Рішення № 30430330, 26.03.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р.Справа № 922/799/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Полтава до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Роща" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", с. Пісочин про стягнення 96707,05 грн. за участю :

представника позивача - ОСОБА_2 дов. від 21.07.11р.

представника відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Роща" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення, з урахуванням заяви про зменьшення розміру позовних вимог від 18.03.13 р., яка була прийнята судом, основної заборгованості в розмірі 60427,33 грн., пені в розмірі 3566,43 грн., та 3% річних у розмірі 713,29 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за договором поставки №1066/12 від 14.09.12р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. с. 35, 59).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником Позивача докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

Між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 - Постачальник (позивач у справі) та Дочірнім підприємством "Клінічний санаторій "Роща" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" - Покупець (відповідач у справі) 14.09.2012р. було укладено Договір поставки №1066/12 за яким Постачальник передає, а покупець приймає для подальшого продажу продукти харчування, товари першої потреби, господарчі товари тощо (товар).

Відповідно до п. 1.2 Договору кількість та асортимент товару вказуються в накладних, які є невід"ємною частиною даного договору.

На виконання умов даного договору Позивач поставив Відповідачу товар, всього на суму 92427,33 грн., про що свідчать надані до матеріалів справи копії видаткових накладних (арк.с.15-28). Товар отримано представником відповідача - Журавльовою Г.М., повноваження якого підтверджується центрально-кільцевою довіреністю від 14.09.2012р. (арк..с.29).

П. 2.8 Договору встановлено, що відповідач здійснює розрахунок за поставлений товар протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня підписання супровідних документів на прийнятий товар. Розрахунки за поставлений товар здійснюються у безготівковій формі, шляхом внесення відповідачем грошових коштів безпосередньо до каси позивача чи в будь-який інший спосіб, не заборонений діючим законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, за поставлений за Договором товар відповідач розрахувався лише частково, в сумі 32000,00 грн. після подання позивачем позову, таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача становить 60427,33 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зообов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. (ст.. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи, що вказана сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу в розмірі 60427,33 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 3566,43 грн., та 3% річних у розмірі 713,29 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.6.2 Договору у випадку несвоєчасної або неповної сплати відповідачем вартості поставленого товару він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті поставленого товару у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 3566,43 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних у розмірі 713,29 грн. обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 610, 611, 625, 626, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 65, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Роща" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (62417, Харківський р-н, смт. Пісочин, вул. Санаторна, б. 46, код ЄДРПОУ: 02648627) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (36000, АДРЕСА_1, номер в ЄДР:: НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1) заборгованість в розмірі 60427,33 грн., пеню в розмірі 3566,43 грн., 3% річних у розмірі 713,29 грн. та суму судового збору в розмірі 1934,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.03.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.