Рішення № 30427832, 02.04.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/250/13- ц

РІШЕННЯ

іменем України

"02" квітня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Ротар М.М., при секретарі Попенко О.В., Кожухар О.М., Финько О.П.

За участю прокурора Гриник А.О., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А2920 до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної державі шкоди

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2013 року заступник Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері південного регіону звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача на користь держави в особі військової частини А 2920, завдані державі збитки у розмірі 586405,17 гривень.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що 30 серпня 2012 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області винесено постанову про закриття кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.366 та ч.2 ст.425 КК України та звільнення його від відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року. Позовна заява військової частини А2920 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок злочинів було залишено без розгляду.

Але факт спричинення збитків державі в особі військової частини А2920 в повному обсязі знайшов своє підтвердження під час досудового та судового розгляду справи по обвинуваченню ОСОБА_2, у звязку з чим під час винесення постанови вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину, а також спричинення державі збитків доведено сукупністю зібраних доказів в повному обсязі. Відповідно до Постанови Вознесенського міськрайонного суду унаслідок недбалого ставлення відповідача до військової служби державі, в особі військової частини А2920, спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 195468,4 гривень. Враховуючи вимоги Положення «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі» від 23.06.1995 року та Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 року, прокурор просив стягнути з відповідача нестачу автомобільного майна у трикратному розмірі в сумі 586405,17 грн.

В судовому засіданні прокурор зменшив позовні вимоги, остаточно просив стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 314 888,98 гривень.

Представник позивачів ОСОБА_1 зменшені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги не визнали у повному обсязі, пояснюючи це тим, що шкода була заподіяна в результаті виконання відповідачем наказів командира, а тому враховуючи вимоги «Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, спричинену державі» матеріальна відповідальність не виникає, коли збитки заподіяні внаслідок виконання наказів командира.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 серпня 2012 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч.2 ст.425, ч. 2 ст. 366 КК України було закрито, та ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ч.2 ст.425, ч.2 ст.366 КК України, на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році від 08 липня 2011 року № 3680-VI.

Відповідно до ст..44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності на підставі закону України про амністію. Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті правового інституту амністії, не свідчить про виправдання особи, про визнання її невинною у вчиненні злочину. У даному випадку КК виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння, а тому підстава звільнення від кримінальної відповідальності визнається нереабілітуючою.

Згідно ст.. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою .

Відповідно до Постанови Вознесенського міськрайонного суду від 30 серпня 2012 року під час розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.425, ч.2 ст.366 КК України було встановлено, що ОСОБА_2, як військова службова особа, недбало ставлячись до військової служби, вчинив злочин у сфері службової діяльності. Унаслідок недбалого ставлення відповідача ОСОБА_2 до військової служби державі, в особі військової частини А2920, спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 195468 гривень 40 копійок, яка у пятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент учинення злочинів, тобто наведені дії відповідача ОСОБА_2 спричинили тяжкі наслідки.

В судовому засіданні встановлено, що частина автомобільного майна на загальну суму 7709,35 гривень була повернута в ході досудового слідства. Вказана обставина не спростовувалася сторонами та підтверджена матеріалами справи. (довідка визначення вартості автомобільного майна від 01.04.2013 року № 318 та відомість визначення залишкової вартості повернутого автомобільного майна). Таким чином, розмір матеріальної шкоди на момент розгляду цивільної справи становив 187 759,05 гривень.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців до матеріальної відповідальності за шкоду, яка спричинена державі регламентується Положенням «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 243/95-ВР від 23.06.1995 р.

Згідно п.13 Положення військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі у разі дій , що мають ознаки злочину, а також у разі недостачі, знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Згідно п. 14 військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого Постановою КМУ від 02.11.1995 № 880 нестача або розкрадання агрегатів, запасних частин, інструментів і приладдя до автомобільної техніки усіх марок відшкодовується у трикратному розмірі до їх вартості.

Під час судового розгляду справи представником позивачів був наданий, як доказ перелік майна з визначенням залишкової вартості автомобільного майна, недовезеного відповідачем з відповідною конкретизацією застосування кратності « 3» до визначеного майна. Вказаний перелік та правомірність застосування кратності « 3» судом перевірено, він не суперечить «Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості».

Згідно зі ст..22, 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Заперечення відповідача та його представника проти позовних вимог з посиланням на п.37 розділу V Положення ««Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі», а саме, що матеріальна відповідальність не настає у випадку коли шкоду заподіяно внаслідок виконання наказу старшого начальника, або виправданого в конкретних умовах службового ризику, або правомірних дій, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки факт спричинення збитків державі в особі військової частини А2920 в повному обсязі знайшов своє відображення під час судового розгляду справи № 1407-1989/2012 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області, у звязку з чим під час винесення постанови, яка не оскаржувалася та не скасовувалася, вину відповідача ОСОБА_2 у вчиненні злочину а також спричинення державі збитків було доведено сукупністю зібраних доказів в повному обсязі.

Враховуючи, що злочином вчиненим ОСОБА_2 державі в особі військової частини А2920 спричинено матеріальні збитки у розмірі 314888,98 гривень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, які заявлені заступником Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А2920 до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної державі шкоди обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того з відповідача на підставі ст.. 88 ЦПК України на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 3148,88 грн.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Військової частини А2920 до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної державі шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_1) на користь Військової частини А 2920 (код 08140309) завдані збитки у розмірі 314888,98 грн. (триста чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят вісім гривень 98 копійок)

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір 3148,88 гривень на користь держави в особі державного бюджету Вознесенського району (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, код ЄДРПОУ 38037770, МФО 826013, р/р 31210206700113, код платежу 220300001, п.1.1).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні під час його проголошення мають право оскаржити рішення суду протягом 10 днів з моменту його отримання.

Суддя: підписОСОБА_4

З оригіналом згідно:суддя