Ухвала суду № 30426250, 20.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 р.Справа № 1570/4898/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурії О.В., Шевчук О.А.,

секретаря Жукової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа 2006" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13.08.2012р. товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа 2006" (надалі - ТОВ "Альфа 2006") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.07.2012р. №№0001012201 за формою «Р», 0001022201 за формою «В1». /т.2 а.с.54-55/

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.11.2012р. позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що з 04.04.2012р. по 11.04.2012р. відповідачем згідно із п.п.20.1.4 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Альфа 2006» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Дельта Плюс Юг» за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року, ТОВ «Укрхолод» за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року, ТОВ «Флорена - Плюс» за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складено акт від 18.04.2012р. №543/22-2/34381533. /т.1 а.с.24-34/

З врахуванням листа ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 2168/7/23-614 від 07.03.2012р. з актом від 07.03.2012р. №187/23-63/37113986 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дельта Плюс Юг» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 07.06.2010р. по 31.12.2011р.»; листа ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 07.03.2012р. №204/7/22 з актом від 07.03.2012р. №13/3-22-20 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укрхолод» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за період листопад-грудень 2011р.»; листа ДПІ у Печерському районі м.Києва від 07.03.2012р. №184/7/22-911 з актом від 07.03.2012р. №103/22-9/35851839 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Флорена - Плюс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2009р. по 29.02.2012р.», перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за період квітень - червень, серпень, листопад 2011 року в розмірі 566395грн.

За результатами оскарження рішень, податковою прийняті податкові повідомлення - рішення від 04.07.2012 року №0001012201 за формою «Р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 554136грн. (480271,00 грн. - за основним платежем, 73865,00грн. - за штрафними санкціями) та №0001022201 за формою «В1» про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2011 року у розмірі 84924грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 21231грн. /т.1 а.с.44-45/

Разом з тим, відповідно до пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

Згідно з п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Отже, підставами для формування податкового кредиту є наявність належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп.. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з матеріалів справи, реальність здійснення господарських операції ТОВ "Альфа 2006" за договорами поставки, виконання та надання послуг підтверджується первинними документами: податковими, видатковими накладними; актами прийому-передачі, платіжними дорученнями, документами щодо перевезення, придбання товару та його отримання у продавця. /т.1 а.с.59-134, т.2 а.с.72-192/

Укладені між сторонами договори не визнавалися недійсними в судовому порядку. Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів, реальність господарських операцій, використання придбаних послуг, товару в господарській діяльності.

Позивач та його безпосередні контрагенти на час здійснення господарських операцій, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходились за зареєстрованим місцезнаходженням, перебували на податковому обліку, мали свідоцтво платника податку на додану вартість.

Отже, суми податку на додану вартість правомірно були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних, включені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: