ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
______
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.02.09 Справа № 3/2-17-6/1
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали за позовом
Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння “Укрвуглегеологія”,
м. Донецьк
до Державного підприємства “Луганськвугілля”, м. Луганськ
про стягнення 18 930 грн. 80 коп.
за участю представників сторін:
від позивача – після перерви не прибув;
від відповідача –Станіславюк О.Ю., дов. № 03/5-601 від 31.12.08;
В судовому засіданні 29.01.08 було оголошено перерву до 12.02.08;
в с т а н о в и в:
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 18 930 грн. 80 коп., в тому числі: борг –16069 грн. 44 коп., 3% річних –389 грн. 88 коп., інфляційні –2 471 грн. 48 коп.
В судовому засіданні 29.01.09 представник позивача подав уточнення позовних вимог, за яким з посиланням на сит. 530 Ц України здійснив перерахунок інфляційних та 3% річних, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 350 грн. 36 коп. і інфляційні в сумі 1 412 грн. 50 коп. Вказане уточнення приймається судом до розгляду.
Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву за якими позов не визнає та зокрема зазначає, що договір №12/08-11/02 від 07.02.08 на який посилається позивач не проходив узгодження в ДП «Луганськвугілля», також він не був зареєстрований і відсутній у відповідача. В той же час, в бухгалтерії підприємства відсутня заборгованість по вказаному договору та будь-які оригінали зазначеного договору і докази його виконання.
Дослідивши матеріали справи та доводи представників сторін суд прийшов до наступного.
07.02.08. між ДП «Луганськвугілля»в особі в.о. генерального директора Єрмакова О.М. та ВО «Урвугліегеологія»в особі генерального директора Куща О.О. був підписаний договір на виконання робіт № 12/08-11/02, За умовами вказаного договору «Підрядник»- позивач у справі зобов’язується провести перевірку і аналіз наданих на розгляд комісії матеріалів з роботи по очисних забоїв в 2008 році по шахтам ДП «Луганськвугілля», а «Замовник»- відповідач у справі зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Пунктом 1.2 договору сторони узгодили, що результати роботи визначаються у вигляді протоколу.
Згідно 3.1 договору приймання робіт здійснюється «Замовником»за актом здачі-приймання робіт, який повинен бути підписаний ним протягом 5 днів з моменту отримання.
Розділом 4 договору сторони встановили, що сума робіт за восьми ділянками складає 16 069 грн. 44 коп.
Форма оплати –100% передплата згідно рахунку-фактури.
На виконання умов договору, позивач виконав для відповідача певні роботи на суму 16 069 грн. 44 коп., які останній не оплатив, у зв’язку з чим залишилась заборгованість на вказану суму, яку позивач просить стягнути на свою користь. Окрім цього, позивачем до стягнення заявлені 3% річних в сумі 350 грн. 36 коп. і інфляційні в сумі 1 412грн. 50 коп. (з урахуванням уточнень до позовної заяви).
Відповідач позовні вимоги оспорив, з підстав вказаних у відзиві та наведених вище.
Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд, прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як було вказано вище, між сторонами у справі був підписаний договір на виконання робіт № 12/08-11/02 від 07.02.08 , також позивачем був виписаний відповідачу рахунок на зазначену суму із датою оплати до 02.03.08.
Незважаючи на те, що відповідачем вказана сума сплачена не була, позивач виконав передбачені договором роботи, які позивач передав, а відповідач прийняв за актом здачі-приймання робіт від 11.02.08. Вказаний акт був підписаний повноважними представниками сторін, які підписували і сам договір, без доповнень та зауважень і скріплений печатками підприємств. Окрім цього, представниками обох сторін був складений та підписаний протокол №17 яким зафіксували факт виконання робіт, передбачених вказаним договором.
Представником позивача в судове засідання були надані для огляду оригінали договору № 12/08-11/02, акт виконаних робіт та протокол від 11.02.08 та інші документи, що складені на виконання зазначеного договору.
Як було вказано вище, умовами договори передбачена така форма оплати як передплата, але позивач свої
Зобов’язання за договором виконав без надходження від відповідача оплати згідно рахунку.
У зв’язку з чим, до даних правовідносин слід застосувати положення ст. 530 ЦК України.
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У даному випадку позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник.
З метою отримання оплати за виконані роботи позивач склав та направив відповідачу претензію від 07.05.08 № 02/229 на суму 16 069 грн. 44 коп., яка була відправлена відповідачу 08.05.08., про що свідчить відповідний фіскальний чек.
Відповідачем доказів оплати виконаних робіт не надано. В той же час, слід визначити, що доводи відповідача з приводу відсутності заборгованості перед позивачем у зв’язку з відсутністю договору № 12/8-11/02 є необґрунтованими, оскільки суперечать матеріалам справи. Позивачем належним чином підтверджено, що договір який є підставою даного позову, сторонами підписувався і відповідні роботи по ньому виконувалися, про що свідчать наведені вище докази.
З огляду на викладене, доводи відповідача слід відхилити, а позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 16 069 грн. 44 коп. задовольнити.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1 412 грн. 50 коп. за період травень-грудень 2008 року і 3% річних в сумі 350 грн. 36 коп. за період травень 2008 р. –січень 2009 р. слід визначити наступне.
Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. В даному випадку позивач виступає як кредитор, а відповідач як боржник.
Як було вказано вище, матеріалами справи підтверджено, що за відповідачем утворилась заборгованість за виконані роботи в сумі 16 069 грн. 44 коп., право вимоги якої у позивача наступило з 16.05.08. Позивачем розрахунок інфляційних здійснений за період травень-грудень 2008 року та 3% річних здійснений за період травень 208 р.- січень 2009 р. в сумах 1 412 грн. 50 коп. і 350 грн. 36 коп. відповідно. Але вказаний розрахунок здійснений невірно, оскільки нарахування повинні бути здійснені з 16.05.08 по 31.12.08 і тому інфляційні за вказаний період складають 1 309 грн. 49 коп., а 3% річних за період з16.05.08 по 31.01.09 343 грн. 89 коп.
З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 16 069 грн. 44 коп., інфляційні в сумі 1 309 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 343 грн. 89 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно обґрунтованих заявлених та задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, б. 1в, код 31534348, на користь:
- Виробничого об’єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія», м. Донецьк, пр. Ілліча, б1, код 00186080, заборгованість в сумі 16 069 грн. 44 коп., інфляційні в сумі 1 309 грн. 49 коп., 3% річних в сумі 343 грн. 89 коп. витрати по сплаті державного мита у сумі 177 грн. 83 коп. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 110 грн. 47 коп., видати наказ позивачу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання - 16.02.2009.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Шкуть
Судове рішення № 3043378, Господарський суд Луганської області було прийнято 12.02.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 3/2-17-6/1. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: