Ухвала суду № 30435947, 21.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. м. Київ К-21485/10

К-21485/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2010

у справі № 2-а-40573/09/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Казенного підприємства «Зміївський ремонтний енергомеханчіний завод»

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2010, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Зміївському районі Харківської області від 19.06.2008 № 0003551501/0.

В касаційній скарзі ДПІ у Зміївському районі Харківської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норми матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що підставою для застосування штрафних санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ), згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 13.06.2008 № 782/15-027/08326540, про порушення позивачем норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ щодо граничних строків сплати сум самостійно узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

За наслідками висновків перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 19.06.2008 № 0003551501/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 77497,17 грн. за затримку на 138 днів граничного строку узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 154994,31 грн.

У відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, ДПІ в оперативному обліку сплачених позивачем податків, зборів зараховувала грошові кошти, сплачені на погашення поточних податкових зобов`язань, в рахунок погашення податкового боргу, який виник раніше (за листопад, грудень 2007 року).

Відповідно до пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-III податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях..

Однак, зазначена норма не позбавляє платника податків права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно до пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону. Суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону № 2181-III слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків. Законом № 2181-III не визначено серед заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, зміну призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Разом з тим, згідно доданих до матеріалів справи копій податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад та грудень 2007 року та платіжних доручень (а.с. 14-21), оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, позивачем були вчасно сплачені задекларовані ним податкові зобов`язання з податку на додану вартість за ці податкові періоди.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій зробили юридично правильний висновок про неправомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак