Рішення № 3043707, 23.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.09 Справа № 7/13(16/83)

За позовом Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Фащівська", м. Луганськ

до Державного підприємства "Донбасантрацит", м. Красний Луч Луганської області

про зобов’язання виконати зобов’язання за договором

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –Батюшина Т.С., довіреність № 03/5-613 від 31.12.08;

від відповідача –Бурова І.В., довіреність № 11/77 від 08.01.09.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача виконати зобов’язання, передбачені договором № 8 від 04.05.03 в натурі та відвантажити продукти збагачення вугілля у кількості 1103 тонни, в тому числі: сорту АШ –1093 тонни з якісними показниками золи 24,4%, вологи – 8,8 %; сорту АШ об - 10 тонн з якісними показниками золи 24,2%, вологи –8,2 % на Змієвську ТЕС (с. Комсомольський, Змієвський район, Харківська область,63460), залізнична станція –“Лиман Южний”, код станції 444002; код вантажоодержувача - 3128.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 22 від 07.05.08 та запереченнях на позовні вимоги №б/н від 06.02.09 (т.1 а.с.48, т.2 а.с.9-10), посилаючись зокрема на те, що позивачем в порушення умов п.5.3. Договору здійснено оплату послуг з переробки рядового вугілля частково. На теперішній час заборгованість складає 124524,90 грн. Крім наведеного, у листах позивача реквізити для відвантаження збагаченої вугільної продукції не визначені. Відповідачем було запропоновано позивачу здійснити розрахунок за надані послуги продуктами збагачення, а на решту продукції укласти договір зберігання. На претензії, які надсилались відповідачем позивачу, відповідь від останнього не надходила. На підставі викладеного, відповідач вважає, що ним обґрунтовано притримано продукцію відповідно до ст. 594 ЦК України.

На підставі ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались перерви з 26.01.09 до 09.02.09, а з 09.02.09 до 23.02.09, 11-10.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Так, між ДВАТ ш. "Фащівська" ДП ДХК "Луганськвугілля" (Замовник) та ДВАТ ГЗФ "Ізвєстій" ДП ДХК "Донбасантрацит" (Виконавець) було укладено договір № 8 від 04.05.03 (далі - Договір), за умовами якого Замовник зобов’язується поставити на збагачення Виконавцю рядове вугілля марки АРШ (п.1.4. Договору), а Виконавець зобов’язується переробити отримане рядове вугілля та відвантажити продукти збагачення згідно реквізитам зазначеним Замовником (п.1.2. Договору).

Відвантаження вугільного концентрату здійснюється за реквізитами Замовника по мірі надходження рядового вугілля (п. 3.2. договору).

Для планування Виконавцем плану перевезення Замовник за 15 днів до початку місяця, що планується, зобов’язаний надати Виконавцю план-заявку навантаження з розбивкою подекадно по станціям та дорогам, призначення з зазначенням платника залізничного тарифу з доданням гарантійних листів платника залізничного тарифу і несе відповідальність перед Виконавцем, як вантажовідправником, за невиконання плану перевезення (п.3.4.1. Договору).

Відповідно до п.5.3. Договору Замовник відшкодовує Виконавцю вартість послуг зі збагачення шляхом 100% перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. За згодою сторін оплата може бути здійснена передачею у власність Виконавця частини продуктів збагачення вартістю, еквівалентною розмірам вартості виконаних робіт.

На виконання умов вказаного договору позивач поставляв, а відповідач приймав вугілля марки АРШ для збагачення і відвантаження готової продукції на замовлення позивача в період дії договору.

Актами звірення руху продуктів збагачення від січня 2004 року, березня і грудня 2005 року та від 31.08.06 (т. 1 а.с.13-14), підписаними сторонами договору без заперечень та підписи скріплено печатками, підтверджено той факт, що Замовник поставив, а Виконавець збагатив вугілля у кількості 1103 тонни, але не відвантажив вугільну продукцію по замовленню позивача, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить зобов’язати відповідача відвантажити загачене вугілля у кількості 1103 тонни відповідно до письмового замовлення №1/747 від 14.12.07 (т.1 а.с.8). Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву № 22 від 07.05.08 та запереченнях на позовні вимоги №б/н від 06.02.09 (т.1 а.с.48, т.2 а.с.9-10).

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Правонаступництво позивача щодо прав та обов’язків ДВАТ ш. "Фащівська" ДП ДХК "Луганськвугілля" підтверджено матеріалами справи, у тому числі наказом Міністерства палива та енергетики України № 82 від 13.02.03 (т.1 а.с.16-19).

Правонаступництво відповідача щодо прав та обов’язків ДВАТ ГЗФ "Ізвєстій" ДП ДХК "Донбасантрацит" підтверджено матеріалами справи, у тому числі п. 3.3. Статуту (т.1 а.с.50-64).

Правовідносини у сторін за даним позовом виникли із договору №8 від 04.05.2003, у період дії Цивільного кодексу України, 1963 року, який втратив чинність з 01.01.04 з набранням чинності Цивільним кодексом України, та продовжують існувати на дату звернення позивача з позовом до господарського суду.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих перехідних положень Цивільного кодексу України правила цього кодексу застосовується до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим кодексом та продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджено факт укладення сторонами у справі договору на надання послуг з переробки давальницької вугільної сировини (рядового вугілля) № 8 від 04.05.03, що також не оспорюється сторонами.

На виконання умов, укладеного договору, позивачем по червень 2003 року на адресу відповідача відвантажувалось рядове вугілля, яке відповідачем збагачувалось та відвантажувалось за реквізитами, які надавались позивачем.

Як свідчать акти звірення руху продуктів збагачення по шахті "Фащівська" від січня 2004 року, березня і грудня 2005 року та від 31.08.06 (т. 1 а.с.13-14), підписаними сторонами договору без заперечень та підписи скріплено печатками, не відвантаженим залишилось вугілля у кількості 1103 тонни, в тому числі: сорту АШ –1093 тонни та сорту АШ об - 10 тонн.

За листом №1/747 від 14.12.07 (т.1 а.с.8) позивачем було надіслано відповідачу заявку з реквізитами отримувача вугільної продукції. Факт отримання наведеного листа відповідачем не заперечується. Листи з аналогічним змістом надсилались відповідачу впродовж 2003 та 2007 років (т.1 а.с.22-26, 30, 31,103-104).

Відповідно до вих.№ 06/3650, № 06/1845 та №06/2322 (т.1 а.с.27-29) ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" надала Донецькій залізниці гарантійні листи щодо оплати залізничного тарифу щодо поставки на адресу Зміївської ТЕС.

За листом № 18/731 від 22.07.03 (т.1 а.с.105-106) позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав сплатити пеню та провести відвантаження вугілля у зазначеній кількості. Названу претензію відповідачем було отримано, про що свідчить вхідний штемпель.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Однак відповідач не виконав передбачене договором зобов'язання, відвантаження вугілля у кількості 1103 тонни (сорту АШ –1093 тонни та сорту АШзбаг - 10 тонн) не провів. Відповідно до розрахунку наданого позивачем, вартість вугілля сорту АШзбаг вагою 10 тонн складає 5275 грн. 32 коп., сорту АШ вагою 1093 тонни складає 576592 грн. 48 коп.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та відхиляються судом за необґрунтованістю з огляду на наступне.

Відповідачем не надано доказу погодження відповідно до п.5.3. Договору з позивачем розрахунків шляхом передачі вугілля в рахунок погашення заборгованості останнього за послуги з переробки вугілля.

Відповідно до ч. 1 ст. 595 ЦК України, кредитор, який притримує річ у себе, зобов'язаний негайно повідомити про це боржника.

Відповідачем не надано доказів повідомлення позивача щодо притримання вугільної продукції.

Крім того, до кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї. Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора (ст. 596 ЦК України).

Також, вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до статті 591 цього Кодексу (ст. 597 ЦК України).

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом (ч.1 ст. 591 ЦК України).

Щодо посилань відповідача на наявність заборгованості позивача перед ним, то слід зазначити, що він не позбавлений права звернутись до суду за захистом свого права з відповідним позовом.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 595 ЦК України та керуючись ст. ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Державне підприємство “Донбасантрацит”, м. Красний Луч Луганської області, вул. Косіора, 10, код ЄДРПОУ 32446546 виконати обов’язки за договором № 8 від 04.05.03, укладеного між ДВАТ “Шахта “Фащівська” ДП ДХК "Луганськвугілля" та ДВАТ ГЗФ "Ізвєстій" ДП ДХК "Донбасантрацит", в натурі та відвантажити на адресу Змієвська ТЕС (с. Комсомольський, Змієвський район, Харківська область,63460), залізнична станція –“Лиман Южний”, код станції 444002; код вантажоодержувача - 3128 - продукти збагачення вугілля у кількості 1103 тонни, в тому числі: сорту АШ –1093 тонни з якісними показниками золи 24,4%, вологи –8,8 %; сорту АШзбаг у кількості 10 тонн з якісними показниками золи 24,2%, вологи –8,2 %. Видати наказ.

3. Стягнути з Державного підприємства “Донбасантрацит”, м. Красний Луч Луганської області, вул. Косіора, 10, код ЄДРПОУ 32446546 на користь Державного підприємства "Луганськвугілля", м. Луганськ, вул. Лермонтова, 1в, код ЄДРПОУ 32473323 в особі Відокремленого підрозділу “Шахта “Фащівська”, смт. Фащівка Перевальського району Луганської області, код ЄДРПОУ 26478408 - 85 грн. 00 коп. витрат по держмиту та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання: 26.02.09.

Суддя Т.Л.Калашник