Рішення № 3043122, 12.02.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2009 р.

Справа № 9/129

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Чмихові Юрію Анатолійовичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім "Роксолана", вул. Левинського,10а, м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ІФ", вул. Є.Коновальця, 221, м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення коштів в сумі 36665, 68 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бандурка Любомир Ярославович - представник, (довіреність № 101 від 15.12.2008 року)

Від відповідача: не з"явились

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з відповідача 36665, 68 грн., в тому числі 33573, 65 грн. - боргу; 918, 01 грн. - інфляційних втрат; 174, 02 грн. - три проценти річних; 2000 грн. - оплата юридичних послуг.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов договору поставки № 4600019039 від 01.02.08 року, укладеного між сторонами у справі, сторони взяли на себе наступні зобов"язання: ДП "Торговий дім "Роксолана" ( постачальник) зобов"язується поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а ТзОВ "ВК ІФ" (покупець) зобов"язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Асортимент та ціна на товари, зазначені у специфікації, яка є невід"ємною частиною договору.

Представник позивача зазначив, що на виконання умов договору ДП "Торговий дім "Роксолана" поставлено за реквізитами ТзОВ "ВК ІФ" товар загальною вартістю 33573, 65 грн., що підтверджується видатковими накладними. За отриманий товар відповідачем коштів не сплачено.

Із посиланням на ст. 624, 625 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив, що позивачем нараховано три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 174, 02 грн., а також нараховано інфляційні витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 918, 01 грн. Одночасно, позивач просить із посиланням на ст. 22 ЦК України відшкодувати понесені збитки за оплату юридичних послуг.

Відповідач не скористався своїм правом та представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду не подано.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справи розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до умов договору поставки № 4600019039 від 01.02.08 року, укладеного між ДП "Торговий дім "Роксолана" та ТзОВ "ВК ІФ", сторони взяли на себе наступні зобов"язання: ДП "Торговий дім "Роксолана" ( постачальник) зобов"язується поставляти товари, відповідно до поданих покупцем замовлень, а ТзОВ "ВК ІФ" (покупець) зобов"язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість. Асортимент та ціна на товари, зазначені у специфікації, яка є невід"ємною частиною договору ( п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 - 4.3 Договору вартість товарів формується в нацональній валюті України, включаючи ПДВ, вказана у Специфікації та вказується у накладних, які з моменту їх підписання є невід"ємною частиною договору. Вартість товарів включає вартість доставки товарів постачальником. Покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу після 65 календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана у накладній.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов’язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ДП "Торговий дім "Роксолана" поставлено за реквізитами ТзОВ "ВК ІФ" товар загальною вартістю 33573, 65 грн., що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно до акту звірки розрахунків дебетове сальдо ТзОВ "ВК ІФ" перед ДП "Торговий дім "Роксолана" станом на 21.10.08 року становить 33 573, 65 грн. Суду не подано доказів сплати відповідачем суми боргу.

Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем індексу інфляції за спірний період в сумі 918, 01 грн. та три відсотки річних в сумі 174, 02 грн. є правомірним та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення збитків, якими позивач вважає оплату послуг юристів в сумі 2000 грн., то слід зазначити наступне.

Витрати на правове обслуговування не є збитками. Віднесення до збитків витрат товариства на правове обслуговування суперечить закону, зокрема ст. 203 ЦК України, оскільки такі витрати не мають обов"язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв"язку із заборгованістю, яку просить стягнути позивач. Отже, в цій частині позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 202, 509, 525, 526, 610-612, 625, 629 ЦК України , ст. 193 ГК України, ст. 44, 49, 75 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ІФ", вул. Є.Коновальця, 221, м. Івано-Франківськ,76000 ( код ЄДРПОУ 33427739) на користь позивача Дочірнього підприємства "Торговий дім "Роксолана", вул. Левинського,10а, м. Івано-Франківськ,76000 ( код ЄДРПОУ 33844019): 33573, 65 грн. - боргу; 918, 01 грн. - інфляційних втрат; 174, 02 грн. - три відсотки річних; 346, 64 грн. - витрат по сплаті державного мита; 118 грн. - витрат на інформаційно-технічні послуги судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Фанда Оксана Михайлівна

рішення виготовлено та підписано 18.02.09 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.