Ухвала суду № 30427766, 03.04.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/517/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Євтюшенкова Вікторія ІванівнаНомер провадження 22-ц/788/812/13 Суддя-доповідач - Попруга С. В. Категорія - 57

УХВАЛА

03 квітня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Попруги С. В.,

суддів - Ведмедь Н. І., Рибалки В. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4

на ухвалу судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до інспектора канцелярії Роменської виправної колонії УДПтС в Сумській області (№56) ОСОБА_5

про визнання дій незаконними щодо не відправлення кореспонденції до Європейського суду з прав людини у встановлений строк та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2013 року позивачі звернулися з вказаним позовом в якому просили:

- визнати незаконними дії інспектора канцелярії Роменської виправної колонії (№56) ОСОБА_5, щодо не відправлення кореспонденції ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Європейського суду з прав людини за вихідним № 5/К-217 від 08 грудня 2012 року в строк, встановлений ч. 4 ст. 113 КВК України;

- стягнути з інспектора канцелярії Роменської виправної колонії (№56) ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, заподіяну незаконними діями в розмірі 20 000 грн;

- стягнути з інспектора канцелярії Роменської виправної колонії (№56) ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, заподіяну незаконними діями в розмірі 20 000 грн.

13 лютого 2013 року ухвалою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до інспектора канцелярії Роменської виправної колонії УДПтС в Сумській області (№56) ОСОБА_5 про визнання дій незаконними щодо не відправлення кореспонденції до Європейського суду з прав людини у встановлений строк та відшкодування моральної шкоди.

Роз'яснено позивачам, що для вирішення цього спору потрібно звернутися до суду в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на порушення суддею норми матеріального та процесуального права просять скасувати оскаржувану ухвалу.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 доводять, що їх позовна заява повинна розглядатись в порядку цивільного судочинства.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області виходила з того, що позовна заява ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до інспектора канцелярії Роменської виправної колонії (№56) ОСОБА_5 про визнання дій незаконними щодо не відправлення кореспонденції до Європейського суду з прав людини у встановлений строк та відшкодування моральної шкоди підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до положень п.1 ч.2. ст.17 КАС України, яким передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Проте, з такими висновками судді погодитись неможливо, оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було порушено порядок, встановлений для вирішення цього питання визначений ч.1 ст.122 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.п. 9, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є: відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 270 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи.

Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КВК України засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості.

Позивачі доводять, що ОСОБА_3 було подано адміністрації Роменської виправної колонії УДПтС в Сумській області (№56) для відправлення до Європейського суду з прав людини формуляр заяви від 07 грудня 2011 року про порушення Україною Європейської конвенції з прав людини, у закритому конверті, як рекомендоване поштове відправлення, оплачене поштовими марками відповідно до встановлених тарифів.

Відповідно до ч. 4 ст. 113 КВК України кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

В порушення діючого законодавства вищезгадане поштове відправлення було здано на почту для пересилання адресату лише через 44 дні, тобто 20 січня 2012 року, що призвело, як доводять ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до порушення їхніх цивільних прав.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку між сторонами виникли цивільні правовідносини з приводу перешкод у реалізації особистого немайнового права позивачів, які, зокрема ОСОБА_3, вправі вимагати своєчасного відправлення вказаного поштового відправлення, а Роменська виправна колонія №56 (її посадові, службові особи) зобов'язані забезпечити відповідно до закону реалізацію позивачем згаданого права.

У даному випадку правовідносини між сторонами не містять елементів влади і підпорядкування, отже не є адміністративними.

Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться в абз. 2 п. 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від від 01 березня 2013 року ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Згідно з п. 3 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Ухвалою судді апеляційного суду Сумської області від 19 березня 2013 року ОСОБА_3 відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги в даній справі до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_3, який є засудженим до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, не працевлаштований, коштів на особовому рахунку не має, колегія суддів відповідно ч. 3 ст. 82 ЦПК України вважає за необхідне звільнити його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в даній справі.

Керуючись ст. ст. 82, 303, 304, 307, п. 3 ст. 312, ст. ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Скасувати ухвалу судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2013 року про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до інспектора канцелярії Роменської виправної колонії УДПтС в Сумській області (№56) ОСОБА_5про про визнання дій незаконними щодо не відправлення кореспонденції до Європейського суду з прав людини у встановлений строк та відшкодування моральної шкоди, з передачею питання про відкриття провадження у справі до того ж суду.

Звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги в даній справі.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -