Постанова № 3043073, 17.02.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2009 № 31/345

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Вербицької О.В.

представникі сторін:

від позивача: Бунін С.В.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.11.2008

у справі № 31/345 (Качан Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант»

до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна»

про спонукання до виконання дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грант» (надалі позивач) звернулось з позовом до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» (надалі відповідач) про спонукання до виконання дій.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.11.2008 р. у справі №31/345 позов задоволено повністю.

Зобов'язано Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська,4-в, код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Грант» (03036, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 92, код ЄДРПОУ 31301790) право власності на нерухоме майно: добудову (літ. Б), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Шутова Полковника, будинок 6 (шість), загальною площею 68,30 (шістдесят вісім цілих та тридцять сотих ) кв.м.

Стягнуто з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська,4-в, код ЄДРПОУ 03359836), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант» (03036, мі Київ, просп. Повітрофлотський, 92, код ЄДРПОУ 31301790) судові витрати по сплаті державного мита - 85 (вісімдесят п'ять) грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг - 118 (сто вісімнадцять) грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати повністю і припинити провадження справі. Судові витрати покласти на позивача.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, суд першої інстанції безпідставно визнав право власності та зобов'язав Бюро зареєструвати право власності на спірні об'єкти нерухомого майна оскільки вони не введені в експлуатацію та не проведена первинна реєстрація права власності на спірні об'єкти.

Зокрема заявник посилається на те, що даний спір належить розглядати у відповідному адміністративному суді керуючись Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2008 р. справу було призначено до розгляду на 29.01.2009 р.

В судове засідання 29.01.2009 р. відповідач не зявився, причини неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце судового процесу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 року, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 11 год. 00 хв. 17.02.2009 року.

17.02.2009 року в судове засідання в апеляційній інстанції з’явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, та оскільки, ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двохмісячний строк вирішення спору, а представник відповідача в судове засідання не являється, судова колегія вважає за можливе також застосувати положення Конвенції та здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Позивач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2008 р. між Науково-виробничим об'єднанням «Укрпромбудсервіс», як продавцем та позивачем - TOB «Грант», як покупцем, було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - Договір від 11.06.2008р.), відповідно до 1.1 якого продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно, яким є добудова (літ. Б), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Шутова Полковника, будинок 6 загальною площею 68,3 кв.м.

Нерухоме майно належало продавцю на праві приватної власності на підставі рішення Господарського м. Києва від 07.02.2008 р., зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна в реєстровій книзі №169п-279 під реєстровим номером №8901-П від 27.03.2008 р.

Відповідно до пункту 1.2. Договору від 11.06.2008р., нерухоме майно належало продавцю на праві приватної власності.

Позивач звернувся до відповідача з проханням зареєструвати право власності на нежиле приміщення площею 68,3 кв.м., що розташоване у м. Києва по вул. Шутова, 6.

Листом № 30568 від 11.09.2008 р. відповідач відмовив позивачу у реєстрації права власності на добудову (літ. Б), що розташована за адресою: м. Київ, Шутова Полковника, будинок 6, загальною площею 68,3 кв.м., мотивуючи свою відмову тим, що позивачем заявлено вимогу про реєстрацію права власності на майно, яке не прийнято в експлуатацію, за відсутності акту приймання в експлуатацію та розпорядження про присвоєння поштової адреси.

Статтею 41 Конституції України визначає, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень, і правочинів щодо нерухомості.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 Цивільного кодексу України відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.

Статтею 331 Цивільного кодексу України визначає, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація права власності здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Пунктом 5 прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. 1952-ІУ,: до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

У пп. 1.3 Положення N 157/6445, яким передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р., N 1952-ІУ а саме ст.3, та пп. 1.5 Положення N 157/6445 встановлено, що речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. N 1952-ІУ у разі визнання права власності на майно судом, єдиним можливим документом, що підтверджує право власності на новостворене нерухоме майно є рішення суду і саме таке рішення суду подається до державної реєстрації прав на нерухоме майно, і при цьому документи, що підтверджують прийняття нерухомого майна до експлуатації, або розпорядження про присвоєння адреси - не є суттєвими і не вимагаються.

Отже, коли Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» відмовило Товариству з обмеженою відповідальністю «Грант» у реєстрації права власності на вказане вище майно, це порушило права власності позивача на зазначену добудову. Судом було встановлено, що позивач довів правомірність набуття права власності на спірне майно на підставі Договору купівлі-продажу від 11.06.2008р., який згідно закону є підставою для державної реєстрації права власності позивача.

Відповідно до ст. 12 Господарського кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, що пов’язанні з визнанням права власності на майно.

Отже, твердження відповідача, що даний спір належить розглядати у відповідному адміністративному суді керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, є безпідставними.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Проте, в даному випадку, заявником всупереч вимог вказаної норми закону, не було надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2008 року у справі № 31/345 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» підлягає залишенню без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду м. Києва від 27.11.2008 року у справі № 31/345 залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна» - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Буравльов С.І.

Вербицька О.В.

26.02.09 (відправлено)