Рішення № 3042859, 17.02.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-99-18

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«17 »лютого 2009 року Справа №17/208/31

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ"

юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А

фактична адреса: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3 ”О”

До ВІДПОВІДАЧА: Дочірнього підприємства „Агроінвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „Борзна-Агроінвест”

16400, Чернігівська область, м. Борзна, вул. П. Куліша, 44

Про стягнення 370152,63 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: Бонтлаб В.В. –представник, довіреність б/н від 16.02.09р.

Біда К.М. –представник, довіреність б/н від 16.02.09р.

Від Відповідача: Помазна С.І., представник, довіреність №30 від 30.01.09р.

Рішення прийняте після відкладення розгляду справи та перерви, оголошеної в судовому засіданні з 03.02.09.р. по 17.02.09р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" заявлено позов до Дочірнього підприємства „Агроінвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „Борзна-Агроінвест” про стягнення 370152,63 грн., в тому числі 311360,31 грн. основного боргу, 5732,45 грн. пені, 31531,62 грн. штрафу, 715,12 грн. 3% річних, 5293,13 грн. інфляційних, 15520,00 грн. збитків за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт. Пеня та 3% річних були розраховані за період з 01.11.08р. по 27.11.08р., інфляція –за жовтень 2008 року.

До початку судового засідання 03.02.09р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно якої остаточно Позивач просить стягнути з Відповідача 291360,31 грн. основного боргу, 17680,02 грн. пені, 31531,62 грн. штрафу, 2205,58 грн. 3% річних, 11307,06 грн. інфляційних, 15520,00 грн. збитків за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт. При цьому в позові зазначено, що після звернення Позивача до суду Відповідач частково погасив існуючу суму боргу в розмірі 20000грн., тобто залишок основного боргу складає 291360,31 грн. Поряд з цим, згідно заяви та додатків збільшені періоди нарахування пені, 3% річних та інфляційних, а саме: пеня та 3% річних розраховані за період з 01.11.08р. по 26.01.09р., інфляція –за листопад-грудень 2008 року.

Таким чином, даною заявою про уточнення позовних вимог фактично суму основного боргу зменшено, а суму пені, 3% річних та інфляційних збільшено.

Враховуючи, що як збільшення, так і зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, до заяви додані відповідні надіслання заяви Відповідачу, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву Позивача про уточнення позовних вимог.

До початку судового засідання 20.01.09р. від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з знаходженням юрисконсульта підприємства на лікарняному, до якого додана копія платіжного доручення №141 від 16.01.09р. про сплату Відповідачем 20000,00 грн. заборгованості.

У судовому засіданні 03.02.09р. представником Відповідача надано клопотання, згідно якого сума боргу 270361,31 грн. визнається Відповідачем. Також зазначено, що Відповідачем 23.01.09р. на адресу Позивача направлена пропозиція про внесення змін до договору поставки сільськогосподарської техніки №108 від 12.06.08р. в частині зміни термінів оплати товару та відстрочення виконання зобов’язання по оплаті товару до 31.10.09р. в зв’язку з політичною, фінансовою та економічною кризами в Україні, проте відповіді від Позивача не отримано. У зв’язку з викладеним у даному клопотанні представник Відповідача просить відкласти розгляд справи для можливості самостійного врегулювання спору.

Представником Відповідача надана копія платіжного доручення №470 від 16.02.09р. про сплату Відповідачем 10000грн. боргу.

Представники Позивача заявили усне клопотання про припинення провадження в цій частині в зв`язку зі сплатою суми боргу.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

12.06.2008р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір поставки сільськогосподарської техніки №108 (далі Договір).

Згідно п.п.1.1.-1.3. Договору, Постачальник (Позивач) зобов’язується передати у власність Покупця (Відповідача) сільськогосподарську техніку (далі - товар) згідно з умовами оплати, які викладені в п.3.3. Найменування товару, його кількість, ціна товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі товару Покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені крім тексту цього договору також і в додатку №2, який є невід’ємною частиною договору. Товар за своїми якісними характеристиками відповідає специфікації на товар, відповідно Додатку №1, який є невід’ємною частиною договору.

Згідно Додатку №1 до Договору „Специфікація товару” предметом Договору є борона дискова Konigsadler 600.

Відповідно до п.2.1. Договору, вартість товару (сума договору) вказана в графі 7 додатку №2 та становить 450541,64 грн.

За умовами п.п.3.2.-3.3. Договору, Постачальник зобов’язується передати товар Покупцеві в термін, який вказано в графі 8 додатку №2, та в місці, визначеному в графі „Базис поставки” цього ж додатку, а Покупець зобов’язується провести оплату за товар в сумі 450541,64 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 75075,27 грн. –еквівалент 59823,00 EUR наступним чином:

- 20% від вартості товару Покупець оплачує до18 червня 2008 року;

- 80% від вартості товару Покупець оплачує до 01 листопада 2008 року.

Згідно п. 5.1. Договору, права та обов’язки сторін цього договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до умов Договору, акту приймання-передачі техніки від 16.09.08р. та видаткової накладної №ТЕ-0405 від 16.09.08р., на підставі довіреності ЯПЗ №219209 від 16.09.08р., Позивачем було поставлено Відповідачу Борону дискову Konigsadler 600. Вартість даної одиниці сільськогосподарської техніки відповідно до графи 7 додатку №2 та накладної на відпуск та прийом товару становить 450451,64 грн.

Як зазначено Позивачем у позовній заяві, Відповідач, в порушення умов Договору, оплати за поставлений товар здійснив частково, сплативши 140090,33 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 23.06.08р. на суму 10000,00 грн., від 10.07.08р. на суму 10000,00 грн., від 25.07.08р. на суму 10000,00 грн., від 30.07.08р. на суму 20000,00 грн., від 11.08.08р. на суму 90090,33 грн.

Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача за договором поставки сільськогосподарської техніки №108 від 12.06.08р. становила 311360,31 коп.

Згідно заяви Позивача Відповідачем в погашення існуючої заборгованості було сплачено 20000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 16.01.09р.

Даний факт підтверджується наданою Відповідачем копією платіжного доручення №141 від 16.01.09р. про сплату Відповідачем 20000,00 грн. основного боргу.

Таким чином, згідно уточнення позовних вимог сума основного боргу становить 291360,31 грн.

Разом з тим, якщо відняти від суми боргу вищевказані суми сплати сума боргу складатиме 290360,31 грн., а не 291360,31 грн., як зазначає Позивач, і не 270360,31 грн., як визнає Відповідач.

Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

„За договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.”

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сума основного боргу в розмірі 10000 грн. була погашена Відповідачем 16.02.2009 року платіжним дорученням №470 від 16.02.09р. про сплату 10000грн. боргу.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в частині стягнення 10000грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмету спору, тобто клопотання Позивача в цій частині є обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в частині стягнення 280360,31 грн. основного боргу позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

В частині стягнення решти суми боргу в позові має бути відмовлено.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»

Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:

“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»

Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:

«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»

Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За умовами п. 7.3 Договору Покупець несе відповідальність за прострочення з оплатою вартості товару, сплачуючи пеню в розмірі 0,08% від суми простроченого платежу, за кожен день затримки.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543/96-ВР (далі –Закон № 543), згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

На підставі викладеного, враховуючи встановлення Законом №543 граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, Позивачем нараховано Відповідачу пеню, що обчислена у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня, у розмірі 17680,02 грн. за період прострочки з 01.11.08р. по 26.01.09р.

Враховуючи, що фактично сума боргу станом на 01.11.08р. складала 310360,31грн., а на 17.01.09р. 290360,31грн. обґрунтований розмір пені складатиме 17588,79 грн.

В решті позову про стягнення пені має бути відмовлено.

Згідно п.7.4. Договору за несплату або несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує штраф в розмірі 7% від вартості поставленого товару та інші штрафні санкції у відповідності до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, враховуючи, що вартість поставленого товару становить 450451,64 грн., Позивачем обґрунтовано нараховано Відповідачу штраф в розмірі 31531,62 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми.

