Рішення № 30425419, 14.03.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/12268/12

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі -Литовченко Д. О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі за тестом - відповідач 1), приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі за текстом - відповідач 2), про відшкодування страхового відшкодування.

Посилаючись на те, що 04.08.2012 року о 10 год. 15 хв. по вул. Юрківська в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом - ДТП) за участю автомобілів «Газ 3302», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача 1 та автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням позивача. Постановою Подільського районного суду м. Києва від 05.09.2012 року винним у ДТП було визнано відповідача 1.

Оскільки цивільно-правову відповідальність відповідача 1 було застраховано за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0764368 з терміном дії до 11.11.2012 року відповідачем 2, позивач звернувся до відповідача 2 із заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідач 2 не здійснив виплату страхового відшкодування позивачу.

З метою визначення матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_4, позивач 16.08.2012 року подав заяву до ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» за виконання робіт якого поніс витрати у розмірі 800 грн.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ внаслідок ДТП складає 50 288 грн. 59 коп.

З урахуванням неодноразових уточнень позовних вимог, в остаточній редакції позовної заяви, позивач просив стягнути з відповідача 1 суму спричинених збитків в розмірі 288 грн. 59 коп., з відповідача 2 страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн. та 800 грн. витрат понесених на проведення автотоварознавчого дослідження, а також стягнути судовий збір.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов, просив суд його задовольнити.

Відповідач 1 направив на адресу суду заяву в якій просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги пред'явлені до нього визнав в повному обсязі (а.с. 93).

Представник відповідача 2 в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги визнала частково у розмірі 36 565 грн. 22 коп., проти задоволення позову в пред'явленому розмірі заперечувала.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 2, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 04.08.2012 року о 10 год. 15 хв. по вул. Юрківська в м. Києві сталась ДТП за участю автомобілів «Газ 3302», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача 1 та автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням позивача, що підтверджено довідками ДАІ (а.с. 10 - 12).

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 05.09.2012 року відповідача 1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 13).

Цивільно - правова відповідальність відповідача 1 перед третіми особами на момент ДТП було застраховано відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0764368 відповідачем 2 (а.с. 123).

06.08.2012 року позивач подав до відповідача 2 заяву про настання страхового випадку, що має ознаки страхового (а.с. 14), що не заперечувалось відповідачем 2 (а.с. 108).

З метою визначення матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту автомобіля «Mitsubishi Outlander», д.н.з. НОМЕР_4, 16.08.2012 року між позивачем та ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» було укладено договір на проведення авто товарознавчого дослідження. Згідно звіту про визначення вартості матеріального збитку № С12-497 від 30.08.2012 року вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ внаслідок ДТП складає 50 288 грн. 59 коп. (а.с. 17 - 18, 20 - 58).

За виконання робіт з оцінки КТЗ позивач поніс витрати у розмірі 800 грн., що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру № 29 від 31.08.2012 року (а.с. 19)

05.10.2012 року представником позивача було долучено до заяви про страхове відшкодування наявні документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (а.с. 15).

Згідно дослідження ТОВ «Гарант-Асістанс» за № АА2253АІ_08.10-4 від 08.10.2012 року, за направленням відповідача 2, матеріальний збиток, завданого власнику КТЗ внаслідок ДТП склав 36 565 грн. 22 коп. (а.с. 112 - 122)

Відповідно до розрахунку розміру страхового відшкодування від 19.10.2012 року та страхового акту № ОЦВ -12-12641/1 сума страхового відшкодування була визначена відповідачем 2 у розмірі 36 565 грн. 22 коп. (а.с. 108, 111).

Страхове відшкодування позивачу на момент розгляду справи в суді у розмірі 36 565 грн. 22 коп., відповідачем сплачено не було, що не заперечувалось сторонами.

Як на підставу своїх заперечень проти позову представник відповідача 2 послалася на звіт про визначення вартості матеріального збитку № С12-497 від 30.08.2012 року, згідно якого рік виготовлення досліджуваного автомобіля - 2006. Натомість, згідно дослідження ТОВ «Гарант-Асістанс» за № АА2253АІ_08.10-4 від 08.10.2012 року, яким керувався відповідач 2 при визначенні суми страхового відшкодування, рік виготовлення досліджуваного автомобіля - 01.10.2005. У зв'язку з невірною ідентифікацією автомобіля ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» відповідач вважає, що даний звіт не може бути прийняти судом до уваги.

Однак, з даними твердженнями представника відповідача 2 суд не може погодитись виходячи з наступного.

