Рішення № 3042658, 29.01.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.09 Справа № 6/37/09

Суддя Місюра Л.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток” м. Харків

До Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” м. Запоріжжя

Про стягнення 32 462 грн. 79 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників:

Від позивача: Бігдан А.С. –дов. б/н від 01.12.2008р.

Від відповідача: Косаревська О.М. –дов. № 5 від 30.12.2008р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток” м. Харків до Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” м. Запоріжжя про стягнення 32 462 грн. 79 коп., суддя

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставний товар в сумі 31 140 грн. та пеню в сумі 1 322 грн. 79 коп.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, але просить розстрочити виконання рішення на десять місяців, у зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства.

Представник позивача заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду на десять місяці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

24.01.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 23 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобов’язався виготовляти та поставляти відповідачу товар, а відповідач зобов’язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

В п. 1.3 договору сторони визначили, що товар поставляється окремими партіями відповідно до заявок відповідача, де зазначаються асортимент продукції, кількість та строки поставки.

На підставі заявки відповідача від 23.10.2008 року та на виконання умов договору позивач виготовив та поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 58 200 грн., що підтверджується двосторонньо підписана ними видатковими накладними № 2784 від 12.09.2008 р. на суму 8 640 грн., № 2821 від 16.09.2008 р. на суму 18 420 грн., № 2925 від 24.09.2008 р. на суму 15 840 грн. та № 3058 від 02.10.2008 р. на суму 15 300 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору, оплата першої партії товару проводиться на підставі рахунку у розмірі 30 % попередньої плати та 70 % по факту відвантаження. Оплата наступної партії товару проводиться по факту відвантаження на підставі рахунку.

Позивач виставив відповідачу рахунок № 4678 від 10.09.2008 року на оплату товару на суму 58 200 грн.

Відповідач свої зобов’язання за договором виконав частково, сплативши позивачу за поставний товар суму 27 060 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.09.2008р., 18.09.2008р., та 22.09.2008р., які залучені до матеріалів справи.

Заборгованість в сумі 31 140 грн. відповідачем не була оплачена.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 503 від 17.10.2008 року з вимогою сплатити заборгованість в сумі 31 140 грн.

Претензія була отримана відповідачем 27.10.2008 року, про що свідчить відповідна відмітка на повідомлення про вручення поштового відправлення № 247589. Однак, відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість на день розгляду справи не сплатив.

Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 31 140 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару в сумі 1 322 грн. 79 коп.

Відповідно до п. 5.2 договору, у випадку затримки оплати поставленої позивачем продукції відповідач зобов’язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 1 322 грн. 79 коп.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право для розстрочки виконання рішення суду.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

В обґрунтування вимог свого клопотання відповідач зазначив, що на підприємстві склалась тяжка фінансова ситуація, внаслідок чого підприємство не в змозі сплатити стягнуту за рішенням суду суму. Так, станом на 01.01.2009 р. сума заборгованості з виплати заробітної плати працівникам підприємства становить 240 772 грн. 57 коп., заборгованість підприємства з внесків до ПФУ становить 485 739 грн. 94 коп., що підтверджується Додатком до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2008 р. Така ситуація на підприємстві пов'язана зі спадом виробництва з весни 2008 року та зменшення виручки від реалізації власної продукції. Крім того, найсуттєвіший продаж продукції підприємства здійснюється через торгівельні мережі (супермаркети), які працюють з відстрочення платежу. На сьогодні строк відстрочення платежу за договорами, укладеними відповідачем з супермаркетами, в середньому складає 45 календарних днів, а за окремими - 70 календарних днів, тобто розрив у часі між реалізацією продукції та отриманням за неї коштів є досить значним, а для діяльності підприємства необхідно постійно здійснювати закупівлю сировини, щоб не допустити подальшого зменшення об'ємів виробництва та втрату покупців. Крім того, на сьогодні, згідно з постановою про арешт коштів боржника № 560/10 від 24.12.2008р,. Шевченківським ВДВС Запорізького МУЮ на виконання ухвали №6-328/08 від 02.12.2008 р. про стягнення суми боргу на користь УПФУ накладено арешт на грошові кошти відповідача, що також на сьогодні унеможливлює виконання рішення суду.

Відповідач документів, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення чи суду роблять його неможливим у термін або встановлений господарським судом способом, суду не надав.

Надані відповідачем докази оплати товару свідчать про наявність грошових коштів на розрахунковому рахунку відповідача.

Також, варто вказати, що внаслідок мирової економічної кризи багато підприємств мають фінансові ускладнення, тобто, фінансова ситуація у всіх підприємств не сприятлива.

Таким чином суд не знаходить підстав для задоволенні клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду строком на десять місяця.

Але відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду, в порядку ст. 121 ГПК України, надавши до заяви усі документи, що підтверджують обставини, які ускладнюють виконання рішення чи суду роблять його неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44 –49, 82 –85 ГПК України, суддя

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства “Фабрика делікатесних сирів” (69084, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, 50, код ЄДРПОУ: 32875438, р/р № 260073034907 у філії “Відділення Промінвестбанку м. Дніпропетровська” м. Дніпропетровськ, МФО 305437) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Восток” (юридична адреса: 61051, м. Харків, вул. Олексіївська, буд. 14-Б, кв. 65; фактична адреса: 61039, м. Харків, вул. Виконкомівська, 19) основний борг в сумі 31 140 грн., пеню в сумі 1 322 грн. 79 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 324 грн. 62 коп. та на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. Видати наказ.

Суддя Л.С. Місюра

Рішення підписано: 29.01.2009р.