Постанова № 30441701, 03.04.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 р. Справа №805/3513/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у Волноваському районі

Донецької області Державної податкової служби

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу з податку на додану

вартість в сумі 6810,78 гривень

за участю:

від позивача: Клімової Л.В.. за дов. від 17 липня 2012 року № 28,

від відповідача: не з'явився

Державна податкова інспекція у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 6810,78 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що станом на 01.02.2013 року відповідач - ОСОБА_1 має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 6810,78 гривень, яка складається із несплачених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених платником самостійно у податкових деклараціях, та несплачених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених податковими повідомленнями-рішеннями. Сума податкового боргу є узгодженою. У встановлені законом строки узгоджені грошові зобов'язання плачені не були. Тому позивач звернувся до суду з та просив стягнути з відповідача зазначену суму податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 3) відповідач зареєстрований за адресою, зазначеною у позові, проте конверт повернувся на адресу Донецького окружного адміністративного суду із відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає». З огляду на зазначене, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі належним чином.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрований як фізична особа - підприємець 4 липня 2001 року виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 3), перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби як платник податків з 13 липня 2001 року за № 00321 відповідно до довідки форми № 4-ОПП від 4 березня 2013 року (а.с. 4).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, органи державної податкової служби є органами державної влади, уповноваженими здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою суб'єктами господарювання податків та зборів.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

06 березня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9010153035 за лютий 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 224,00 гривень (а.с. 5-6).

18 квітня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9019737813 за березень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 490,00 гривень (а.с. 7-8).

17 травня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9027232324 за квітень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 366,00 гривень (а.с. 9-10).

18 червня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9034337427 за травень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 200,00 гривень (а.с. 11-12).

16 липня 2012 року на підставі акту перевірки № 1186 від 16 липня 2012 року (а.с. 13зв.) позивачем прийняті податкові повідомлення - рішення № 0008421710 та № 0008431710, якими до відповідача застосовані штрафи в сумі відповідно 1464,90 гривень та 835,88 гривень (а.с. 13). Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за зазначено адресою не проживає» (а.с. 14-14зв.).

23 жовтня 2012 року на підставі акту перевірки № 2756/17-10/НОМЕР_1 від 23 жовтня 2012 року (а.с. 15зв.) позивачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0019651710, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 гривень (а.с. 15). Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за зазначено адресою не проживає» (а.с. 15).

05 листопада 2012 року на підставі акту перевірки № 3018/17-10/НОМЕР_1 від 05 листопада 2012 року (а.с. 16зв.) позивачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0022001710, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 гривень (а.с. 16). Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за зазначено адресою не проживає» (а.с. 16).

28 листопада 2012 року на підставі акту перевірки № 3361/17-10/НОМЕР_1 від 28 листопада 2012 року (а.с. 17зв.) позивачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0023851710, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 гривень (а.с. 17). Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за зазначено адресою не проживає» (а.с. 17).

21 грудня 2012 року на підставі акту перевірки № 4345/17-10/НОМЕР_1 від 21 грудня 2012 року (а.с. 18 зв.) позивачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0032631710, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 гривень (а.с. 18). Зазначене податкове повідомлення-рішення направлене відповідачу рекомендованим листом з повідомленням, проте конверт повернувся на адресу податкової інспекції із зазначенням причини невручення: «за зазначено адресою не проживає» (а.с. 18).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем податкових зобов'язань та штрафних санкцій, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями, в матеріалах справи відсутні.

Станом на 03 квітня 2013 року, за відповідачем обліковується недоїмка з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 6810,78 гривень, що підтверджується наданим у судовому засіданні представником позивача зворотнім боком облікової картки платника з податку на додану вартість станом на 31 березня 2013 року.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

01 лютого 2011 року державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька сформовано податкову вимогу № 191, яку направлено відповідачу поштою рекомендованим листом з повідомленням та яка отримана відповідачем 30 травня 2011 року, що підтверджується відповіддю заступника начальника Поштамту - Центру поштового зв'язку № 1 від 02 грудня 2011 року № 07/5-1375 на запит повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19зв.).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня направлення податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 6810,78 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень 78 копійок до державного бюджету на розрахунковий рахунок № 31111029700179 в УДКСУ в Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016, ОКПО 37980308, код платежу 14010100.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 03 квітня 2013 року в присутності представника позивача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.