Основним нормативно-правовим актом, який регламентує проведення автотоварознавчих досліджень є Наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів». Згідно з п. 6.1 Методики визначення типу, моделі, версії КТЗ, року його виготовлення, комплектності, укомплектованості, повної маси, робочого об'єму двигуна тощо проводиться на основі даних виробника КТЗ. Визначальним при цьому є ідентифікаційний номер VIN. Відповідно до п. 6.3 Методики встановлено, що визначення року виготовлення КТЗ здійснюється на підставі даних його виробника, які встановлюються у VIN-коді.

Судом було досліджено зміст Додатку 3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, відповідно до Таблиці 3.1. Кодування модельного року виготовлення КТЗ в описовій частині VIN-коду 10 позиція VIN-коду кодує модельний рік виготовлення, в VIN-коді: JMBXRCUSW6U002233 автомобіля «Mitsubishi Outlander» вона позначена цифрою - 6 та відповідає року виробництва - 2006.

Крім того, дані твердження представника відповідача 2 спростовуються тим, що зазначені розбіжності у році виготовлення не були підставою для визначення суми страхового відшкодування, що підтверджується розрахунком розміру страхового відшкодування від 19.10.2012 року та страховим актом № ОЦВ -12-12641/1 в яких зазначено рік випуску ЗНТ (ТЗ) - 2006 (а.с. 108, 111), а відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ААС622183 рік випуску автомобіля «Mitsubishi Outlander» зазначено, як 2006 (а.с. 9).

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку про належність звіту про визначення вартості матеріального збитку № С12-497 від 30.08.2012 року ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт».

В іншій частині заперечення представника відповідача 2 обґрунтовувалось неналежністю звіту про визначення вартості матеріального збитку № С12-497 від 30.08.2012 року ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» в частині не зазначення в останньому пробігу досліджуваного авто, неправильного визначення коефіцієнту коригування ринкової вартості автомобіля за величиною пробігу, включення до ремонтної калькуляції подвійних позицій.

Судом було досліджено зміст Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, відповідно до розділу 5 якої технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Згідно з абз. 2 п. 5.1 даної Методики визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Відповідно до вимог ст. ст. 18, 19 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та положення про порядок видачі сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності, затверджено наказом Фонду державного майна України від 14.03.2002 року за № 479 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2002 року за № 312/6600, Фонд державного майна України видає суб'єктам господарювання сертифікати суб'єктів оціночної діяльності за відповідними напрямами оцінки майна. Оцінка майна, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання без чинного сертифікату, є недійсною. Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення незалежної оцінки майна (суб'єктом господарювання, який має чинний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності) є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розмір відшкодування, під час вирішення спорів та інших випадків, визначених законодавством або за згодою сторін. Згідно зі ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також відповідно до п. 59 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого КМУ від 10.09.2003 року № 1440, звіт про оцінку майна підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Крім того, Національним стандартом передбачено, що оцінка, проведена з порушенням кваліфікаційних вимог, що визначаються законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, є непрофесійною.

Таким чином, відповідно до вищезазначених положень, оцінювач має право визначати вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ в результаті його пошкодження без особистого огляду такого КТЗ лише у випадку наявності рішення органу, який здійснює судове чи досудове слідство та надання ним необхідних матеріалів для здійснення оцінки, в той час, як відповідно до дослідженого в судовому засіданні протоколу огляду транспортного засобу від 07.08.2012 року, особистий огляд був проведений головним спеціалістом відділу аварійних комісарів ТОВ «Гарант-Асістанс» ОСОБА_3, а безпосереднє визначення матеріального збитку, завданого власнику КТЗ внаслідок ДТП здійснено спеціалістом ТОВ «Гарант-Асістанс» ОСОБА_4 та начальником ДРЦ ТОВ «Гарант-Асістанс» ОСОБА_5, тобто проводилось різними особами. Крім того, надане до суду дослідження за № АА2253АІ_08.10-4 від 08.10.2012 року не скріплене печаткою ТОВ «Гарант-Асістанс». До суду, доказів наявності свідоцтва аварійного комісара у головного спеціаліста відділу аварійних комісарів ТОВ «Гарант-Асістанс» ОСОБА_3, як особи, що проводила огляд пошкодженого транспортного засобу за замовленням відповідача 2, надано не було.

З урахуванням чого, суд приходить до висновку, що дослідження за № АА2253АІ_08.10-4 від 08.10.2012 року, складене ТОВ «Гарант-Асістанс», не може бути прийняте судом як належний та допустимий доказ визначення у встановленому законом порядку вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ внаслідок ДТП.

До суду клопотання про призначення судової - автотоварознавчої експертизи, заявлено не було.

Крім того, заперечення представника відповідача 2 обґрунтовувалось безпідставністю нарахування у звіті про визначення вартості матеріального збитку № С12-497 від 30.08.2012 року ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» суми ПДВ.

З даними твердженнями представника відповідача 2 суд не може погодитись виходячи з наступного.

Зі звіту про визначення вартості матеріального збитку № С12-497 від 30.08.2012 року ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» вбачається, що при визначені вартості вартості матеріального збитку оцінювачем було складено ремонтну калькуляцію в якій зазначена сума ремонту з ПДВ у розмірі 73 949 грн. 47 коп., в той час, як згідно даного звіту вартість матеріального збитку, завданого власнику КТЗ внаслідок ДТП була визначена у встановленому порядку у розмірі 50 288 грн. 59 коп. В свою чергу, відповідачем 2 не надано доказів на підтвердження того, що позивач, зокрема, має можливість придбати матеріали і запчастини для ремонту свого автомобіля за вартістю, яка не є базою оподаткування ПДВ. Дане зменшення не передбачено законодавством, оскільки ПДВ включається до ціни товарів та послуг і, хоча сплачується платником податку, але за рахунок коштів покупця.

Відповідно до Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010-2011 роках Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, мовою оригіналу: «у разі недосягнення згоди між потерпілим і страховиком щодо розміру завданої шкоди, така шкода, як і в інших випадках, визначається на підставі наданих сторонами доказів, у тому числі висновку експертизи. У деяких випадках страхові компанії відшкодовують потерпілим вартість відновлювального ремонту, встановлену висновком експертизи, зменшивши її на суму ПДВ, проте таке зменшення не передбачено законодавством, оскільки ПДВ включається до ціни товарів та послуг і, хоча сплачується платником податку, але за рахунок коштів покупця.»

За правилом ст. 29 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Оцінка була виконана у відповідності до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» № 2658-III від 12.07.2001 року, Національного стандарту № 1 «Загальні засади проведення оцінки майна та майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.10.2003 року.

Враховуючи положення чинного законодавства у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до фактичних обставин даної справи, суд приходить до висновку, що встановлених законом підстав для виключення із суми страхового відшкодування, визначеного експертним шляхом ПДВ, немає.

Правовідносини, що виникли між сторонами, крім загальних норм цивільного законодавства врегульовані спеціальним законодавством у сфері страхування ЗУ «Про страхування» та ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна є обов'язковою при визначенні збитків або розміру відшкодування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» даний вид страхування здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 28 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року визначено шкоду, яка заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, як шкоду, пов'язану: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після отримання повідомлення про страховий випадок страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів зобов'язаний був направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпіла особа мала право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страхова компанія зобов'язана відшкодувати їй витрати на проведення експертизи.

Доказів, направлення аварійного комісара або експерта на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, відповідачем 2 до суду надано не було, натомість в матеріалах справи наявні копії телеграм, якими відповідач 2 викликався на місце здійснення огляду автомобіля (а.с. 17 - 18). Відповідно до протоколу від 21.08.2012 року, складеного оцінювачем ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза - Стандарт» Бутенко О.Д., явку свого аварійного комісара або експерта на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, відповідачем 2 забезпечено не було.

Статтею 1187 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За визначенням ст. 9 ЗУ «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За правилом ст. 25 ЗУ «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством. Цим Законом встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст. ст. 22, 28 Закону).

Стаття 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає ліміти відповідальності страховика.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Статтею 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. ст. 27 - 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача 2 слід стягнути суму страхового відшкодування у розмірі 50 000 грн. та 800 грн. витрат понесених на проведення автотоварознавчого дослідження на користь позивача.

Згідно із ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки, відповідач 2 визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 1 суму спричинених збитків у розмірі 288 грн. 59 коп. на користь позивача.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача 2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 508 гривень 03 копійки, з відповідача 1 на користь позивача судовий збір у розмірі 2 гривні 86 копійок, пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», ст. ст. 7, 12, 18 - 19 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Положення про порядок видачі сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності», затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 14.03.2002 року за № 479 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2002 року за № 312/6600), Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого КМУ від 10.09.2003 року № 1440, ст. ст. 1187, 1192 ЦК України, ст. ст. 8 - 9, 22, 25, 28 ЗУ «Про страхування», ст. 3, 6, 9, 12, 22, 28 - 29, 34, 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 27 -30, 57, 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 223, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», про відшкодування страхового відшкодування - задовольнити;

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (Код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму страхового відшкодування у розмірі - 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень та витрати, понесені на проведення автотоварознавчого дослідження у розмір - 800 (вісімсот) гривень;

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: Києво - Святошинський р -он, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) суму спричинених збитків у розмірі - 288 (двісті вісімдесят вісім) гривень 59 копійок;

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (Код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 508 (п'ятсот вісім) гривень 03 копійки, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: Києво - Святошинський р -он, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 2 (дві) гривні 86 копійок;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк