Рішення № 3043124, 20.02.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2009 р.

Справа № 9/130

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка для бізнесу",

юридична адреса: вул. Пясецького, 12, м. Львів,79040

фактична адреса: вул. Шептицьких, 26, м. Львів, 79016

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", вул. Промислова, 29/20, м. Івано-Франківськ,76001

про стягнення коштів в сумі 59071, 11 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кіцак Михайло Степанович - представник, (довіреність №2/09 від 02.01.2009 року, паспорт КВ253973)

Від відповідача представники не з"явились

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 59 071, 11 грн., в тому числі 52 009, 68 грн. - боргу; 4 308, 96 грн. - пені; 2 213, 85 грн. - інфляційних втрат; 538, 62 грн. - три проценти річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Предметом договору підряду № 1108-1/2008 від 11.08.08 року, укладеного між сторонами у справі, є виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт по встановленню структурованої кабельної системи у приміщенні офісу ТзОВ "Європа-Транс ЛТД" ( замовник) (надалі - "Об"єкт"), відповідно до додатку № 1, що є невід"ємною частиною даного договору в термін, визначений даним договором, а ТзОВ "Європа-Транс ЛТД" ( замовник) забезпечує ТзОВ "Техніка для бізнесу" ( підрядник) доступ до об"єкту, приймає отримані матеріали, обладнання та виконані роботи і оплачує їх на умовах цього договору.

Представник позивача зазначив, що на виконання умов договору ТзОВ "Техніка для бізнесу" виконано роботи на загальну суму 52009, 68 грн., що підтверджується актом прийому передачі послуг від 15.09.08 року. За отримані послуги відповідачем коштів не сплачено.

Листом від 27.11.08 року № 1-11/08 позивач звернувся до відповідача з претензією про оплату суми заборгованості. Однак, відповіді позивач не отримав.

Із посиланням на ст. 624, 625 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив, що позивачем нараховано три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 538, 62 грн., а також нараховано інфляційні витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 2 213, 85 грн. та 4 308, 96 грн. - пені.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, відзиву на позов не подав.

Ухвала господарського суду Івано-Франківської області від 25.12.08 року направлялась за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: вул. Промислова, 29/20, м. Івано-Франківськ.

Однак, вищезазначена ухвала господарського суду Івано-Франківської області повернена на адресу суду з відміткою пошти про повернення листа у зв"язку із закінченням терміну зберігання та неявкою адресата.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.09 року судом зроблено запити до Державного реєстратора м. Івано-Франківська та Головного управління статистики в Івано-Франківській області, яких зобов"язано повідомити суд про юридичну адресу або її зміну ТзОВ "Європа-Транс ЛТД".

Згідно витягу з ЄДРПОУ, наданого Головним управлінням статистики в Івано-Франківській області, адреса ТзОВ "Європа-Транс-ЛТД" - вул. Промислова, 29, кв. 20, м. Івано-Франківськ.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої на запит суду Державним реєстратором м. Івано-Франківська, місцезнаходження ТзОВ "Європа-Транс-ЛТД" - вул. Промислова, 29, кв. 20, м. Івано-Франківськ.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 1 ст. 69 ГПК України встановлює, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань. В суду відсутні відомості щодо причин неявки представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справи розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що предметом договору підряду № 1108-1/2008 від 11.08.08 року, укладеного між сторонами у справі, є виконання монтажних і пусконалагоджувальних робіт по встановленню структурованої кабельної системи у приміщенні офісу ТзОВ "Європа-Транс ЛТД" ( замовник) (надалі - "Об"єкт"), відповідно до додатку № 1, що є невід"ємною частиною даного договору в термін, визначений даним договором, а ТзОВ "Європа-Транс ЛТД" ( замовник) забезпечує ТзОВ "Техніка для бізнесу" ( підрядник) доступ до об"єкту, приймає отримані матеріали, обладнання та виконані роботи і оплачує їх на умовах цього договору ( п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору термін оплати: протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору замовник робить авансову оплату у розмірі 25 900, 56 грн. із врахуванням ПДВ 20 %; протягом трьох робочих днів після виконання підрядних робіт та підписання акту про виконання підрядних робіт, у розмірі решти вартості договору, на підставі встановленого рахунку до оплати.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов’язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ТзОВ "Техніка для бізнесу" виконано роботи на загальну суму 52009, 68 грн., що підтверджується актом прийому передачі послуг від 15.09.08 року, копія якого наявна в матеріалах справи. За отримані послуги відповідачем коштів не сплачено.

27.11.08 року за № 1-11/08 позивачем ТзОВ "Техніка для бізнесу" направлено на адресу відповідача лист з вимогою оплати суми боргу в розмірі 52009, 68 грн. Суду не подано доказів направлення відповідачем відповіді на лист позивача, як і не подано доказів сплати боргу.

Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 Договору за порушення термінів оплати замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвочасно виконаного грошового зобов"язання за кожний день прострочення.

Отже, нарахована пеня в сумі 4 308, 96 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, то в цій частині позову слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, право має бути порушене на момент подання позову. Позивачем не подану суду доказів звернення до відповідача із вимогою про сплату інфляційних збитків та трьох відсотків річних. За таких обставин відсутнє порушення права позивача.

За наведених обставин позовні вимоги в частині стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних є безпідставними та задоволенню не підлягають. В цій частині позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 124 Конституції України, ст. 11, 202, 509, 525, 526, 549, 551, 610-612, 625, 629 ЦК України , ст. 193, 231 ГК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 44, 49, 69, 75 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", вул. Промислова, 29/20, м. Івано-Франківськ,76001 ( р/р 260000200138 в ТОВ КБ "Фінансова ініціатива"; МФО 380054; код ЄДРПОУ 32605152) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка для бізнесу", юридична адреса: вул. Пясецького, 12, м. Львів,79040; фактична адреса: вул. Шептицьких, 26, м. Львів, 79016 ( р/р 26004033830800 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків; МФО 351005; код 22396671): 52 009, 68 грн. - основного боргу; 4 308, 96 грн. - пені; 563, 18 грн. - витрат по сплаті державного мита; 112, 50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову слід відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Фанда Оксана Михайлівна

рішення виготовлено та підписано 25.02.09 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.