Ухвала суду № 30424299, 02.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

Від "02" квітня 2013 р. Справа № 14/5007/1110-Б/12

За заявою Приватного підприємства "Капітолій" (м.Житомир)

про визнання банкрутом

Суддя Костриця О.О.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Житомирської області перебуває справа №14/5007/1110-Б/12 про визнання банкрутом Приватного підприємства "Капітолій" (м.Житомир).

Ухвалою господарського суду від 01.10.2012р. прийнято заяву до розгляду та порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Капітолій" (м.Житомир), за правилами ст.ст. 6, 8 та 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом".

Постановою суду від 27.12.2012р. було визнано банкрутом Приватне підприємство "Капітолій" (м.Житомир), зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради 19.05.2000р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 13051080019003395, юридична адреса: 10008, м. Житомир, вул. Хлібна, буд. 9, кв. 4, ідентифікаційний код 30961540; відкрито ліквідаційну процедуру Приватного підприємство "Капітолій" (м.Житомир) строком на дванадцять місяців до 27.12.2013р. включно; призначено ліквідатором Приватного підприємства "Капітолій" арбітражного керуючого Фадєєва Андрія Леонідовича, який проживає за адресою: АДРЕСА_3, ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), серії НОМЕР_2 від 15.04.2009р.

На виконання вимог постанови господарського суду Житомирської області від 27.12.2012р. в газеті "Голос України" № 8(5508) від 15.01.2013р. було опубліковано оголошення про визнання Приватного підприємства "Капітолій" (м.Житомир) банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатора та з зазначенням строку пред'явлення кредиторських вимог.

З 19.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22 грудня 2011 року № 4212-VI.

Відповідно до п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Абзацом третім п.1-1 вищезазначених положень передбачено, що положення цього закону, які регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З огляду на те, що провадження у даній справі було порушено до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011р. №4212-VI, а також враховуючи ту обставину, що процедура ліквідації по даній справі була введена судом до набрання чинності вищезазначеного Закону, при вирішення судом даної справи застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за № 2343-XII в редакції, яка була чинною до 18.01.2013 року включно.

27.03.2013р. до господарського суду Житомирської області із позовною заявою про визнання кредиторських вимог та визнання недійсними договорів у справі про банкрутство ПП "Капітолій" звернулась гр.ОСОБА_2 (м.Борислав, Львівської області).

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно абз. 5 статті 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо, зокрема, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Статтею 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з резолютивної частини поданої заяви, заявником об'єднано декілька вимог, а саме: про включення грошових вимог в сумі 83777,74 грн. до реєстру вимог кредиторів; визнання недійсним договору №001641 від 28.10.2011р. та іпотечних договорів від 25.12.2008р., 28.05.2009р., 04.10.2011р.; стягнення з боржника на його користь збитків у сумі 83777,74 грн., моральної шкоди у сумі 5000 грн. та судових витрат.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що заявником, всупереч вимог ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві об`єднано кредиторські вимоги до боржника, вимоги майнового та немайнового характеру, які не пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами.

При цьому в заяві заявник не наводить обставин, які б свідчили, що всі вищезазначені вимоги пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Крім того, вимоги заявника - громадянки ОСОБА_2 в частині визнання недійсним договору №001641 від 28.10.2011р., іпотечних договорів від 25.12.2008р., 28.05.2009р., 04.10.2011р. та стягнення з боржника на її користь збитків у сумі 83777,74 грн., моральної шкоди у сумі 5000,00 грн. не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки заявник не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності і в силу ст. 1 та ст. 21 Господарського процесуального кодексу України не може бути стороною в господарському процесі.

Так, згідно положень ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22 грудня 2011 року, суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Разом з тим, як зазначалося вище, при вирішення судом справи про визнання боржника банкрутом застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за № 2343-XII в редакції, яка була чинною до 18.01.2013 року, положення якого не містять норми, на підставі яких суд у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника.

З огляду на зазначене, заявник порушив встановлені ст. 58 Господарського процесуального кодексу України правила об'єднання вимог в одній заяві.

За таких обставин, заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Оскільки заяву гр.ОСОБА_2 повернуто без розгляду, суд, вважає за необхідне повернути гр.ОСОБА_2 з Державного бюджету судовий збір у розмірі 1147,00 грн., сплаченого платіжним дорученням №53 від 22.03.2013р.

Керуючись ст. 58, п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, абз. 5 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року за № 2343-XII ( в редакції, яка була чинною до 18.01.2013 року), господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву гр.ОСОБА_2 від 05.03.2013р. разом з доданими до неї документами повернути без розгляду.

2. Повернути гр.ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету судовий збір сплачений, згідно платіжного доручення №53 від 22.03.2013р. в сумі 1147,00 грн.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в установленому законом порядку.

Додаток: на 160 арк., в тому числі оригінал платіжного доручення №53 від 22.03.2013р. про сплату судового збору на загальну суму 1147,00 грн.

Суддя Костриця О.О.

1-в наряд

2-заявнику (реком.)