YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Львівська область

/

Господарський суд Львівської області

Рішення № 3043968, 12.02.2009, Господарський суд Львівської області

Дата ухвалення

12.02.2009

Номер справи

11/6

Номер документу

3043968

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.09 Справа№ 11/6

Суддя Сало І.А.

Секретар судового засідання Легуцький І.Б.

По справі:

За позовом: Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі:

Позивача 1: Міністерство транспорту та зв’язку України, м.Київ

Позивача 2: Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”, м.Львів

До відповідача 1: Виконавчого комітету Львівської міської ради, м.Львів

До відповідача 2: Відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної адміністрації, м.Львів

Про визнання права державної власності

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від прокурора: Щебеко-ст.пом.прок. посвідчення № 84

Від позивача 1: Валага-предст. доручення № 8514/15/14-08 від 04.12.2008року

Від позивача 2: Рудик-предст. доручення № Ню-26 від 01.02.2009року

Від відповідача 1: не з’явився

Від відповідача 2: не з’явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема їх право заявляти відвід.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Львівського міжрайонного транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерство транспорту та зв’язку України та Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця” про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (орган управління майном) право державної власності на об’єкти нерухомого майна, які знаходяться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України та розташовані у м.Львові по вул. Шевченка, 158а.

Ухвалою господарського суду від 23.01.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.02.2009року.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач засідання суду не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідачав, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення звукозапису судового процесу сторона відмовилась.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

Залізниця є основною організаційною ланкою на залізничному транспорті. Створення, реорганізація, ліквідація залізниці здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Мінтрансу.

Управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, які належать до загальнодержавної власності здійснюється органом управління залізничного транспорту - державною адміністрацією залізничного транспорту України який входить до структури Мінтрансзв'язку України.

Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 №789 затверджено Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, відповідно до якого міністерство є головним (провідним) органом виконавчої влади з питань реалізації державної політики в галузі залізничного транспорту (п.1) та здійснює державне управління в галузі транспорту (п. п. 1 п. 4). Підпунктом 29 пункту 4 зазначеного Положення встановлено, що міністерство виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Для забезпечення виконання завдань держави в галузі перевезень залізничним транспортом було створене та має пряме відношення Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця».

Відповідно до п. 1.1. Статуту Державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця", що створене згідно із статтями 1, 4 Закону України „Про залізничний транспорт", засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України (орган управління майном) та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.

Львівський міжрайонний транспортний прокурор, звертаючись до суду в інтересах Міністерства транспорту та зв'язку України, представляє державу, самостійно визначивши загрозу порушення державних інтересів.

До складу Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" (надалі - Залізниця) входить відокремлений підрозділ - Львівська дистанція водопостачання, яка діє на підставі Положення.

Перевіркою проведеною Львівською міжрайонною транспортною прокуратурою встановлено, що на балансі Львівської дистанції водопостачання обліковуються об'єкти нерухомого майна, а саме:

- будівля насосної станції №2 (інвентарна картонка №62) «літ А-1», м.Львів, вул. Шевченка, 158а, загальною площею 11,3 м. кв., яка збудована та введена в експлуатацію у 1945 році;

- будівля насосної станції №4 (інвентарна карточка №67) «літ Б-1», м. Львів,вул. Шевченка, 158а, загальною площею 14,5 м. кв., яка збудована та введена в експлуатацію у 1946 році;

- будівля насосної станції №7 (інвентарна карточка №066) «літ В-1», м. Львів,вул. Шевченка, 158а, загальною площею 66,9 м. кв., яка збудована та введена в експлуатацію у 1945 році;

- будівля насосної станції №9 (інвентарна карточка №64) «літ Г-1», м.Львів,вул. Шевченка, 158а, загальною площею 12,4 м. кв., яка збудована та введена в експлуатацію у 1945 році;

- будівля насосної станції №11 (інвентарна карточка №60) «літ Д-1», м. Львів,вул. Шевченка, 158а, загальною площею 12,3 м. кв., яка збудована та введена в експлуатацію у 1946 році;

- будівля насосної станції з хлораторною №12 (інвентарна карточка №61) «літ Е-1», м. Львів, вул. Шевченка, 158а, загальною площею 35,7 м. кв., яка збудована та введена в експлуатацію у 1955 році;

- будівля насосної станції №12а (інвентарна карточка №1473) «літ Є-1»,м.Львів, вул. Шевченка, 158а, загальною площею 8,2 м. кв., яка збудована та введена в експлуатацію у 1965 році;

- будівля насосної станції №13 (інвентарна карточка №58) «літ Ж-1», м. Львів, вул. Шевченка, 158а, загальною площею 13 м. кв., яка збудована та введена в експлуатацію у 1960 році;

- будівля насосної станції (свердловина №15) (інвентарна карточка №1448)«літ К-1», м. Львів, вул. Шевченка, 158а, загальною площею 40,9м.кв.,яка збудована та введена в експлуатацію у 1974 році;

- будівля насосної станції (резервуар чистої води) №15а (інвентарна карточка№1382) «літ Л-1», м. Львів, вул. Шевченка, 158а, загальною площею 14,5м.кв.,яка збудована та введена в експлуатацію у 1960 році;

- будівля насосної станції з розвідною лінією №14 (інвентарна карточка №2215) «літ 3-1», м. Львів, вул. Шевченка, 158а, загальною площею 12,4м.кв., яка збудована та введена в експлуатацію у 1964 році.

Вищевказаним будівлям, які знаходяться на станції Клепарів Розпорядженням від 08.11.2007 №1607 присвоєно поштовий номер 158а на вул. Шевченка в м. Львові.

