Постанова № 30423728, 03.04.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2013 року Справа № 811/564/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Креатив» (далі - Товариство) до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство звернулося до суду з заявою до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення від 29 жовтня 2012 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2011 року - травень 2012 року на 3265221 грн.

Представник позивача підтримав вимогу заяви.

Стверджував, що від укладення договорів поставки з контрагентами-продавцями (ТОВ «Топрол», ТОВ «Трейд-Агро К», ТОВ «Право», СГ ТОВ «Мрія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», СГ ТОВ Льонок») впродовж строку, який перевірявся податковим органом, настали реальні правові наслідки, котрі обумовлювались ними.

А тому, вважає, що Товариство правомірно сформувало в деклараціях з податку на додану вартість суми податкового кредиту за згаданими правочинами.

Представник відповідача заперечила стосовно задоволення позову, мотивуючи тим, що правочини, котрі уклало Товариство з контрагентами-продавцями, не спрямовувалися на реальне настання наслідків, які обумовлювалися ними.

Доказом того, як вважає вона, є акти перевірок діяльності згаданих контрагентів.

29 березня 2013 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження (Том 5 а.с.2).

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Впродовж з 08 жовтня по 12 серпня 2012 року відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку діяльності Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах зі згаданими контрагентами-продавцями за вересень 2011 року - травень 2012 року.

Проводячи перевірку, ревізори досліджували первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Товариства.

За результатом перевірки ревізори склали акт, у якому зазначили виявлені порушення (Том 1 а.с.11-62).

Так, вони встановили, що впродовж періоду, який перевірявся, Товариство укладало з контрагентами-продавцями договори поставки насіння соняшника.

Під час проведення перевірки Товариство надало податковій інспекції первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які, як на його думку, підтверджували реальність господарських операцій щодо придбання насіння соняшника.

Зокрема, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, докази сплати та отримання коштів, податкові накладні (Том 1 а.с.73-97, 118-121, 126-160, 165-204, 208-250, Том 2 а.с.1-20, 39-170, 175-248, Том 3 а.с.5-17, 22-36, 41-63, 69-91, 96-127, 132-150, 154-192, 197-199, 204-206, 211-247).

Податкова інспекція не взяла до уваги ці документи, оскільки, на їх думку, акти перевірок діяльності контрагентів-продавців доводили відсутність реальності господарських операцій стосовно придбання Товариством насіння соняшника (Том 4 а.с.100-113, 115-126, 137-145).

Як наслідок ревізори дійшли висновку, що Товариство завищило від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту при складанні декларацій з податку на додану вартість за періоди, які перевірялись, на 3265221 грн. (Том 1 а.с.46).

За результатом проведення перевірок діяльності контрагентів-продавців інші податкові органи не приймали жодних рішень стосовно цих платників податків.

Керівник податкової інспекції погодився з висновками ревізорів та прийняв податкове повідомлення-рішення від 29 жовтня 2012 року, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3265221 грн. (Том 1 а.с.52).

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Перш за все, акт перевірки це документ, в якому ревізор фіксує обставини, котрі встановив, керуючись виключно власним сприйняттям і розумінням.

Надалі акт вивчає керівник податкового органу, який і вирішує питання про погодження з його висновками.

У разі погодження з висновками, які мають негативні наслідки стосовно платника податків, посадова особа зобов'язана прийняти відповідне рішення (у письмовій формі), оскільки це єдиний спосіб реалізації компетенції суб'єкта владних повноважень.

Така правова позиція суду узгоджується з системним аналізом приписів пунктів 2 та 4 статті 56 Податкового кодексу України.

Зокрема, цією нормою права передбачено, що податковий орган може прийняти, окрім податкового повідомлення-рішення, і інше рішення, яке платник податків має право оскаржити до контролюючого органу вищого рівня або суду.

Судом встановлено, що за результатами проведення перевірок діяльності контрагентів-продавців Товариства податкові інспекції не винесли жодних рішень та не зверталися до суду з позовами про визнання недійсними договорів, котрі уклали платники податків, в тому числі і з позивачем, нехтуючи наданими повноваженнями, передбаченими Податковим кодексом України, та положеннями статті 228 Цивільного кодексу України.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що керівники податкових органів не погодилися з висновками ревізорів про недійсність правочинів, які уклали контрагенти-продавці.

Отже, податковими органами враховані податкові зобов'язання контрагентів-продавців з податку на додану вартість за договорами, котрі укладені з Товариством.

Проводячи перевірку діяльності Товариства, податкові ревізори посилались на акти перевірок діяльності контрагентів-продавців як незаперечні докази недійсності його правочинів.

Однак, податкові ревізори допустили помилку, оскільки думка особи (іншого ревізора) не є доказом щодо встановлення певних обставин.

Такими доказами можуть бути рішення суду про недійсність договорів, рішення податкового органу щодо застосування негативних наслідків стосовно контрагента, яке останнім визнається як законне, вирок суду, показання свідків, тощо.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не надав доказів стосовно недійсності правочинів, які уклало Товариство з контрагентами-продавцями.

Більше того, в судовому засіданні позивач надав суду достатню кількість доказів стосовно виконання ним та контрагентами-продавцями зобов'язань за договорами.

Зокрема, суд вбачає це, проаналізувавши первинні документи бухгалтерського та податкового обліку Товариства (податкові та видаткові накладні, банківські платіжні доручення, товарно-транспортні накладні).

Оскільки податковий орган не намагався перевірити обставини, які зафіксовані у згаданих письмових документах, тому суд не вправі ставити їх під сумнів.

Якщо б суд почав проводити перевірку з цих питань, то перейняв би на себе повноваження відповідача, що є недопустимим.

Окрім того, суд зазначає, що, коли державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживань з їх боку.

Отже, Товариство включило до податкового кредиту з податку на додану вартість суми коштів за договорами, укладеними з контрагентами-продавцями, відповідно до приписів статті 198 Податкового кодексу України (датою виникнення права на податковий кредит є дата отримання платником податку товарів, що підтверджено податковою накладною).

За таких обставин рішення фіскального органу є необґрунтованим та протиправним, а тому його належить скасувати.

Отже, позов необхідно задовільнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 29 жовтня 2012 року, яким приватному акціонерному товариству «Креатив» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3265221 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Креатив» судові витрати у сумі 2294 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей