Рішення № 3042877, 18.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2009 р. Справа № 54/174-08

вх. № 9390/5-54

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Козелько З.О. - дор. від 30.12.08року. відповідача - Щербаков О.В. - дор. від 11.11.08року № 626

розглянувши справу за позовом ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", м. Київ

до СТГО "Південна залізниця" м. Харків

про стягнення 214539,26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з СТГО „Південна залізниця” на свою користь заборгованість за поставлений товар згідно договору, укладеного між сторонами. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 214539,26 грн., з яких 168465,18 грн. – сума основного боргу, 32292,13 грн. – пеня, 6991,11 грн. – три відсотки річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку згідно направленої претензії.

17.02.2009 року позивач через канцелярію суду надав додаткові письмові докази, які були залучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.02.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.02.2009 року прохав суд відмовити в задоволенні позовних вимог, через канцелярію суду надав додаткові документи, які були залучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 17.02.2009 року оголошувалась перерва до 18.02.2009 року до 15:00 години для виготовлення повного тексту рішення.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.04.2008 року між СТГО «Південна залізниця» (Покупець, відповідач по справі) та ТОВ «Трейд Лайн ЛТД» (Постачальник, позивач по справі) був укладений договір поставки товару № П/НХ-08730/НЮ. У відповідності до п. 1.1. договору позивач зобов’язався поставити та передати у зумовлені строки у власність відповідачу стартерні акумулятори (Товар), відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 1), яка є невід’ємною частиною договору, а відповідач зобов’язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору. Згідно п. 5.1. сторони домовилися, що позивач здійснює поставку товару на умовах DDPм. Харків, вул.. Південопроектна, 2А (згідно ІНКОТЕРМС 2000). Товар поставляється за рахунок та транспортом позивача на склад відповідача не пізніше 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення відповідача.

Як свідчать матеріали справи, відповідач відповідно до п. 5.2. договору 16.04.2008 р. звернувся до позивача з листом в якому просив провести поставку товару визначеного в специфікації на суму 598465,18 грн. Позивач згідно накладної № Н8112-714 від 21.04.2008 року передав через представника відповідача Хмара Р.І. (довіреність № ЯОХ № 163146) товар, визначений специфікацією № 1 до договору № П/НХ-08730/НЮ на загальну суму 598465,18 грн. Уповноважений представник відповідача отримав зазначений товар, про що свідчить його підпис на накладній № Н8112-714 від 21.04.2008 року.

Матеріали справи свідчать, що позивач надав відповідачеві податкову накладну № 008112623 від 21.04.2008 року та рахунок – фактуру № С8112-002 від 21.04.2008 року на суму 598465,18 грн. для здійснення оплати.

Пунктом 7.2. договору сторони визначили, що відповідач повинен оплатити позивачу кожну прийняту партію товару не пізніше 30 банківських днів з дати поставки товару відповідачу, при умові своєчасного надання позивачем рахунку – фактури, податкової накладної, документів якості на поставлений товар.

Проте відповідач не виконав в повному обсязі свої зобов’язання за договором не сплатив у визначені договором строки вартість отриманої продукції, сплатив вартість товару лише частково. Так, згідно виписки з банківського рахунку по контрагенту СТГО «Південна залізниця», відповідач поступово сплачував заборгованість, а саме: 04.07.2008 року – 50000 грн., 08.07.2008 року – 10000 грн., 11.07.2008 року – 100000 грн., 22.07.2008 року – 100000 грн., 25.07.2008 року – 50000 грн., 04.08.2008 року – 30000 грн., 15.09.2008 року – 40000 грн. та 26.09.2008 року – 50000 грн. із зазначенням призначення платежу по всіх сумах «сплата за акумулятори згідно рахунку 8112-002 від 21.04.2008 року в т.ч. ПДВ 8333,33 по договору п/нх-08730/ню від 01.04.2008 року. Внаслідок цього несплаченою залишилась заборгованість відповідача перед позивачем за переданий товар за договором № П/НХ-08730/НЮ у розмірі 168465,18 грн.

Крім того, відповідач звертався до позивача з листом №НХ-05/20-600 від 16.10.2008 р. в якому просив розглянути можливість збільшення строку розрахунку за поставлений по договору № П/НХ-08730/НЮ від 01.04.2008 р. товар.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти наявності заборгованості за отриманий згідно накладної № Н8112-714 від 21.04.2008 року товар, посилаючись на п. 5.4. договору. Зокрема відповідач стверджує, що у нього не виникло зобов’язання по сплаті вартості товару, поставка товару у відповідності до умов договору не відбулася, оскільки відповідно п. 5.4. договору датою поставки товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту приймання – передачі товару. Відповідач зауважує, що такий акт підписаний між сторонами не був.

Суд не може погодитись з таким твердженням відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно до п. 28 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, днем виконання постачальником зобов’язання по постачанню продукції при здачі її на складі отримувача вважається дата прийомо-здаточного акту або розписки в отриманні продукції.

Передання речей (матеріальних цінностей) суб’єктом, зобов’язаним вести бухгалтерський облік, оформлюється накладною. Факт виконання зобовязання (передання речей) належній особі при видачі їх на складі відчужувача посвідчується підписом покупця на накладній. Якщо покупцем є юридична особа, обов’язковим є подання довіреності, оформленої на бланку суворої звітності, хоча б цінності одержував керівник підприємства (іншої юридичної особи), як це передбачено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р.

До матеріалів справи додана копія довіреності на одержання товарно – матеріальних цінностей ЯОХ № 163146, видана 18.04.2008 року Хмарі Р.І. на отримання від ТОВ «Трейд Лайн ЛТД» матеріальних цінностей. На накладній № Н8112-714 від 21.04.2008 року стоїть підпис уповноваженого представника відповідача Хмари Р.І., що засвідчує отримання нею товару, визначеного в накладній.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд вважає необхідним зробити висновок, що саме накладна № Н8112-714 від 21.04.2008 року є підтвердженням виконання позивачем свого обов’язку передати товар та факту отримання відповідачем відповідного товару, отже є актом що посвідчує приймання-передачу товару та підписаний повноважними представниками сторін.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що станом на дату подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем за переданий товар за договором № П/НХ-08730/НЮ згідно накладної № Н8112-714 від 21.04.2008 року складає 168465,18 грн.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 168465,18 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає п. 11.2 договору № П/НХ-08730/НЮ та вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань" від 22.11.1996 року та відповідно якого належна до сплати сума пені становить 32292,13 грн. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 32292,13 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов’язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, суд вважає вимогу позивача в частині стягнення інфляційних в розмірі 6790,84 грн. та 3% річних в розмірі 6991,11 грн. також обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 2145,39 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Статутного територіально – галузевого об’єднання «Південна залізниця» (адреса: 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 01072609; платник: СТГО «Південна залізниця, Служба МТП, 61052, м. Харків, вул. Червоноармійська, 7, код ЄДРПОУ 23913039, р/р 26004000016 в ХФ «Експрес – банк», МФО 350716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн Лтд» (адреса: 03134, м. Київ, вул.. Симиренка, 36, р/р 2600401301433 в ТОВ «Укрпромбанк» м. Київ, МФО 321228, код ЄДРПОУ 19482823) – 168465,18 грн. основного боргу, 6790,84 грн. інфляційних витрат, 6991.11 грн. трьох відсотків річних, 32292,13 грн. пені, 2145,39 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.

Повний текст рішення підписаний в судовому засіданні 18.02.2009 року.

Суддя