Рішення № 3042683, 12.02.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2009 р. Справа № 17/687/08

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Бєловій А.І.,

з участю представників сторін:

від позивача –Ханін Д.С., довіреність № 4 від 12.02.2009 року;

від відповідача –не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/687/08

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер», м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1,

До товариства з обмеженою відповідальністю «Вояс», м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 21, кв. 51,

про: стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 01.11.2007 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вояс» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу від 01.11.2007 року.

Позивач обгрунтовує позовні вимоги наступним:

Згідно з Договором купівлі - продажу та додатковою угодою № 1 до вказаного Договору від 01 листопада 2007 року, позивач прийняв на себе зобов'язання поставити відповідачу товари у кількості та асортименті згідно з видатковими накладними а відповідач зобов’язався сплатити їх вартість за ціною, що вказана у видаткових накладних.

Станом на 25.01.2008 року позивач поставив відповідачу на підставі видаткових накладних продовольчих товарів на загальну суму 40 567 грн. 39 коп., вартість яких була сплачена частково на суму 9 885 грн. 04 коп.

Таким чином, залишок боргу за поставлену Покупцю продукцію складає 30 682 грн. 35 коп., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 10.04.2008 року.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Покупець зобов'язався здійснити оплату за товар не пізніше 30 календарних днів від дати отримання товару, тобто, виходячи з дати останньої поставки (25.01.2008 року) - не пізніше 24.02.2008 року.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено законом чи договором.

Пунктом 25 Додаткової угоди № 1 до Договору від 01 листопада 2007 року встановлена відповідальність боржника у розмірі десяти процентів.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач повинен був здійснити оплату вартості поставленого продовольчого товару не пізніше 24.02.2008 року, сума боргу з урахуванням індексу інфляції складає 34 849 грн. 48 коп.

Сума десяти процентів річних від несплаченої суми станом на 05.12.2008 року становить 2 389 грн. 20 коп.

Крім того, згідно п. 25 Додаткової угоди № 1 до зазначеного договору, передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді сплати неустойки (пені) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, що складає 5 415 грн. 52 коп.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з‘явився, відзив на позов не надав. Про день, час і місце розгляду справи всі учасники процесу були належним чином повідомлені, але відповідач в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи. Таким чином, в порядку ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Згідно матеріалів справи, зокрема акту звірки взаєморозрахунків станом на 10.04.2008 року, підписаного та скріпленого печатками сторін, заборгованість відповідача складає суму 30 682 грн 35 коп., яка підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем нараховано санкції в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, та пеню відповідно до п.25 Додаткової угоди № 1, сума яких підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно до ст. 629 Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вояс»(м. Миколаїв, вул. В. Морська, 21, кв. 51, код 34851775) заборгованість у розмірі 30 682 грн. 35 коп., збитки від інфляції в розмірі 4 167 грн. 13 коп., 10% річних в розмірі 2 389 грн. 20 коп., пеню в розмірі 5 415 грн. 52 коп., держмито в сумі 426 грн. 54 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бестгроссер»(ідентифікаційний код 33730548, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.02.2009 року.

Суддя С.М.Коваль