На підставі викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача три відсотки річних в сумі 2205,58 грн. та 11307,06 грн. інфляційних втрат.

Враховуючи, що фактично сума боргу станом на 01.11.08р. складала 310360,31грн., а на 17.01.09р. 290360,31грн. обґрунтований розмір 3% річних складатиме 2198,60 грн., а 11269,73 грн. інфляційних.

В решті позову про стягнення 3% річних та інфляційних має бути відмовлено.

Також Позивач просить стягнути з Відповідача 15520,00 грн. на відшкодування збитків за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт.

В обґрунтування даних витрат Позивачем надані Договір №206/11/08 від 26.11.08р. про надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія»юридичних послуг та виконання робіт, акт прийому-передачі документів (матеріалів) від 26.11.08р., акт здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 27.11.08р. та платіжне доручення №141 від 10.12.08р., з яких вбачається, що Позивачем були понесені витрати на оплату юридичних послуг та виконання робіт, пов`язаних з розглядом даної справи, в розмірі 15520,00 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України:

1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 612 Цивільного кодексу України:

„1. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

2. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

3. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. ”

„Відповідно до ч.ч.1-2 ст.623 Цивільного кодексу України:

1. Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

2. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. ”

Згідно ч.ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України:

«1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.»

Суд вважає, що віднесення Позивачем до збитків витрат Товариства на юридичне обслуговування суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв'язку з оспорюваною шкодою.

Даний висновок відповідає висновкам, викладеним у Постанові Верховного Суду України від 04.03.2002р. по справі N2/217.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що в частині стягнення 15520,00грн. на відшкодування збитків за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт в позові має бути відмовлено.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повної та своєчасної оплати за поставлений товар, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, зокрема і щодо нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 280360,31 грн. основного боргу, 17588,79 грн. пені, 31531,62 грн. штрафу, 2198,60 грн.3% річних, 11269,73 грн. інфляційних.

В решті позову, крім припинення в частині стягнення 10000грн. основного боргу, має бути відмовлено.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України:

„Державне мито покладається:

· у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

· у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

· при задоволенні позову - на відповідача;

· при відмові в позові - на позивача;

· при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.”

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені на загальну суму 352949,05грн. (з врахуванням обґрунтованості вимог щодо сплачених 10000грн.), суд доходить висновку, що Позивачу підлягає відшкодуванню Відповідачем 3529,45грн. державного мита.

Враховуючи, що сума задоволених позовних вимог складає 95,49% від загальної суми уточнених позовних вимог, суд доходить висновку, що Позивачу підлягає відшкодуванню Відповідачем 118грн. х 95,49% = 112,68грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 546-549, 599, 610, 612, 625, 631, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,216-218,230 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В частині стягнення з Дочірнього підприємства „Агроінвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „Борзна-Агроінвест” (16400, Чернігівська область, м. Борзна, вул. П. Куліша, 44, код ЄДРПОУ 32533020, п/р 26009301836143, філія відділення ПІБ в м. Ніжин, МФО 354701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, код ЄДРПОУ 35076670, п/р2600956196001 в АБ „Київська Русь”, МФО 319092) 10000 грн. основного боргу, провадження у справі припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Агроінвест” Товариства з обмеженою відповідальністю „Борзна-Агроінвест” (16400, Чернігівська область, м. Борзна, вул. П. Куліша, 44, код ЄДРПОУ 32533020, п/р 26009301836143, філія відділення ПІБ в м. Ніжин, МФО 354701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, код ЄДРПОУ 35076670, р/р 2600956196001 в АБ „Київська Русь”, МФО 319092) 280360 грн. 31 коп. основного боргу, 17588 грн. 79коп. пені, 31531 грн. 62 коп. штрафу, 2198 грн. 60 коп. 3% річних, 11269 грн.73 коп. інфляційних, 3529 грн. 45 коп. на відшкодування державного мита та 112 грн. 68 коп. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Суддя І.В. Кушнір

17.02.09