Постанова № 30439321, 26.03.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. Справа № 809/292/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Озара О.Я.,

прокурора: Ворох А.В.,

представника позивача: Гордія М.Ю.,

представника відповідача: Ходзинського І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Косівського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби до приватного підприємства "Перевал" про стягнення податкового боргу в розмірі 82136,34 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2013 року прокурор Косівського району Івано-Франківської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до приватного підприємства "Перевал" (далі - відповідач, підприємство) про стягнення податкового боргу в розмірі 82136,34 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого пунктом 16.1 статті 16, статтею 36 Податкового кодексу України не сплатив грошові зобов'язання з сплати податку на прибуток підприємств в розмірі 983,70 гривень, податку на додану вартість в розмірі 5408,64 гривень та в порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» не сплатив пеню, нараховану за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 75404 гривень та штрафні санкції, за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 340 гривень. Всього відповідачем утворено 82136,34 гривень податкового боргу, який ним не сплачено.

Прокурор та представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали з мотивів викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в частині стягнення податкового боргу з сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість. Позовні вимоги в частині стягнення пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності не визнав, вважає їх не обґрунтованими, оскільки відповідач має намір оскаржити рішення позивача про нарахування вказаної пені в судовому порядку.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 30.06.1998 року Косівською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи - приватного підприємства "Перевал", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 32).

Відповідач перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції в Косівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби, є платником податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість.

Підприємством допущено утворення податкового боргу в розмірі 82136,34 гривень, що виник в результаті несплати грошових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 983,70 гривень, з податку на додану вартість в розмірі 5408,64 гривень та несплати пені нарахованої за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 75404 гривень та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 340 гривень.

Судом встановлено, що в період з 27.11.2012 року до 30.11.2012 року службовими особами позивача, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій відповідно до договорів за №К06/11 від 22.04.2001 року та за №1/01/2012 року від 27.01.2012 року за період з 22.04.2011 року до 27.11.2012 року.

За результатами проведеної перевірки позивачем 07.12.2012 року складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "Перевал" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій відповідно до договорів за №К06/11 від 22.04.2001 року та за №1/01/2012 року від 27.01.2012 року за період з 22.04.2011 року до 27.11.2012 року за №1316/22-0/25653989 (а. с. 19 - 25).

За наслідками розгляду акта за №1316/22-0/25653989 від 07.12.2012 року позивач податковим повідомленням-рішенням за №0000842301 від 21.12.2012 року нарахував суму грошового зобов'язання в розмірі 75404 гривень та податковим повідомленням-рішенням за №0000852301 від 21.12.2012 року нарахував штрафні санкції в розмірі 340 гривень (а. с. 26, 27).

Підставою для визначення вказаних зобов'язань слугували висновки проведеної перевірки, згідно яких відповідачем порушено статтю 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: в порушення граничного строку розрахунків на 321 день здійснено завершення імпортної операції, шляхом зарахування на суму 9800 доларів США кредиторської заборгованості за ремонтні роботи по договору підряду за №1/01/2012 від 27.01.2012 року в погашення дебіторської заборгованості (неповернення передоплати) по контракту за №К 06/2011 від 22.04.2011 року, укладеного між приватним підприємством "Перевал" та A.S «МOPAS» (республіка Чехія, 76901 Holesov Samostatnost) на покупку автомобіля після ремонту Т815 Р17 26208 6Х6/2 (UDS), рік випуску - 1986, IZ8 3680. 43371-128, тип мотору ТЗ - 929.30 №41796 та порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в частині несвоєчасного подання Декларації про валютні цінності, доходи та майна, що належить резиденту і знаходяться за межами України станом на 01.01.2012 року та неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майна, що належить резиденту і знаходяться за межами України станом 01.07.2012 року.

Також, судом встановлено, що 11.12.2012 року службовою особою позивача проведено перевірку відповідача, якою виявлено порушення термінів сплати самостійно визначеного відповідачем грошового зобов'язання з податку на прибуток, про що складено акт перевірки за №1354/15-01/25653989 від 11.12.2012 року, за наслідками розгляду якого позивачем 11.12.2012 року податковими повідомленнями-рішеннями за №№0000421501, 0000411501 застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 983,70 гривень (а. с. 16; 15).

Крім того, 11.12.2012 року службовою особою органу державної податкової служби проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість, якою виявлено факт порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість. За наслідками чого, складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за №1360/15-0/25653989 від 11.12.2012 року (а. с. 18).

Позивач, на підставі акта перевірки за №1360/15-0/25653989 від 11.12.2012 року, податковим повідомленням-рішенням за №0000231502 від 11.12.2012 року застосував штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5408,64 гривень (а. с. 17).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено податок на прибуток підприємств (підпункт 9.1.1), податок на додану вартість (підпункт 9.1.3).

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

У відповідності до статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку на прибуток з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Таким чином, суми вищезазначених грошових зобов'язань відповідача, визначених вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, які відповідачем не оскаржувалися, у відповідності до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими з моменту отримання податкового повідомлення-рішення.

Як наслідок, відповідачем не сплачено узгоджені грошові зобов'язання з сплати податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, пені, нарахованої за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафної санкції, за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності в загальному розмірі 82136,34 гривень до державного бюджету, в строки визначені нормами Податкового кодексу України.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу за №1/22 від 22.01.2010 року та другу податкову вимогу2/62 від 25.02.2012 року, які відповідач залишив без реагування, а податковий борг за ними, не сплатив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України не виконано податкові зобов'язання з сплати вказаних грошових зобов'язань в загальному розмірі 82136,34 гривень.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, узгоджене грошове зобов'язання з вказаних платежів в розмірі 82136,34 гривень утворює податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно частини 5 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що відповідачем готується позовна заява про оскарження рішення позивача про нарахування пені, за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, застосування штрафних санкцій, за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності не обґрунтовує заперечень проти позову та не є перешкодою в стягненні зазначеного податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують приватне підприємство "Перевал" (ідентифікаційний код 25653989) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг в розмірі 82136 (вісімдесят дві тисячі сто тридцять шість) гривень 34 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 01.04.2013 року.