Рішення № 30442771, 27.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1698/13 27.03.13Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Б2" про стягнення 7 189, 32 грн., за участю представників позивача - Войленко А.І. довіреність від 14.02.2013 року, відповідача - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 5 325, 00 грн. боргу, 69, 58 грн. інфляційних втрат та 1 794, 74 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати вартості поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.02.2013 року.

У судовому засіданні 20.02.2013 року представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої збільшив розмір нарахованих штрафних санкцій та просив стягнути з відповідача 5 325, 00 грн. боргу, 85, 77 грн. інфляційних втрат та 1 856, 85 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, яку прийнято судом.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі видаткової накладної № 379 від 09.08.2011 року на суму 7 500, 00 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 7 500, 00 грн.

Відповідно до підписаної сторонами видаткової накладної встановлено: термін оплати - протягом одного дня, якщо інше не передбачено письмовим договором; усі необхідні товаросупроводжувальні документи, оформлені належним чином, передані у повному обсязі.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на суму 2 175, 00 грн.

18.12.2012 року позивач звертався до відповідача з повідомленням-вимогою № 18/12-12-юр про сплату заборгованості у строк не пізніше 28.12.2012р., проте відповідач на вимогу не відповів та заборгованість не сплатив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару відповідачу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару та має перед позивачем після часткової оплати заборгованість у сумі 5 325, 00 грн.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з оплати вартості поставленого товару обґрунтовані та підлягають задоволенню у розмірі 5 325, 00 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Видатковою накладною № 379 від 09.08.2011 року сторони визначили плату за користування грошима у розмірі потрійної облікової ставки НБУ, якщо інший розмір плати за користування грошима не передбачено письмовим договором.

Позивачем нараховано 85, 77 грн. інфляційних втрат та 1 856, 85 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами у зв'язку з простроченням виконання з оплати поставленого товару.

В позові в частині стягнення 85, 77 грн. інфляційних втрат за перерахунком суду слід відмовити.

Позовні вимоги в частині стягнення 1 856, 85 грн. процентів за користування чужими коштами підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа Б2" (01103, м. Київ, вул. Німанська, буд. 4; код 37102859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макрос" (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Соборна, буд. 74; код 31256979) 5 325 (п'ять тисяч триста двадцять п'ять) грн. 00 коп. боргу 1 856 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят шість) грн. 85 коп. процентів за користування чужими коштами та 1 718 (одна тисяча сімсот вісімнадцять) грн. 71 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.04.2013р.

Суддя С.О. Чебикіна