Рішення № 30433804, 03.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/19166-2012 03.04.13

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхової компанії "АХА Страхування"доВідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" простягнення 61 654,40 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Самойленко П.М.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхової компанії "АХА Страхування" звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про стягнення 64 654,40 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим. що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.12.2012 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.01.2013 р.

21.01.2013 р. через канцелярію суду надійшов витяг з інформацією по полісу №АА/7368118 з єдиної централізованої бази даних МТСБУ.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2013 р. у справі №5011-67/19166-2012 призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

18.03.2013 р. через канцелярію суду від КНДІСЕ надійшов висновок експерта№834/13-54 від 14.03.2013 р. за результатами проведення автотоварознавчої експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.03.2013 р. провадження у справі №5011-67/19166-2012 поновлено, розгляд справи призначено на 03.04.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

28.09.2011 р. між позивачем та Шамота М.П. укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №0037-а/11к/апАС, за яким позивач страхує майнові інтереси останнього, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 0062 ВМ.

19.10.2011 р. о 07 годині Сопруненко Р.В., керуючи автомобілем «Renault», державний реєстраційний номер АІ 8610 ВС, рухаючись на відстані 76,5 від буд. №136 по вул. Шевченка в с. Юрівка по автодорозі с. Юрівка - с. Тарасівка у напрямку м. Боярка, проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою та її зміною, в умовах недостатньої видимості не обрала безпечної швидкості руху, в результаті чого скоїла зіткнення з автомобілем«Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 0062 ВМ, під керуванням Шамоти М.П., який стояв в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Відділу ДАІ з обслуговування Києвао-Святошинського району при УДАІ ГУМВС України в Київській області.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24.10.2011 р. у справі №3-3701/11 водія Сопруненко Р.В. визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

15.11.2011 р. власник застрахованого транспортного засобу «Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 0062 ВМ, звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування.

Згідно рахунку-фактури №454503 РФ-00197418 від 01.11.2011 р. складеного Дочірнім підприємством «Авто Інтернешнл» вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 0062 ВМ становить 62 936,41 грн.

Страховими актами №2011/V/MOD13151/VESKO23527 та №2011/V/MOD13151/VESKO23528 від 16.11.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки «Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 0062 ВМ, внаслідок ДТП, що сталося 19.10.2011 р. о 07 годині на відстані 76,5 від буд. №136 по вул. Шевченка в с. Юрівка по автодорозі с. Юрівка - с. Тарасівка у напрямку м. Боярка, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 61 654,40 грн.

Виконуючи зобов'язання за договором, позивач перерахував на рахунок ДП «Автоінтернешнл» (СТО) страхове відшкодування у розмірі 58 694,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7033 від 18.11.2011 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 61 654,40 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проте, матеріали справи містять платіжне доручення №7033 від 18.11.2011 р. лише на суму 58 694,40 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про набуття позивачем права зворотної вимоги в межах суми документально підтверджених витрат.

Вина Сопруненко Р.В., яка керувала автомобілем «Renault», державний реєстраційний номер АІ 8610 ВС, встановлена у судовому порядку.

Згідно витягу МТСБУ по полісу №АА/7368118 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Сопруненко Р.В., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер АІ 8610 ВС була застрахована відповідачем.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивач звернувся до відповідача із претензією №РГ/13151/11/8 від 08.05.2012 р. про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 61 654,40 грн., яка отримана останнім 15.05.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0411207555363.

Останній відповіді не направив, страхове відшкодування в порядку регресу не сплатив.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

На виконання ухвали Господарського суду м. Києва була проведена судова авто товарознавча експертиза, попередню оплату якої покладено на позивача.

Згідно висновку експерта за результатами проведення авто товарознавчої експертизи №834/13-54 від 14.03.2013 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 0062 ВМ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 64 544,18 грн.

Отже, матеріалами справи (висновок експерта №834/13-54, складений 14.03.2013 р.) підтверджено, що розмір відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki», державний реєстраційний номер АІ 0062 ВМ внаслідок спірного ДТП становить 61 544,18 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 58 694,40 грн.

Полісом №АА/7368118, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.

Відповідно до п. 9.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Із змісту ч. 2 п. 9.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" вбачається, що страхові відшкодування виплачуються по кожному страховому випадку, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика.

Враховуючи визначені полісом №АА/7368118 розміри ліміту відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 50 000,00 грн. (ліміт відповідальності за полісом) до звернення позивача із позовом до суду.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на корить позивача страхового відшкодування у розмірі 50 000,00 грн.

В іншій частині заявлених до стягнення позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Попередня оплата за проведення судової автотоварознавчої експертизи ухвалою суду від 25.01.2013 р. була покладена на позивача.

Згідно акту здачі-приймання від 13.03.2013 р. висновку судового експерта №834/13-54 по справі №5011-67/19166-2012 позивачем понесені витрати на проведення експертизи у розмірі 2 942,40 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за проведення судової експертизи покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; код ЄДРПОУ 20474912) страхове відшкодування в сумі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., витрати на проведення судової експертизи у розмірі 2 386 (дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 20 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 395 (одна тисяча триста дев'яносто п'ять) грн. 28 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Повний текст рішення складено та підписано 03.04.2013 р.