Ухвала суду № 30440046, 27.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/1044/13 27.03.2013 27.03.2013 27.03.2013

Справа № 22-ц/784/1155/13 Головуючий першої інстанції: Циганок В.Г.

Категорія: 37 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Галущенка О.І.,

суддів Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі Суслик Є.В.,

за участю: позивачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва

від 13 грудня 2012 року,

ухваленого за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_4,

третя особа : П'ята Миколаївська державна нотаріальна контора,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2011 року ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька - ОСОБА_7.

Позивачка вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Миколаєві помер її батько ОСОБА_7 Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з цілого житлового будинку з усіма господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. За твердженням позивачки про смерть батька їй стало відомо в кінці серпня 2009 року, оскільки відповідачка - дружина її батька - не повідомила про його смерть. В зв'язку з тим, що вона є громадянкою Російської Федерації та на мала картки фізичної особи - платника податків, що видається Державною податковою адміністрацією України, то до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом вона звернулась тільки після отримання картки платника податків, проте 15 червня 2010 року державним нотаріусом їй було в цьому відмовлено з посиланням на пропущення передбаченого законом строку для прийняття спадщини. На думку позивачки, зазначені обставини, а також те, що вона проживає в іншій державі та на протязі 2008 року деякий час хворіла, свідчать про поважність причин пропуску строку на звернення до нотконтори із заявою про прийняття спадщини. Посилаючись на викладене, позивачка просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини в один місяць.

Ухвалою суду від 15 лютого 2012 року до участі у справі залучено в якості відповідача правонаступника ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2., - її доньку ОСОБА_4, яка є спадкоємицею померлої за заповітом.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2012 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_9, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Однак, за правилами ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки - ОСОБА_7, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді автомобіля марки ЗАЗ 11024, 2002 р.в., та житлового будинку з усіма господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Спадкоємцями першої черги на вказану спадщину є донька померлого - позивачка ОСОБА_2, та ОСОБА_6 - дружина померлого. Заповіт ОСОБА_7 не складав.

З матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7, вбачається, що в ній міститься заява про прийняття спадщини лише ОСОБА_6 10 жовтня 2007 року і 21 січня 2008 року їй були видані свідоцтва про право на вказану спадщину за законом (а.с.38-88).

15 червня 2010р. завідувачем П'ятої Миколаївської державної нотаріальної контори листом № 384/02-14/290-2007 позивачці ОСОБА_2 було роз'яснено про неможливість зареєструвати її заяву про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті батька, та видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом в зв'язку з закінченням 30 вересня 2007 року встановленого законом строку на прийняття спадщини та закриттям спадкової справи, так як спадщина оформлена на іншу спадкоємицю, яка звернулася з такою заявою вчасно (а.с.14).

Докази звернення позивачки до нотконтори до вищевказаної дати у матеріалах справи відсутні.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», суд при вирішенні питання про визначення додаткового строку досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому суду необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для нього, як спадкоємця для вчинення цих дій.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що зазначені позивачем причини не можуть бути визнані поважними, оскільки є суб'єктивними та не вказують на наявність непереборних перешкод в зверненні останньої до нотаріальної контори.

Така оцінка вказаних обставин районним судом є вірною.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростовують висновки суду про відсутність поважних причин пропуску ОСОБА_2 строку на прийняття спадщини.

Посилання апелянта на те, що судом у рішенні помилково зазначено датою звернення ОСОБА_2 до суду з даним позовом - травень 2011 року, оскільки раніше вона вже зверталась до Корабельного районного суду м. Миколаїва з аналогічною позовною заявою, яка ухвалою судді від 6 грудня 2010 року була залишена без руху та згодом повернута, не можна прийняти до уваги, оскільки зазначені обставини не впливають на висновки суду щодо необґрунтованості позову.

Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. За такого доводи апелянта про проведення судового засідання 13 грудня 2012 року у відсутність представника позивачки при наявності клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи з цих підстав - також не заслуговують на увагу, оскільки зазначене не призвело до неправильного вирішення даного правового спору.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія дійшла висновку, що підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді