Постанова № 30441634, 02.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 квітня 2013 року Справа № 812/2654/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Широкої К.Ю.

при секретарі судового засідання: Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2013 року позивач звернувся з позовом до Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» в якому просив стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 440 589, 00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у місті Лисичанську Луганської області Державної податкової служби.

За період з 04 березня 2013 року по теперішній час за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 440 589,00 грн., заборгованість утворилась, внаслідок несплати самостійно визначеної суми у податковій декларації № 9008424942 від 20.02.2013 .

Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме -згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, 31.07.2003 відповідачу вручено першу податкову вимогу від 08.10.2001 № 6589; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків вручено другу податкову вимогу від 10.12.2001 № 8563.

Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» не забезпечило виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податків та погашенню податкового боргу за рахунок коштів на його розрахункових рахунках.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 440 589,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі надав заяву про збільшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача податковий борг з ПДВ у розмірі 1 228 614,25 грн., надав суду підтверджуючи документи по наявність суми боргу у відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заяву про визнання податкового боргу, у якій також зазначено, що Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» є збитковим підприємством. Фінансове становище підприємства, яке склалося на сьогодні не дозволяє сплатити одночасно усю суму податкового боргу. У разі арешту грошових коштів підприємства, на сьогоднішній день Виконавчий комітет Лисичанської міської ради, як засновник ЛКСП «Лисичанськводоканал» не має законної можливості забезпечити виконання ч.1 ст.18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя» щодо забезпечення жителів міста Лисичанська, Новодружеськ, Привілля питною водою. Адже, ЛКСП «Лисичанськводоканал» є суб'єктом природних монополій у сфері надання послуг з центрального водопостачання та водовідведення.За 2012 рік ЛКСП «Лисичанськводоканал» понесло фактичних затрат від реалізації послуг на суму 29 976,00 грн.У 2013 році планує отримати доход від реалізації послуг з постачанням холодної води і водовідведення, за укладеними договорами на рівні 2012 року на загальну сум 38 900,00 грн. з урахуванням витрат.Єдиним прийнятим варіантом вирішення цієї ситуації є зміна порядку та способу виконання постанову суду шляхом розстрочення суми боргу.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що Лисичанське комунальне спеціалізоване підприємство по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» (ідентифікаційний код 03339851) зареєстровано виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 27 січня 1999 року №1 381 120 0000 000654, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (а.с.7), має статус юридичної особи (а.с.8,3-5), є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом, індивідуальний податковий номер 03339851 (а.с.9-10), знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби.

Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2013 року № 9008424942 від 20.02.2013, у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 440 589,00 грн. та за лютий 2013 року № 3339851 від 19.03.2013 у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 269650,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 05.03.2013 № 0000072210 на суму 518375,25 грн.(а.с.11-12,25-27,28).

Самостійно визначена у вказаній податковій декларації сума податкового зобов'язання відповідачем своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим, станом на 02 квітня 2013 року у Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1 228 614,25 грн.

До цього часу податковий борг за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9008424942 від 20.02.2013 на суму 440 589,00 грн., № 3339851 від 19.03.2013 на суму 269650,00 грн. та податкове повідомлення рішення від 05.03.2013 № 0000072210 на суму 518375,25 грн. відповідачем не сплачений.

Відповідно до ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.2. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення - рішення про таке нарахування.

Відповідно до п.п. 59.1 - 59.5 ст. 59Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкових повідомлень - рішень. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Якщо контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби, такий контролюючий орган надсилає відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Вищезазначені вимоги у встановленому законом порядку не оскаржувалися та не відкликались, тобто є чинними на час розгляду справи.

Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

Таким чином, не виходячи за межи заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» під час судового розгляду справи звернувся з заявою, у якій просив встановити порядок та строк виконання рішення у справі шляхом сплати щомісячних сум боргу з податку на додану вартість у розмірі 122 28614,25грн., починаючи з 20 травня 2012 року по 20 квітня 2023 року рівними частинами по 10238,45 грн.,а за 20 травень 2013 року у сумі 10238,7 грн. відповідно до графіку погашення податкового боргу.

Представник позивача не заперечував проти заявленого клопотання представника відповідача щодо зміна порядку та способу виконання.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для зміни порядку та способу виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Доказів наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що представником Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» під час розгляду справи надано суду не переконливі докази знаходження підприємства у скрутному фінансовому стані, тому суд відмовляє у задоволені заяви.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що відповідачем повинно також бути зазначено економічне обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення зазначеного боргу внаслідок застосування зміни порядку та способу виконання судового рішення, протягом якого відбудуться зміни політики управління чи збутом такого заявника. У даному випадку такі події у відповідача відсутні, жодних доказів обставин, вказаних у заяві про визначення способу та порядку виконання постанови суду відповідачем не надано.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у місті Лисичанську Луганської області Державної податкової служби задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з розрахункових рахунків Лисичанського комунального спеціалізованого підприємства по видобутку, обробці, реалізації води та очищення стоків «Лисичанськводоканал» (93106, Лугансько області, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 168, ід. код 03339851) податкову заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1 228 614,25 грн. (один мільон двісті двадцять вісім тисяч шістсот чотирнадцять грн. 25 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 04 квітня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка