Рішення № 3042714, 10.02.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.09 Справа № 18/243

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом приватного підприємства «Виробничо-торгівельна компанія «Велмор», м. Чернівці

до відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю», м. Стаханов Луганської області

про стягнення 144354,31 грн.

за участю представників:

від позивача: Маслянікова О.С. за дов. від 20.01.2009;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 77500 грн. по оплаті вартості каучуків, поставлених відповідачу за договором від 18.05.2007 № 168/6, пені в сумі 15657,47 грн., втрат від інфляції в сумі 44957,75 грн. та трьох процентів річних в сумі 6239,09 грн. за прострочення платежу.

Заявою від 10.02.2009 позивач зменшив розмір заявленої до стягнення пені до суми 13190,70 грн.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно договору від 18.05.2007 № 168/6, укладеному між сторонами за позовом, позивач 02.07.2007 поставив відповідачу каучук СКН-18 СМЄ на загальну суму 278138,99 грн., що підтверджується накладною позивача від 02.07.2007 № 07, яка підписана повноваженим представником відповідача, та довіреністю відповідача від 02.07.2007 серії ЯНХ № 337841.

Відповідно до договору, відповідач зобов’язався оплатити товар протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої обов’язки щодо оплати продукції не виконав, в зв’язку з чим, у відповідача станом на дату пред’явлення позову (09.12.2008) виник борг в сумі 77500 грн., що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Після пред’явлення позову відповідач у добровільному порядку частково погасив борг перед позивачем на суму 40000 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача від 19.12.2008 (на 10000 грн.), від 24.12.2008 (на 10000 грн.), від 05.02.2009 (на 20000 грн.).

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про стягнення х відповідача боргу в сумі 40000 грн., підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю спору.

Решта боргу відповідача складає 37500 грн. та останнім позивачу не сплачена.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не подав.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, борг в сумі 37500 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в зв’язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 9.4. договору (з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за порушення грошових зобов’язань») та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, уточненому розрахунку позивача пеня за 6 місяців прострочення складає 13190,70 грн.; втрати від інфляції за складають 44957,75 грн.; три проценти річних складають 6239,09 грн.

Вказані пеня, втрати від інфляції та три проценти річних підлягають стягненню з відповідача.

Клопотання відповідача (телеграма від 10.02.2009) про відкладення розгляду справи, не підлягає задоволенню, так як встановлений законом процесуальний строк розгляду спору закінчується 15.02.2009, що унеможливлює відкладення розгляду справи. Крім того, суд вже двічі відкладав розгляд справи за клопотанням сторін.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 1418,88 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. покладаються на відповідача, так як частина боргу була сплачена відповідачем вже після пред’явлення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 11 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод технічного вуглецю», м. Стаханов Луганської області, вул. Чайковського, 21, ідентифікаційний код 05389959, на користь приватного підприємства «Виробничо-торгівельна компанія «Велмор», м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 136/2, ідентифікаційний код 13689256, борг в сумі 37500 грн. по оплаті вартості каучуків, пеню в сумі 13190,70 грн., втрати від інфляції в сумі 44957,75 грн., три проценти річних в сумі 6239,09 грн., витрати на державне мито в сумі 1418,88 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; наказ видати.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

10 лютого 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 11 лютого 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко