Рішення № 3043931, 19.02.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.09

Справа № 13/42-09.

Суддя господарського суду Сумської області Лиховид Б.І., розглянувши матеріали справи № 13/42-09:

за позовом: акціонерного банку «Брокбізнесбанк» в особі Сумської філії

«Брокбізнесбанк»

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Дайна»

про стягнення 525 829 грн. 45 коп.

СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.

За участю представників:

Від позивача: Данько Д.О.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд: стягнути з відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Дайна» заборгованість на загальну суму 525829 грн. 45 коп., за рахунок заставленого майна, а саме: вантажний автомобіль: марки DAF, модель FT 95 XF 430, 2000 року випуску, білого кольору, шасі № XLRTG47XS0E501800, державний реєстраційний номер ВМ 5494 АІ, належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВМС 034, виданого Сумським відділом РЕР УДАЇ УМВС України в Сумській області 13.03.2008 року; причеп марки SCHMITZ, модель SPR 24, 1997 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама) WSMS 6080000088055, реєстраційний номер ВМ 6811 ХХ.

Відповідач в судове засідання 19.02.2009 року не з’явився, відзив на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по справі до суду не подав, повноважного представника до суду не направив, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

08.05.2008 року між позивачем – акціонерним банком «Брокбізнесбанк» в особі Сумської філії АБ «Брокбізнесбанк» та відповідачем – товариством з обмеженою відповідальністю «Дайна» був укладений кредитний договір № 33/7-ю, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу кредит у вигляді довгострокового кредиту в розмірі 400000 грн. 00 коп. терміном користуванням кредитом до 07.05.2011 року зі сплатою 22,0 проценти річних.

Відповідно до п. 2.8 договору, сплату процентів за користування кредитом відповідач зобов'язався здійснювати щомісячно до 07 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту, що звичайно ставляться.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не повернув в строк суму кредиту та не сплатив відсотків.

Внаслідок невиконання відповідачем договірних зобовязань, відповідно до п. 7.1. договору позивачем було нараховано пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочки, яка станом на 27.10.2008 року складає 40754 грн. 19 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Як зазначив позивач, станом на 27.10.2008 року загальна заборгованість відповідача за кредитним договором № 33/7-ю від 08.05.2008 року становить: 400000 грн. 00 коп. сума по кредиту; 45405 грн. 63 коп. – заборгованість за відсотками; 55384 грн. 33 коп. – неустойка за прострочення кредиту, 25039 грн. 49 коп. – неустойка згідно п. 7.4 вищевказаного договору.

Відповідно до умов договору, відповідач забезпечив виконання кредитного договору № 33/7-ю від 08.05.2008 року договором застави № 33/7-ю від 08.05.2008 року. В забезпечення виконання надало в заставу належні йому на праві власності транспортні засоби, а саме: вантажний автомобіль: марки DAF, модель FT 95 XF 430, 2000 року випуску, білого кольору, шасі № XLRTG47XS0E501800, державний реєстраційний номер ВМ 5494 АІ, належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВМС 034, виданого Сумським відділом РЕР УДАЇ УМВС України в Сумській області 13.03.2008 року; причеп марки SCHMITZ, модель SPR 24, 1997 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама) WSMS 6080000088055, реєстраційний номер ВМ 6811 ХХ.

Відповідно до п. 3.1.1 договору застави № 33/7 – ф від 08.05.2008 року, якщо на день, визначений Основним зобов’язанням, заставодавець не поверне заставодержателю кредит в повному обсязі чи його частину та/або не сплатить проценти за користування кредитом, та/або не сплатить штрафні санкції та/або іншу заборгованість та платежі, що передбачені та/або випливають з Основного зобов’язання, у тому числі у випадку одноразового прострочення Основного зобов’язання, Заставодавець набуває право звернути стягнення на предмет застави.

В намір досудового врегулювання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у справі позивач неодноразово звертався до відповідача добровільно погасити заборгованість, що підтверджується матеріалами справи, а саме листами: №1262/020 від 29.07.2008 року та № 1360/020 від 19.08.2008 року, отже відповідачу були відомі всі правові наслідки, які обумовлені договором кредиту № 33/7-ю від 08.05.2008 року і договором застави № 33/7-ю від 08.05.2008 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву (заперечень проти позову) для з’ясування судом його позиції по справі не надав.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача – товариства з обмеженою відповідальністю «Дайна» заборгованості на загальну суму 525829 грн. 45 коп., за рахунок заставленого майна, а саме: вантажний автомобіль: марки DAF, модель FT 95 XF 430, 2000 року випуску, білого кольору, шасі № XLRTG47XS0E501800, державний реєстраційний номер ВМ 5494 АІ, належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВМС 034, виданого Сумським відділом РЕР УДАЇ УМВС України в Сумській області 13.03.2008 року; причеп марки SCHMITZ, модель SPR 24, 1997 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама) WSMS 6080000088055, реєстраційний номер ВМ 6811 ХХ, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті державного мита в сумі 5258 грн. 29 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Тому, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дайна» (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 84-А, кв. 51, код ЄДРПОУ 30140814, п/р 2600301944001 в Сумській філії АБ «Брокбізнесбанк», МФО 337922) на користь акціонерного банку «Брокбізнесбанк» в особі Сумської філії АБ «Брокбізнесбанк» (40020, м. Суми, пр-т Курський, 6, код 33343460 р/р 39003337922, МФО 337922) 525829 грн. 45 коп., за рахунок заставленого майна за договором № 33/7-ф від 08.05.2008 року, а саме: вантажний автомобіль: марки DAF, модель FT 95 XF 430, 2000 року випуску, білого кольору, шасі № XLRTG47XS0E501800, державний реєстраційний номер ВМ 5494 АІ, належить Заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ВМС 034, виданого Сумським відділом РЕР УДАЇ УМВС України в Сумській області 13.03.2008 року; причеп марки SCHMITZ, модель SPR 24, 1997 року випуску, червоного кольору, шасі (кузов, рама) WSMS 6080000088055, реєстраційний номер ВМ 6811 ХХ; 5258 грн. 29 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили .

СУДДЯ Б.І. Лиховид

Повний текст рішення підписано 23.02.2009 року