Для оформлення права власності на вищевказані будівлі Відокремлений підрозділ „Львівська дистанція водопостачання" Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" звернулась до міського голови м. Львова листом № Вод Ч-119 від 14.02.2008р. Згідно відповіді в.о. завідувача відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківського району м. Львова від 15.09.2008 №190 вбачається, що звернення ДТГО «Львівська залізниця»щодо реєстрації права державної власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна розглянуто без задоволення.

Пунктом 1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/6 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5), яке зареєстровано в Міністерстві юстицій України 18.02.2002р. за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), передбачено, що дане Тимчасове положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав.

Відповідно до п. 6.1. Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування. Тимчасовим положенням передбачено обов'язкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів (згідно Додатку № 1 до даного Тимчасового положення), одним з яких є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, (п. 2.1. Тимчасового положення).

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право.

Згідно ч. З ст. 73 Господарського кодексу України, майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві господарського відання.

Згідно з п. 4.1., 4.2. Статуту майно Залізниці становлять виробничі і невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображається у балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту.

Відповідно до ч. З ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовується положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно з частиною 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Вказані об'єкти, які розташований у м. Львові по вул. Шевченка, 158а знаходиться на балансі Відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" - Львівська дистанція водопостачання (ВодЧ-1) і відображені в самостійному балансі підрозділу, що підтверджується інвентарними картонками та Довідкою № ВОДЧ-968 від 27.11.2008. Крім того, за рахунок коштів балансоутримувача (ВодЧ-1) Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», тобто уповноваженим на здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, було виготовлено матеріали технічної інвентаризації на зазначені об'єкти. Технічні паспорти та довідки БТІ та ЕО про приналежність, технічний стан та площу земельної ділянки свідчать, що вказані будівлі на праві власності не зареєстровані і свідоцтва про право власності не видавались.

У Львівської дистанції водопостачання з невідомих причин відсутні акти комісії про прийняття вищезазначених об'єктів і введення їх в експлуатацію.

З метою виявлення вказаних документів Вод4-1 зверталась у Державний архів Львівської області. Проте, необхідних документів у Державному архіві Львівської області не виявлено, що підтверджується листом від 30.01.2007 року за № 4-55.

ВодЧ-1 сплачує земельний податок за земельну ділянку за вищевказаною адресою про що свідчить Довідка від 26.05.2008 Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції та платіжні доручення.

Відповідно до викопіювання з плану м.Львова та листа від 16.06.2005 №40/1472 01-15 Львівського міського управління земельних ресурсів у користуванні Львівської дистанції водопостачання знаходяться земельні ділянки на ст. Клепарів.

Відокремлений підрозділ „Львівська дистанція водопостачання" Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця" здійснює у м. Львові централізоване водопостачання та водовідведення для потреб залізниці, населення та інших підприємств, що підтверджується Ліцензією серії АВ № 298106, виданою Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. Будівлі насосних станцій є необхідною складовою процесу перевезень в частині здійснення залізницею централізованого водопостачання відокремлених підрозділів залізниці та інших споживачів, в тому числі населення м. Львова. Вказані будівлі входить до комплексу споруд, без яких технологічно неможливо забезпечити подачу питної води, згідно з технологічним регламентом та на умовах, визначених вказаною ліцензією.

Відокремлений підрозділ „Львівська дистанція водопостачання" за рахунок власних коштів утримує і експлуатує зазначену будівлю, самостійно здійснює її обслуговування та ремонт (довідка № ВОДЧ-956 від 24.11.2008), що є відповідно до п. 7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/225 від 02.04.1994р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" одним із основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства.

Таким чином, будівлі насосних станцій, що розташована у м. Львові по вул. Шевченка, 158а є державною власністю, що перебуває у господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання „Львівська залізниця".

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. судом.

Положеннями ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Частиною 5 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”встановлено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. А частиною 8 цієї ж статті обов'язок щодо реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень покладений на місцевий орган державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина. Статтею 4 цього ж закону передбачено обов'язковість державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно. Згідно пункту 1.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. за №7/5 обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до ст. 326 ЦК України до державної власності відноситься майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Положеннями ст.1 Закону України “Про управління об'єктами державної власності”передбачено, що управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Стаття 9 Закону України “Про транспорт”визначає, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належать до єдиної транспортної системи.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про залізничний транспорт” майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.

Положеннями ч.2 ст.73 Господарського кодексу України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання.

У відповідності до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у встановлених випадках. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

У відповідності до статті 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Частиною 2 статті 73 Господарського кодексу України передбачено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених Кодексом та іншими законодавчими актами.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Частиною 1 ст. 4 вказаного закону передбачено, що серед суб'єктів управління об'єктами державної власності є міністерства та інші органи виконавчої влади. Наведене підтверджується п. 1.1. Статуту позивача, де зазначено, що Державне територіально-галузеве об'єднання „Львівська залізниця" засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України (орган управління майном), яке є представником власника, тобто держави, і виконує його функції.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 16, 326, 392 ЦК України, ч. 2. ст. 20, ч. ч. 2 та 3 ст. 73, ч. З ст. 136 ГК України, ст.ст. 1 та 4 Закону України „Про управління об'єктами державної власності", ст. ст. 1, 2, 49, 82-84, 116 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задоволити повністю.

Визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право державної власності на об”єкти нерухомого майна. Які знаходяться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об’єднання „Львівська залізниця”, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України та розташовані у м.Львові по вул. Шевченка, 158а, а саме: