Рішення № 3043541, 25.02.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"25" лютого 2009 р.

справа № 5020-5/004

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Кримгазбуд” (95001 м. Сімферополь, вул. Крилова, 141)

до Закритого акціонерного товариства „Морбуд” (99011 м. Севастополь, вул. Новоросійська, 25/Демидова, 17)

третя особа –Ялтинська філія ЗАТ „Морбуд” (98600 м. Ялта, вул. Українська, 5-Г)

про стягнення заборгованості в розмірі 74999,90 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Щеглєнко Іван Єгорович, юрист, довіреність № 7 від 03.02.09, ВАТ "Кримгазбуд";

Відповідач - Афанасьева Тетяна Арсентьївна, юрисконсульт, довіреність № 564/1 від 22.07.08, ЗАТ "Морбуд";

Третя особа - не з’явився, Ялтинська філія ЗАТ „Морбуд”;

Суть спору:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство “Кримгазбуд”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства „Морбуд”, третя особа –Ялтинська філія ЗАТ „Морбуд”, про стягнення заборгованості в розмірі 74999,90 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо повернення грошових коштів за не отриманий товар.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

На підставі того, що Ялтинська філія ЗАТ „Морбуд” не є юридичною особою, позивач звернувся до суду з даними позовом до головного підприємства - Закритого акціонерного товариства „Морбуд”.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що між сторонами по справі договір на постачання бетону взагалі не укладався, а тому договірних зобов’язань відносно ВАТ “Кримгазбуд” у нього не виникло.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши надані позивачем докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 між позивачем та Ялтинською філією ЗАТ „Морбуд” була досягнута усна домовленість про постачання позивачу бетону.

На виконання вказаної домовленості позивач перерахував Ялтинської філії ЗАТ „Морбуд” грошові кошти на загальну суму 308761,25 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи (а.с. 10-13).

Ялтинська філія ЗАТ „Морбуд” поставила позивачу бетон на суму 222437,95 грн.

На суму в розмірі 86323,30 грн. позивач бетон не замовляв, на підставі того, що у нього зникла необхідність у його отриманні.

08.08.2008 позивач звернувся до Ялтинської філії ЗАТ „Морбуд” з претензією у якої просив повернути грошові кошті у розмірі 86323,30 грн., які безпідставно утримує у собі відповідач.

11.11.2008 від Ялтинської філії ЗАТ „Морбуд” на адресу позивача надійшли грошові кошти в розмірі 11323,40 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.12.2008 від відповідача надійшла відповідь в якої він просив дозволу розстрочити повернення грошових коштів з розстрочкою строком на чотири місяця (а.с. 20).

Крім того, між позивачем та Ялтинською філією ЗАТ „Морбуд” підписаний акт звірки взаєморозрахунків на суму 74999,90 грн.(а.с. 30).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Посилання відповідача на те, що він немає ніяких договірних зобов’язань з позивачем, а також, на те, що на перераховані позивачем грошові кошти придбані матеріали необхідні для виготовлення бетону, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 74999,90 грн. обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 750,00 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Морбуд” (99011 м. Севастополь, вул. Новоросійська, 25/Демидова, 17, код ЄДРПОУ 13792296, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Відкритого акціонерного товариства “Кримгазбуд” (95001 м. Сімферополь, вул. Крилова, 141, код ЄДРПОУ 03335681, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) заборгованість в сумі 74999,90 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 750,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

27.02.2009

Розсилка:

1. ВАТ “Кримгазбуд” (95001 м. Сімферополь, вул. Крилова, 141)

2. ЗАТ „Морбуд” (99011 м. Севастополь, вул. Новоросійська, 25/Демидова, 17)

3. Ялтинська філія ЗАТ „Морбуд” (98600 м. Ялта, вул. Українська, 5-Г)

4. Справа

5. наряд