Ухвала суду № 30441910, 21.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15790/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ Євроконтакт» до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НТЦ «Євроконтакт» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК».

За результатами перевірки складено акт за № 365/22-2/21607999 від 11.06.12 року.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем зобов'язання з податку на додану вартість на зальну суму 551 395,00грн.

На підставі акту податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення за № 0005362202 від 26.06.2012 року, яким за позивачем визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 577 657,00 грн., в тому числі за основним платежем - 551 395,00грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 26 262,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК» було укладено договір №1/33 від 04.01.2011 року, відповідно до умов якого ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК» постачало позивачеві комп'ютерну техніку, комплектуючі та витратні матеріали до неї, ліцензоване програмне забезпечення та ін.

З акту проведеної перевірки та пояснень представника відповідача, наданих ним у судових засіданнях суду першої інстанції, вбачається, що до висновків щодо заниження позивачем зобов'язань з податку на додану вартість податковий орган прийшов з аналізу податкової звітності ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК», бази даних АІС «Аудит» та акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 10.05.12 року № 1209/22-3/37403219, з яких вбачається, що неможливо провести зустрічну перевірку господарської діяльності ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК», так як дане підприємство не знаходиться за адресою, вказаною в установчих документах. За результатами дослідження вказаних матеріалів відповідачем зроблено висновки щодо відсутності у даного контрагента позивача матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності. Встановивши зазначені обставини податковим органом зроблено висновки щодо неможливості настання реальних наслідків по укладеним даним підприємством угодам, а тому такі правочини є недійсними.

Проте з даним висновком колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг .

Згідно з п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вищевикладених положень вбачається, що формування податкового кредиту є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент здійснення вказаних правовідносин, ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платник податку та йому присвоєно індивідуальний податковий номер.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивачем були реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ПСВ ТЕРНАР ЛОГІК», який на момент здійснення господарської діяльності був зареєстрований як платник податку на додану вартість, то податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом безпідставно та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 26.03.2013 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.