриття кримінальної справи та направлення за підслідністю від 26.07.2006р.

Тому клопотання прокурора м.Нововолинська про поновлення строку позовної давності слід залишити без задоволення як необґрунтоване.

Разом з тим, судом встановлено, що за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому засіданні чи порушене право позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли ним право не порушене, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право особи дійсно порушене, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності поважних причин її пропущення.

Тому суд відмовляє у задоволенні позову прокурора у зв'язку з його необґрунтованістю.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що прокурор та позивач не довели суду ті обставини, на які посилаються, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 319, 321, 328, 388, 391, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст.82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. В позові відмовити.

Повний текст рішення складено

04.04.13

Суддя С. В. Бондарєв