Рішення № 3043157, 16.02.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Від "16" лютого 2009 р. по справі № 7/110-38

за позовом Луцької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Алкодом», м.Луцьк

до відповідача: закритого акціонерного товариства «Ювілейний», м.Луцьк

про стягнення 13243,43 грн.

Суддя Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Михайловський С. В., представник (довіреність від 01.12.2008р.).

від відповідача: Назарчук О. Я., директор

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач - Луцька філія товариства з обмеженою відповідальністю «Алкодом»просить стягнути з відповідача - закритого акціонерного товариства «Ювілейний»11385,39грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору поставки, 14,97 3% річних та 1843,07 грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному об’ємі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні та у поясненні на позов, визнав суму основної заборгованості, та просить не застосовувати штрафні санкції у зв’язку з важким фінансовим становищем товариства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, ВСТАНОВИВ:

між Луцької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Алкодом»та закритим акціонерним товариством «Ювілейний»укладено договір поставки (далі договір) на поставку товару.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник (позивач) зобов’язується поставляти товар, а покупець (відповідач) приймає товари згідно зі специфікацією й оплачує їх вартість за ціною, що зазначається у специфікації.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно представлених накладних (а.с. 13-17) на загальну суму 11385,39грн.

У відповідності до п. 2.1 договору відповідач зобов’язувався здійснювати оплату кожної партії товару протягом 23 календарних днів з моменту отримання товару.

В силу ст.193 ГК України, згідно якої учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем визнана, підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаємних розрахунків. На підставі викладеного заборгованість в розмірі 11385,39 грн. підлягає до стягнення з ЗАТ «Ювілейний».

Пунктом 6.8 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 0,5% від розміру заборгованості за кожен день прострочення.

Учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) в розмірі, передбаченому законом або договором (ст.ст.230-232 ГК України).

Вимога позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 1843,07 грн. підставна та підлягає до задоволення згідно ст.ст.230-232 ГК України, п.6.8 договору.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем правомірно заявлено до стягнення 14,97грн. 3% річних.

Клопотання відповідача щодо незастосування штрафних санкцій слід відхилити у зв’язку з необгрунтованістю.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 132,44грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Ювілейний»(м. Луцьк, пр. Соборності,11, код ЄДРПОУ 13359033) на користь Луцької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Алкодом»(м. Луцьк, вул. 8 Березня,1/18, код ЄДРПОУ 35818372) 11385,39грн. заборгованості, 1843,07 грн. штрафу, 14,97грн. 3% річних, а всього 13243,43грн., та 132,44 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя М.С. Шум